11 листопада 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3352/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа: Василівська сільська рада Каховського району Херсонської області про визнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі-відповідач, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області) № 21-145/39-15 від 08.09.2015 р. та зобов'язати останнього видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6185 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Василівської сільської ради Каховського району Херсонської області у власність позивача.
Позов мотивований тим, що 14 липня 2015 р. позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,6185 га на території Василівської сільської ради Каховського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства. До вказаної заяви позивачем додані графічні матеріали щодо бажаного розміру та місця розташування земельної ділянки. За результатами розгляду заяви позивача ГУ Держгеокадастру у Херсонській області листом від 15.09.2015р. №19-21-7777.102-769/42-15-СГ повідомило її про те, що вказана земельна ділянка є частиною земельної ділянки, яка включена до ОСОБА_2 вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. Позивач вважає, що вказаним листом відповідач фактично відмовив їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що суперечить нормам чинного законодавства, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
Представником відповідача надано до суду клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
Третьою особою - головою Василівської сільської ради Каховського району Херсонської області надано заяву про розгляд справи без участі представника. Зі змісту вказаної заяви також вбачається, що третя особа заперечень проти позову не має.
Статтею 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2015р. ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на відведення безоплатно у власність земельної ділянки №47а/3 орієнтовною площею 1,6185 га на території Василівської сільської ради Каховського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.
До заяви були додані графічні матеріали щодо бажаного розміру та місця розташування земельної ділянки.
На вказану заяву відповідачем надано відповідь листом від 15.09.2015р. №19-21-7777.102-769/42-15-СГ, за змістом якої позивача повідомлено про те, що згідно із наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 запитувана згідно графічного матеріалу земельна ділянка є частиною земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га, яка включена до ОСОБА_2 вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, а тому з урахуванням положень ч.3 ст.136 Земельного кодексу України позивачу запропоновано взяти участь у земельних торгах з метою придбання цієї земельної ділянки.
Також судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 внесені зміни до додатків 2 і 3 до наказу Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 23.10.2014р. №21-81/19-14, а саме доповнено лотами №№58-61 ОСОБА_2 вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону та лотами №№202-205 ОСОБА_2 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Згідно з додатком до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 ОСОБА_2 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону доповнено лотом №202, яким є несформована земельна ділянка орієнтовною площею 5,00 га на території Василівської сільської ради Каховського району, номер кадастрової зони та кварталу 6523580500:05:001.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства визначений Земельним кодексом України.
Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
У відповідності із ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України, якою визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
При цьому ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, кожен громадянин України має установлене Земельним кодексом України право на одноразове безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Для реалізації цього права громадянин подає до уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, яка повинна базуватись на вичерпному переліку підстав для такої відмови, який визначений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.
Як установлено судом, позивач у встановленому законодавством порядку звернулась до відповідача із заявою з метою отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, додавши всі передбачені Земельним кодексом України документи, які необхідні для вирішення відповідачем спірного питання.
При цьому жодних доказів невідповідності указаного позивачем бажаного місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку - відповідачем не надано.
Також слід урахувати наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" вирішено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення, а також установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються (абз.3 п.1, п.5 постанови).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015р. №15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з пп.31 п.4 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №5 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2; установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Згідно з додатками до цієї постанови утворено, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області та приєднано до нього у результаті реорганізації Головне управління Держземагентства у Херсонській області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р. №294-р установлено можливість забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" функцій і повноважень Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється.
Згідно із п.п.7, 9 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. №442, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної ОСОБА_3 України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінрегіону і Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Враховуючи викладене, єдиним і виключним способом вирішення питань, віднесених до повноважень органів Держгеокадастру - є прийняття ними рішень у формі наказів організаційно-розпорядчого характеру.
З урахуванням наведеного та положень ст.118 Земельного кодексу України надання чи відмова у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинні здійснюватись відповідачем шляхом прийняття відповідного наказу.
Однак до суду не надано жодних доказів прийняття відповідачем за заявою ОСОБА_1 від 14.07.2015р. наказу, яким би позивачу надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовано було у цьому відмовлено.
Натомість відповідач надіслав на адресу позивача лист від 15.09.2015р. №19-21-7777.102-769/42-15-СГ, за змістом якого останнього повідомлено про те, що згідно із наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 запитувана згідно графічного матеріалу земельна ділянка є частиною земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га, яка включена до ОСОБА_2 вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, а тому з урахуванням положень ч.3 ст.136 Земельного кодексу України позивачу запропоновано взяти участь у земельних торгах з метою придбання цієї земельної ділянки.
Вказаний лист неможливо розцінити як рішення відповідача - наказ організаційно-розпорядчого характеру. Фактично цим листом лише проінформовано позивача про наявність перешкод для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про можливість останнього набути права власності на земельну ділянку за результатами земельних торгів, а не шляхом безоплатної приватизації.
Враховуючи наведене і установлений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України присічний строк в один місяць для прийняття рішення про надання або відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд приходить до висновку, що відповідач не вирішив по суті заяву позивача від 14.07.2015р., чим допустив протиправну бездіяльність.
Вказаною бездіяльністю порушується гарантоване Земельним кодексом України право позивача на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації.
Слід відмітити, що позивачем не оскаржуються дії чи бездіяльність відповідача щодо розгляду її заяви про надання земельної ділянки від 14.07.2015р., а ставиться лише питання про покладення на відповідача обов'язку прийняти наказ про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За змістом ст.ст.118, 122 Земельного кодексу України, абз.31 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. №442, до повноважень відповідача віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.
