ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
04 листопада 2015 року № 813/3706/15
11 год. 05 хв. м.Львів, вул.Чоловського, 2
Зал судових засідань № 5
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тертичного В.Г.
за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.
представників сторін:
від представника позивача - ОСОБА_1
від представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова до Публічного акціонерного товариства «Південьзахіделектромережбуд» про стягнення заборгованості,-
Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Південьзахіделектромережбуд», в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.10.2015 року № 11569/10-15, просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених по Списку № 2 в розмірі 80612,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Південьзахіделектромережбуд» має заборгованість перед Управлінням пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 в розмірі 80612,44 грн., що підтверджується уточнюючим розрахунком боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував, позивач звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, зазначених у позовній заяві та уточненнях до позовних вимог та дала аналогічні пояснення по справі і просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 80612,44 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив частково та подав письмове заперечення від 19 серпня 2015 року (вх. № 27124), де зазначив, що позивач здійснює безпідставне стягнення пільгових пенсій, призначених Управлінням пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області та Управлінням пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області колишнім працівникам відповідача ОСОБА_3Д та ОСОБА_4 відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Вважає, що фактичні витрати по виплаті і доставці пільгових пенсій за трудовий стаж, набутий працівником ОСОБА_3 до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тобто до 01.01.1992 року, відшкодуванню за рахунок підприємства не підлягають
Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику ОСОБА_4, відповідач зазначив, що звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, а саме: неврахування в розрахунку № 5514/02 від 13.10.2014 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” щодо ОСОБА_4 стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії з останнього місця праці ПАТ “Київсільелектро” в повному обсязі (а саме: 12 років, 2 місяці 2 дні) з дати призначення пільгової пенсії. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року такий позов задоволено повністю та залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року.
Таким чином, просить суд, в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача коштів на відшкодування витрат на доставку і виплату пенсій в частині сум відшкодування, що зазначені для осіб, що набули право на пенсію до набуття чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Публічне акціонерне товариство «Південьзахіделектромережбуд» зареєстроване, як юридична особа, 15.11.1994 року, що підтверджується копією ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Згідно із п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Стаття 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками № 1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список № 1, список № 2).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.
При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.
При цьому частиною 4 статтею 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно з п. 1 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України “Про пенсійне забезпечення” введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.
Відповідно до статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
До набрання чинності Законом України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.
Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.
Отже, аналіз вищенаведених норм говорить про те, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України “Про пенсійне забезпечення”) набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” згідно із статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням результатів атестації робочих місць.
Вказана позиція узгоджується із позицією ВАС України, викладеною в ухвалі від 05.02.2014 року № К/800/33355/13.
Відтак, твердження відповідача, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників ПАТ “Південьзахіделектромережбуд”, які включені позивачем в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з” статті 13 Закону України № 1788-XII, набули стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 до 01 січня 1992 року (набрання чинності Законом України “Про пенсійне забезпечення”), можуть відшкодовуватися підприємством лише за період після 01.01.1992 р., суд не приймає до уваги.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.
Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” для відшкодування сум сплати по пільгових пенсіях за місцем знаходження підприємства-платника по наступних особах: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3
Вказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення, проте, суми коштів, вказані у цих розрахунках, - не відшкодовані позивачу, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Окрім того, до матеріалів справи долучено документи на підтвердження факту призначення пільгової пенсії вищевказаним особам, а саме: копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній та копії розпоряджень; копії довідок про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці та копії довідок про суми виплачених пенсій на пільгових умовах за січень-червень 2015 року.
02 листопада 2015 року за вх. № 36077 представником позивача подано уточнення до позовних вимог та долучено уточнюючий розрахунок заборгованості ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за січень-червень 2015 року, де сума боргу становить - 80612,44 грн.
З врахуванням того, що відповідачем, станом на дату судового розгляду справи, не виконано вимог ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме: не відшкодовано в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам в розмірі 80612,44 грн. за січень-червень 2015 року, доказів на спростування доводів позивача, не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що належить задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи те, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південьзахіделектромережбуд» (79017, м.Львів, вул.Зелена, 115, ЄДРПОУ 00114086) на користь Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова (79024, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 116, ЄДРПОУ 20847514) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в розмірі 80612 (вісімдесять тисяч шістсот дванадцять) грн. 44 коп.
3. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 09 листопада 2015 року.
Суддя Тертичний В.Г.