Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
11 листопада 2015 р. № 820/9458/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.
за участю:
представника позивача - Завгородньої Н.В.
представника відповідача - Дитиненко Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0002262201 від 31.08.2015 року в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 174666,25 грн., у тому числі за основним платежем - 139733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34933,25 грн. та № 0002242201 від 31.08.2015 року у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0002262201 від 31.08.2015 року в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 174666,25 грн., у тому числі за основним платежем - 139733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34933,25 грн. та № 0002242201 від 31.08.2015 року, винесені відповідачем з порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні та письмових запереченнях, наданих до суду, проти позову заперечував, зазначивши, що аналізом баз даних та податкової звітності контрагента позивача - ТОВ «СЕА Електронік» немає можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків з 01.02.2012 року по 30.06.2012 року, з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, за лютий 2013 року». Представник відповідача посилається на довідку ОУ Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 03.02.2015 р. №1866/7/05-19-07-07, відповідно до якої місцезнаходження ТОВ «СЕА Електронік» не встановлено, стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Відповідно до даних Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» Підсистеми: «Аналітична система» співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів встановлено формування ТОВ «СЕА Електронік» сумнівного податкового кредиту та формування податкового кредиту від підприємства-постачальника, яке має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення інших суб'єктів до схеми формування штучного податкового кредиту.
Представник позивача в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав та просили задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання прибув, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО", код за ЄДРПОУ 33675000, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки складено Акт №1638/20-31-22-01/33675000 від 27.05.2015 року.
Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" встановлено порушення:
- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, абз.2 п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в наслідок чого ТОВ «НВП Моноліт Енерго» зависило витрати на загальну суму 698659 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «СЕА Електронік»;
- п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «НВП Моноліт Енерго» зависило податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «СЕА Електронік» у сумі 139733 грн. в розрізі періодів.
Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ «НВП Моноліт Енерго» на підставі видаткових та податкових накладних, отриманих від ТОВ «СЕА Електронік» на виконання договору №55 від 01.07.2009 р., включило до складу витрат у 2012-2013 роках суму 698659 грн. (за 4 кв. 2012 р. - 656630 грн., за 2013 р. - 42029 грн.) та до складу податкового кредиту у 2012-2013 роках суму ПДВ 139733 грн. з вартості комплектуючих матеріалів. Згідно з довідкою ОУ Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 03.02.2015 р. №1866/7/05-19-07-07 місцезнаходження ТОВ «СЕА Електронік» не встановлено, стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Відповідно до даних Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» Підсистеми : «Аналітична система» співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів встановлено формування ТОВ «СЕА Електронік» сумнівного податкового кредиту та формування податкового кредиту від підприємства-постачальника, яке має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення інших суб'єктів до схеми формування штучного податкового кредиту.
На підставі висновків Акту перевірки №1638/20-31-22-01/33675000 від 27.05.2015 року ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення №0001552201 та №0001562201 від 12.06.2015 року.
Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, передбачене ст. 56 Податкового кодексу України, та 23.06.2015 р. направив до ГУ ДФС у Харківській області скаргу на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0001552201 від 12.06.2015 року та №0001562201 від 12.06.2015 року.
