69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162, тел.13-23-84, факс 33-71-00, inbox@zpa.court.gov.ua
Справа № 22-7017 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції:
Беклеміщев О.В. Доповідач: Глазкова О.Г.
«05» ГРУДНЯ 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Ломейко В.О.
Суддів: Подліянова Г.С.
Глазкової О.Г.
при секретарі: Ткаченко М.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ
М. ЗАПОРІЖЖЯ
на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «08» серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду країни в Жовтневому районі м. Запоріжжя; третя особа: Запорізький обласний військовий комісаріат про визнання права на зарахування часу перебування на військовій службі у Збройних Силах до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачену законодавством для прокурорів і слідчих, -
У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що в період з 01 серпня 1989 року до 23 червня 1993 року він проходив військову службу в якості курсанта військового навчального закладу, а з 23 червня 1993 року до 20 червня 1996 року проходив військову службу у Збройних Силах України на різних офіцерських посадах. 20 червня 1996 року він був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 і з того часу проходить службу в органах прокуратури України на різних прокурорських посадах.
В період проходження ним з 01 серпня 1989 року до 20 червня 1996 року військової служби у Збройних Силах діяли нормативно-правові акти з питань проходження військової служби, які гарантували йому зарахування часу перебування на військовій службі до стажу роботи за спеціальністю прокурорів і слідчих, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Проте, протягом 1999-2005 років до Законів України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було внесено ряд змін, якими було обмежено цю соціальну гарантію для військовослужбовців.
В березні 2006 року, звернувшись до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя з приводу дачі йому роз'яснення чи буде зарахований час його перебування на військовій службі у Збройних Силах в період з 01 серпня 1989 року до 20 червня 1996 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачену законодавством для прокурорів і слідчих, позивач отримав відповідь, згідно з якою час проходження ним військової служби у Збройних Силах не можу бути зарахований до стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачену законодавством для прокурорів і слідчих, оскільки це не передбачено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Вважає, що його право на зарахування часу перебування на військовій службі у Збройних Силах до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачену законодавством для прокурорів і слідчих, відповідачем безпідставно не визнається, оскільки чинні на час проходження ним військової служби у Збройних Силах нормативно-правові акти гарантували йому зарахування часу перебування на військовій службі до зазначеного стажу, у зв'язку із чим просить суд визнати за ним це право, оскільки це буде відповідати конституційному принципу дії Законів та інших нормативно правових актів у часі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволений.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя зазначають, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просять рішення скасувати і закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) і 207 цього Кодексу (залишення заяви без розгляду).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, третя особа: Запорізький обласний військовий комісаріат, про визнання права на зарахування часу перебування на військовій службі у Збройних Силах до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачену законодавством для прокурорів і слідчих 28 квітня 2006 року.
Звернувся з позовною заявою в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Рішення суду прийняте у відповідності з цивільно-процесуальним кодексом. Але з 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства, який визнає повноваження адміністративних судів до розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею З КАС України визначено поняття суб'єкта владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, а в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник між ОСОБА_1. та Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання права на зарахування часу перебування на військовій службі у Збройних Силах до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачену законодавством для прокурорів і слідчих.
Відповідно до чинного законодавства Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління пенсійного забезпечення, підвідомчий Кабінету Міністрів України.
Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополя, що разом утворюють систему органів Фонду.
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом 28 квітня 2006 року, тобто після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, суд не звернув уваги на ці обставини і розглянув позов за нормами цивільно-процесуального права, тоді як вимоги ОСОБА_1. повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи зазначене та згідно з ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 307, 310, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ М. ЗАПОРІЖЖЯ задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2006 року скасувати, провадження у справі закрити, роз'яснити ОСОБА_1 його право звернутися до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.