ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" квітня 2014 р. № 809/348/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Мулі Х.О.
за участю: представників відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву позивача про винесення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
25.02.2014 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено постанову в даній справі, якою позов задоволено частково.
02.03.2014 року Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Карпати" подано заяву про прийняття додаткового судового рішення по справі, так як щодо однієї з позовних вимог, а саме: визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року пенсіонерам ОСОБА_3П, ОСОБА_4Р, ОСОБА_5, ОСОБА_6І, ОСОБА_7, ОСОБА_8 судом рішення не ухвалено.
Представник заявника подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Однак жодних поважних причин, які б унеможливлювали прибуття останнього в судове засідання у вищезазначеному клопотанні не зазначено.
Представник управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі проти задоволення даної позовної вимоги заперечила.
Представник управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську проти задоволення даної позовної вимоги не заперечив.
Враховуючи те, що згідно ч.3 ст. 168 КАСУ неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду даного питання, суд визнав можливим розглянути заяву на підставі наявних доказів за відсутності позивача та представника управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі.
Судом встановлено, що Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Карпати" зареєстроване як юридична особа та згідно ч.3 ст.15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі-Закон) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, так як ст.14 Закону визначає відповідача страхувальником.
У відповідності до ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. При цьому до 28.04.2013 року підприємство було зобов'язано відшкодовувати пенсії до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” (для жінок -55 років), а з 28.04.2013 року - до досягнення віку, встановленого ст. 26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, причому вказаний у даній нормі вік для жінок було збільшено з 01.10.2011 року відповідно до Закону України від 08.07.2011 за № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
У судовому засіданні встановлено, що пенсіонерам ОСОБА_3П призначено пільгову пенсію з 07.07.2011року, ОСОБА_4 - з 06.04.2010 року , ОСОБА_5 - з 14.11.2010 року, ОСОБА_6- з 10.03.2011 року, ОСОБА_7- з 01.06.2011року, ОСОБА_8В- з 26.03.2010 року.
Відповідно до ст. 72 КАС України дані обставини доказуванню не підлягають, як такі що визнаються сторонами і суду не виникає сумніву щодо їх достовірності та добровільного визнання.
Враховуючи викладене, оскільки правовідносини з приводу відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, призначених згідно пп.. “б”- “з” ст. 13 “Про пенсійне забезпечення”, виникають з моменту призначення таких пенсій, у відповідності до положень ст. 58 Конституції України, відповідно до п.2 рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року по справі №1-7/99 згідно якого до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, підчас якого вони настали або мали місце, обов'язок компенсації таких витрат до досягнення пенсіонерами віку, визначеного ст. 26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону України від 08.07.2011 за № 3668-VI на переконання суду може поширюватись виключно на пільгові пенсії, призначені після 01.10.2011 року.
Таким чином пільгові пенсії вищевказаним пенсіонерам були призначені до набрання чинності змінами в ст. 26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та до ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до системного аналізу статті 19 Конституції України, можна дійти висновку, що при здійсненні своїх повноважень органи державної влади, в тому числі і відповідачі, повинні керуватись принципом “дозволено те, що дозволено законом”. Так як спірні правовідносини виникли внаслідок змін чинного законодавства та недоліків у роботі УПФУ в Тисменицькому районі, обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату вищезазначених сум пільгових пенсій не може покладатися на позивача у спосіб, не передбачений чинним Законом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що дії Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року пенсіонерам ОСОБА_3П, ОСОБА_4Р, ОСОБА_5, ОСОБА_6І, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вчинені протиправно.
Враховуючи вищенаведене позовна вимога про визнання таких дій неправомірними підлягає до задоволення.
На підставі ч.2 ст. 19, ст. 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року пенсіонерам ОСОБА_3П, ОСОБА_4Р, ОСОБА_5, ОСОБА_6І, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Згідно ст.254 КАС України додаткова постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Додаткова постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії додаткової постанови.
Додаткова постанова складена в повному обсязі 18.04.2014 року.
Суддя Гундяк В.Д.