Рішенням ГУ ДФС у Харківській області «Про результати розгляду скарги» від 21.08.2015 року №2641/10/20-40-10-04-14, скарга ТОВ «НВП Моноліт Енерго» частково задоволена та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 12.06.2015 р. №0001552201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 10736739,00 грн. та №0001562201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 375000,00 грн., в іншій частині зазначені рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
За результатами адміністративного оскарження позивачу надіслані відповідачем наступні податкові повідомлення-рішення :
- податкове повідомлення - рішення №0002242201 від 31.08.2015 р., відповідно до якого згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 та пункту 123.1 ст. 123, п.6 п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, та з врахуванням Рішення ГУ ДФС у Харківській області «Про результати розгляду скарги» від 21.08.2015 р., збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 218817 грн., у тому числі за основним платежем - 145878грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 72939 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0002262201 від 31.08.2015 р., відповідно до якого згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 та пункту 123.1 ст. 123, п.6 п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, та з врахуванням Рішення ГУ ДФС у Харківській області «Про результати розгляду скарги» від 21.08.2015 р., збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 181195 грн., у тому числі за основним платежем - 144956грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36239 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржується частково на суму 174666,25 грн., у тому числі за основним платежем - 139733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34933,25 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «НВП Моноліт Енерго» укладено Договір №55 від 01.07.2009р. із ТОВ «СЕА Електронік». На підставі вказаного договору підприємство позивача отримувало комплектуючі, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у Специфікації, які оприбуткувало по обліку на підставі видаткових та податкових накладних та врахувало у складі витрат підприємства суми витрат по наступних періодах : у травні 2012 г. - на суму 20083,73 грн., сума ПДВ 4016,75 грн., у серпні 2012 р. на суму 38814,05 грн., сума ПДВ 7762,81 грн., у вересні 2012 р. на суму 36524,74 грн., сума ПДВ 7304,95грн., у жовтні 2012 р. на суму 11041,00 грн., сума ПДВ 2208,20 грн., у листопаді 2012 р. на суму 173152,11 грн., сума ПДВ 34630,42 грн., у грудні 2012 р. на суму 377014,23 грн., сума ПДВ 75402,85грн., у січні 2013 р. на суму 31224,49 грн., сума ПДВ 6244,90 грн., у лютому 2013 р. на суму 10804,66 грн., сума ПДВ 2160,93 грн. Всього на загальну суму без ПДВ 698659,01 грн., сума ПДВ 139731,80 грн.
На підтвердження сплати за комплектуючі, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти позивачем надано банківські виписки за спірний період.
На підтвердження транспортування комплектуючих та інших ТМЦ позивачем надано Вантажні декларації (товарно-транспортні накладні), видані ПП «Нічний експрес».
На момент укладення договору та його виконання сторонами ТОВ «СЕА Електронік» мало статус «основного платника податків», що не спростовано відповідачем.
В матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсним договору між ТОВ «НВП Моноліт Енерго» та ТОВ «СЕА Електронік».
Комплектуючі та інші ТМЦ, які були придбані позивачем у вказаного контрагента, реалізовано замовникам ТОВ «НВП Моноліт Енерго» у складі готового циклу робіт, тобто були використані у власній господарській діяльності. Подальший продаж підтверджується Договорами, вантажними митними деклараціями, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання продукції, банківськими виписками про сплату, які містяться в матеріалах справи.
Копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Підпунктом 14.1.27 ПК України встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.
Статтею 138 ПК України зазначено склад витрат та порядок їх визнання. Собівартість реалізованих товарів включається до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Статтею 139 ПК України передбачено вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку .
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано доказів на підтвердження заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток, тому позивач на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ «СЕА Електронік», правомірно включив до складу витрат витрати на суму 698659,01 грн., понесені на придбання комплектуючих та інших ТМЦ.
ТОВ «СЕА Електронік» на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, та перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у 2012-2013р.р. виписувати податкові накладні на адресу підприємства позивача, а ТОВ «НВП Моноліт Енерго» мало право віднести суми ПДВ за отриманими податковими накладними до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до вказаного підпункту Податкового кодексу України ТОВ «НВП Моноліт Енерго» мало право на нарахування податкового кредиту по отриманим ТМЦ, оскільки їх отримано для ведення господарської діяльності .
Право на нарахування податкового кредиту у ТОВ «НВП Моноліт Енерго» виникло на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання підприємством комплектуючих та інших ТМЦ.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано доказів на підтвердження заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139733 грн.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно відсутності контрагента позивача за місцезнаходженням, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження цього факту.
Позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні, банківські виписки та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору.
Слід також відзначити, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, продукції, послугах, отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови , що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення № 0002242201 від 31.08.2015 року та № 0002262201 від 31.08.2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 174666,25 грн., у тому числі за основним платежем - 139733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34933,25 грн. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0002262201 від 31.08.2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 174666,25 грн., у тому числі за основним платежем - 139733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34933,25 грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0002242201 від 31.08.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" (код 33675000, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 21/23) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 16.11.2015 року.