10 грудня 2010 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Александрової Н.В.,
при секретарі Голуб Т.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про поділ майна, посилаючись на те, що його батько ОСОБА_5, його бабуся ОСОБА_6 та дружина батька були власниками квартири АДРЕСА_1. Після смерті матері батька ОСОБА_6 його батько фактично прийняв спадщину, так як мешкав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
26 квітня 2006 року помер його батько ОСОБА_5, спадкоємцями майна якого є він та його дружина відповідач ОСОБА_3 Спадщина складається з квартири АДРЕСА_2. Він протягом встановленого законом часу прийняв спадщину, тому розмір його частки в спадщині складає 1/3. В квартирі АДРЕСА_2 мешкає відповідач ОСОБА_6 Домовитись про розподіл спадщини від з відповідачем не може, у зв'язку з чим звернувся до суду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доводи, викладені в позові на підтвердження вимог, підтримав, уточнив вимоги, просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 у розмірі 38952 грн.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги позивача не визнала, просила у позові відмовити та пояснила, що вона та позивач дійсно є власниками квартири АДРЕСА_3, при цьому їй належить 2\3 частки квартири, а позивачу 1/3. В неї відсутні кошти для відшкодування позивачу вартості 1/3 її частки та вона не бажає, щоб позивач мешкав в квартирі разом із нею.
Вислухавши позивача його представника та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
В судовому засіданні було встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого Сєвєродонецьким ДПВ об'єднанням «Азот» 17 березня 1999 року, власниками квартири № 48 в будинку № 45, розташованого по вул. Першотравневій в м. Сєвєродонецьку, Луганської області, були ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, власність спільна сумісна.
Як свідчать пояснення позивача, що не заперечувалось відповідачем, ОСОБА_6, яка була матір'ю ОСОБА_5, померла, а спадщину у вигляді частки квартири № 48 в будинку № 45, розташованого по вул. Першотравневій в м. Сєвєродонецьку, Луганської області успадкував її син ОСОБА_5, як такий, що мешкав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії 1-ЕД за № 085631, виданого відділом РАЦС Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області 22 серпня 2006 року, ОСОБА_5 помер 26 липня 2006 року.
Згідно копії свідоцтва про народження серії IV-ЕД за № 422706, виданого Борівською селищною радою 03 травня 1989 року, ОСОБА_5 був батьком позивача ОСОБА_1.
Відповідно до копій свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 успадкували по 1/3 частці квартири № 48 в будинку № 45, розташованого по вул. Першотравневій в м. Сєвєродонецьку, Луганської області, при чому, як встановлено у судовому засіданні, власником 1/3 частки цієї квартири була ОСОБА_4, тому після успадкування вона має у власності 2/3 частки квартири № 48 в будинку № 45, розташованого по вул. Першотравневій в м. Сєвєродонецьку, Луганської області.
Згідно пояснень позивача та відповідача у судовому засіданні судом встановлено, що сторони не змогли найти порозуміння відносно розподілу, користування та володіння їх спільним майном, окільним майно є неподільним, тобто таким, яке не може бути виділено одній зі сторін у натурі.
Відповідно до висновку експерта від 29 грудня 2008 року, ринкова вартість квартири № 48 в будинку № 45, розташованого по вул. Першотравневій в м. Сєвєродонецьку, Луганської області, на час проведення експертизи складає 116856 грн. Висновки експертизи у судовому засіданні сторонами не оспорюватись.
Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що позивач є власником 1/3 частки квартири № 48 в будинку № 45, розташованого по вул. Першотравневій в м. Сєвєродонецьку, Луганської області, а відповідач є власником 2/3 часток цієї квартири, домовленості стосовно можливості спільного користування, розпорядження та володіння їх спільним майном між ними досягнуто не було, річ, якою вони спільно володіють є неподільною, тобто такою, що не може бути виділеною позивачу в натурі, тому відповідно до вимог ст. 364 ЦК України, відповідач повинна відшкодувати позивачу вартість належної йому на праві власності 1/3 частки квартири № 48 в будинку № 45, розташованого по вул. Першотравневій в м. Сєвєродонецьку, Луганської області, тому позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 355, 358, 364 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 62, 212, 215-218, 223 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 у розмірі 38952 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.В. Александрова