16 листопада 2015 року о 17 год. 00 хв.Справа № 808/8696/15 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали подання
за заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг»
про стягнення податкового боргу,
16 листопада 2015 року о 15:30 до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням звернулася Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг» (далі - відповідач), в якому заявник просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 2895,00 грн.
Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу. Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, Закон України «Про судовий збір» передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
ОСОБА_1 України «Про судовий збір» визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.
Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.
Виходячи зі змісту статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, подання є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору.
Суд звертає увагу, що подання органу доходів і зборів не визначено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а органи доходів і зборів не мають пільг щодо сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З таких підстав, заявник зобов'язаний додати до подання документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
У свою чергу відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2015 року на рівні 1 218,00 грн.
Оскільки 1,5 відсотки ціни позову складають 43,42 грн., то в даному випадку ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень становить не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 1218,00 грн.
Заявником не надано до суду доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», а лише надано клопотання про звільнення позивача від сплати судових витрат.
Разом з тим, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Суд зазначає, що заявником до подання не надано жодного доказу відсутності на рахунках контролюючого органу грошових коштів, а тому матеріали подання не надають можливість задовольнити вказане клопотання та звільнити позивача від судових витрат.
Крім того, п.6 ч.3 ст.183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. Разом з тим, подання, яке підписано В.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ОСОБА_2, не скріплене печаткою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про невідповідність подання вимогам ст.106 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті щодо форми та змісту подання суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст.106, 160, 165, 183-3 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Подання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг» про стягнення податкового боргу залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків подання до 17 листопада 2015 року до 14 год. 00 хв.
Недоліки подання можуть бути усунені шляхом фактичного отримання судом до дати та часу, встановленої судом:
оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», а саме - 1218,00 грн.;
подання приведеного у відповідність п.6 ч.3 ст.183-3 КАС України.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст.183-3 КАС України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко