Справа № 22-710б/2006р Головуючий у 1 інстанції: Міщенко Т.М.
Суддя-доповідач: Савченко О.В.
5 грудня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів : Спас О.В.,
Бондаря М.С., При секретарі: Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу судді
Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року
в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділу ліцензування Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області Кравченка Олександра Олександровича, ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Сінько Віктора Олександровича про відміну наказу,
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про відміну наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті НОМЕР_1 від 14.03.2006 року «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій та усунення порушень додержання Ліцензійних умов" , яким на підставі актів про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, доданих до заяви про видачу ліцензії НОМЕР_2 від 2.03.2006 року та про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов НОМЕР_3 від 2.03.2006 року, було анульовану видану йому, як приватному підприємцю, ліцензію НОМЕР_4 на здійснення перевозок.
Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року адміністративний позов повернутий позивачеві у зв'язку із порушенням правил підсудності.
Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на порушення суддею норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, а справу •направити до місцевого суду для вирішення по суті заявлених позовних вимог.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суддя виходив з того, що адміністративний позов заявлено приватним підприємцем, а тому справа має розглядатися в господарському суді за правилами адміністративного судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач являється приватним підприємцем, оспорює правильність застосування до нього, як до суб'єкта підприємницької діяльності, передбаченої Законом «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" адміністративно-господарської санкції.
Відповідно до ст.ст. 1, 12 ГПК України (в редакції Закону 1991 року) громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 17 КАС України, введеного в дію з 1 вересня 2005 року, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі правових атів індивідуальної дії).
Прикінцевими та перехідними положеннями КАС передбачено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС. При цьому підсудність таких справ визначається ГПК України.
Таким чином, оскільки в позовній заяві про оскарження адміністративно-господарської санкції йдеться про спір, підвідомчий господарському суду відповідно до ГПК України 1991 року, позовна заява щодо оскарження дій по застосуванню зазначеної санкцій згідно з п.б Прикінцевих та перехідних положень КАС підлягає розгляду в господарському суді, а тому не підсудна суду загальної юрисдикції.
Висновки судді щодо повернення позовної заяви про оскарження адміністративно-господарської санкцій не суперечать вимогам ст.108 ч.3 п.б КАСУ, за змістом якої позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду, а тому підстав для скасування ухвали від 23.10.2006 року судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - відхилити.
Ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року по цій справі, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали у повному обсязі, тобто з 8 грудня 2006 року.