Справа № 466/8663/14-п Головуючий: Невойт П.С.
Провадження № 33/783/324/15 Доповідач: Валько Н. М.
09 листопада 2015 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 12 лютого 2015 року, -
Постановою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 12 лютого 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір на суму 36,54 грн.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи свідком у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 та ст.122-4 КпАП України, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та маючи обов"язок прибути до суду, будучи належним чином повідомлений про виклик до суду на 20.01.2015р. 12.00 год. і 09.02.2015р. 15.00 год. згідно рекомендованого поштового повідомлення, проявив неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки свідка в суд.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись із постановою судді районного суду, вважає її такою, що суперечить нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що інформація у постанові про його не явку у судові засідання 20.01.2015 року та 09.02.2015р. не відповідає дійсності, оскільки, він з 02 лютого 2010 року - більше п'яти років зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, а відтак, жодних викликів до суду він не отримував; крім цього, оскільки, він не був учасником подій, які відбулись 27.11.2014 року і були предметом судового розгляду, то відповідно він не міг знати і не знав, що суд викликав його в судове засідання в якості свідка. Вважає, що судом не вжито належних заходів щодо встановлення його місця проживання, оскільки органом державної виконавчої влади, який володіє інформацією про місце проживання та реєстрацію громадян є Державна міграційна служба України та її територіальні підрозділи, а не органи ВДАІ, які, здійснюють реєстрацію транспортного засобу, а не громадянина; судом також не встановлено факту наявності на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, неотримання ним протягом півроку заробітної плати у зв'язку з простоєм підприємства, на якому він працює. Зазначає, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 27.06.2015р. при отриманні ним копії трьох постанов ВДВС про відкриття виконавчого провадження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити.
Вивчивши матеріали справи № 466/8663/14-п, заслухавши позицію апелянта у засіданні апеляційної інстанції, який повністю підтримав подану ним апеляційну скаргу, просить її задоволити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що така підлягає до задоволення.
До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи апелянт ОСОБА_1 викликався Шевченківським районним судом м.Львова у судові засідання на 20.01.2015р. та 09.02.2015р. за адресою проживання: АДРЕСА_2
У засіданні апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 вказав на те, що з 02 лютого 2010 року по 03 липня 2015 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Вказане підтверджується і представленим апелянтом ОСОБА_1 у засіданні апеляційної інстанції паспортом, згідно якого з 02 лютого 2010 року по 03 липня 2015 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Копію паспорта гр-на ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи у ході розгляду даної апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КпАП України, у зв'язку з чим постановлене судом 1-ї інстанції рішення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
Строк на апеляційне оскарження слід поновити, оскільки такий апелянтом пропущений з поважних причин.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247; ст. 294; ст. 295 КпАП України,-
Строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Львова від 12 лютого 2015 року - поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 12 лютого 2015 року - задоволити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 12 лютого 2015 року про притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-3 КпАП України скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 295 КпАП України копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Судової палати у
кримінальних справах
Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько