12 листопада 2015 року Чернігів Справа № 825/3468/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Житняк Л.О
за участі секретаря Стасюк Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення грошової компенсації, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (В/ч НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення грошової компенсації в сумі 6 024,04 грн.
В позовних вимогах позивачем заявлено клопотання про поновлення строку, в якому зазначено, що з наказами про нарахування грошової компенсації він ознайомлений не був, в результаті чого був позбавлений права звернутись до суду вчасно, а про їх існування дізнався вже після звільнення з військової служби.
Крім того до суду надійшли письмові заперечення представника В/ч НОМЕР_1 від 02.11.2015 № 69/3092 на адміністративний позов, в яких міститься клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Дане клопотання обґрунтовано тим, що місячний строк, встановлений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду, на момент пред'явлення позивачем позову закінчився, а також представник В/ч НОМЕР_1 надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому до розгляду справи по суті, позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду та про залучення свідка, а саме ОСОБА_2 , з яким позивач проходив службу.
В судовому засіданні свідка приведено до присяги та попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від надання показань.
Свідок ОСОБА_2 надав суду пояснення про те, що під час проходження служби накази та телефонограми до відома позивача та інших військовослужбовців, з якими він проходив службу, командування доводило в усному порядку під розпис.
Позивач в судовому засіданні жодних заперечень проти пояснень свідка не надав.
Представник ЧОВК в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення та заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника.
Ознайомившись з клопотанням представника В/ч НОМЕР_1 , дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та свідка, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Суд погоджується із вимогою представника В/ч НОМЕР_1 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки в судовому засіданні встановлено, що накази, на підставі яких має бути проведене відповідне нарахування грошової компенсації замість встановлених норм харчування, доводились до відома позивача під час проходження служби, і відповідно у суду відсутні підстави поновлення строку для звернення до суду, що також підтверджується показаннями свідка.
Суд визнає встановлені обставини такими, що унеможливлюють поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. При цьому, звернення з позовом про стягнення належних виплат в даних правовідносинах, обмежується строком перебування на військовій службі.
Отже, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника В/ч НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, ч. 4 ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення грошової компенсації - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.О. Житняк