Отже, такі повноваження відповідача є його виключними та дискреційними повноваженнями, які він здійснює на власний розсуд в межах та на підставах, установлених законодавством, а тому інші органи, в тому числі і суд, не вправі перебирати на себе ці повноваження та замість відповідача вирішувати, яке саме конкретно рішення він повинен прийняти. За обставинами даного спору відповідач вправі прийняти за заявою позивача від 14.07.2015р. будь-яке рішення з передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, при цьому відмовити у наданні дозволу він може виключно тоді, якщо встановить невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, право відповідача надавати або відмовляти у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є його дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення конкретного змісту в даному випадку є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.
За таких обставин суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, а враховуючи установлені судом обставини їх порушення допущеною відповідачем бездіяльністю, наявні передбачені ст.11 КАС України підстави для виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту порушених прав позивача та ухвалення рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.07.2015р. та покладення на нього обов'язку розглянути цю заяву і прийняти за наслідками такого розгляду одне з рішень, передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.
При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути виключно невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а рішення про відмову у наданні такого дозволу повинно бути мотивованим. Крім того, відповідач при прийнятті рішення зобов'язаний враховувати імперативні приписи частини 3 статті 134 Земельного кодексу України, згідно яких земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити дії підлягають задоволенню частково.
Щодо позовних вимог про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 суд зазначає наступне.
Цим наказом внесені зміни до додатків 2 і 3 до наказу Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 23.10.2014р. №21-81/19-14, а саме доповнено лотами №№58-61 ОСОБА_2 вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону та лотами №№202-205 ОСОБА_2 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Згідно з додатком до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 ОСОБА_2 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону доповнено лотом №202, яким є несформована земельна ділянка орієнтовною площею 5,00 га на території Василівської сільської ради Каховського району, номер кадастрової зони та кварталу 6523580500:05:001.
Керуючись викладеною у листі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 15.09.2015р. №19-21-7777.102-769/42-15-СГ інформацією, позивач вважає, що земельну ділянку, яку вона бажає отримати безоплатно у власність, протиправно включено до ОСОБА_2 вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону у складі земельної ділянки площею 5,00 га на території Василівської сільської ради Каховського району.
З цього приводу слід зазначити, що по-перше, наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 доповнено лотом №202 (земельна ділянка площею 5,00 га на території Василівської сільської ради Каховського району) не ОСОБА_2 вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, як то вказано відповідачем, а зовсім інший ОСОБА_2 - ОСОБА_2 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
По-друге, позивач фактично просить скасувати наказ в цілому, а не в частині, яка може порушувати її права на отримання безоплатно у власність конкретної земельної ділянки.
По-третє, досліджені у своїй сукупності докази - оскаржуваний наказ з додатками та подані позивачем разом із заявою від 14.07.2015р. документи - не дають беззаперечних підстав для висновку, що до ОСОБА_2 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону включено як лот №202 саме земельну ділянку, яку бажає отримати у власність позивач.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до частини 1 ст. 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови (ч. 2 ст. 136 Земельного кодексу України).
Частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Із аналізу наведених норм Земельного кодексу України слідує, що ОСОБА_2 земельних ділянок державної чи комунальної власності та прав на них, які виставляються на земельні торги визначається організатором земельних торгів і заборона щодо відчуження встановлена саме на ті земельні ділянки, які включені до ОСОБА_2. У свою чергу, до вказаного ОСОБА_2 може бути включено земельну ділянку тільки за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку, оскільки об'єктом продажу на аукціоні може бути земельна ділянка, яка є об'єктом цивільних прав.
Відповідно до пункту 29 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051) кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.
З матеріалів справи видно і сторонами не спростовано, що відповідачем включено до ОСОБА_2 не сформовані згідно з вимогами земельного законодавства земельні ділянки, в тому числі їм не присвоєні кадастрові номери і їх межі та конкретне місцерозташування не визначені.
Внесена до ОСОБА_2 як лот №202 земельна ділянка орієнтовною площею 5,00 га не має кадастрового номеру, в ОСОБА_2 вказаний лише номер кадастрової зони та кварталу.
Враховуючи наведене, суд не в змозі установити тотожність земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивач та земельної ділянки, яку за твердженням відповідача включено до ОСОБА_2, оскільки сторонами не надано на те належних і допустимих доказів.
ОСОБА_2 та його додатки не дозволяють зробити висновок про включення до нього земельної ділянки, яку бажає отримати позивач, тому що не містить відповідної ідентифікуючої інформації.
У підсумку суд вважає, що оскаржений наказ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015р. №21-145/39-15 за встановлених в ході судового розгляду обставин не порушує прав, свобод чи інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних щодо визнання його протиправним і скасування.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 КАС України).
Позивачем при зверненні до суду сплачено відповідно до платіжного доручення від 30.09.2015р. №521703458 та квитанції від 28.10.2015р. №6 судовий збір в сумі 974,40 грн.
Судом задоволено одну позовну вимоги з двох, тому позивачу слід присудити судові витрати в сумі 487,20 грн. (974,40 / 2).
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо не прийняття передбаченого частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України рішення за заявою ОСОБА_1 від 14 липня 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 липня 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,6185 га на території Василівської сільської ради Каховського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства і прийняти за наслідками розгляду одне з рішень, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімсот сім) грн. 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39766281) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 6.3