Провадження №1-кп/748/207/15
Єдиний унікальний № 748/2812/15-к
12 листопада 2015 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42015270320000125 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ніжин Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 402 КК України,
з участю прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22 березня 2014 року № 57 солдата ОСОБА_3 , відповідно до мобілізаційного плану призначено на посаду кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 (у подальшому у зв'язку із проведенням відмобілізування - військова частина НОМЕР_2 ).
Під час виконання своїх службових обов'язків військовослужбовець за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_3 відповідно до положень Військової присяги та ст.ст. 11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів, беззастережно виконувати накази начальника, стримувати інших й самому не допускати негідних вчинків.
23 вересня 2014 року о 17 годині 00 хвилин тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_5 на шикуванні перед особовим складом військової частини НОМЕР_2 зачитав (оголосив) наказ командира військової частини НОМЕР_2 №587 від 23.09.2014 «Про вибуття у відрядження військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 », яка дислокована у АДРЕСА_2 .
Після оголошення наказу солдат ОСОБА_3 23 вересня 2014 року, перебуваючи у постійному пункті дислокації військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_3 , у порушення вимог ст.ст. 11, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, завідомо знаючи вимоги наказу командира військової частини НОМЕР_2 №587 від 23.09.2014 «Про вибуття у відрядження військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 », будучи повідомленим про відповідальність за відкриту відмову виконати наказ та не вчинення дій щодо його виконання, через особисту недисциплінованість, умисно, через небажання вибувати до іншого місця дислокації разом з підрозділом, виявив непокору - відкрито, в категоричній формі, публічно перед строєм відмовився виконати зазначений вище наказ.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав повністю, та зазначив, що коли оголосили наказ він відмовився його виконати, бо хотів залишитися з іншими товаришами, які також не виконали цей наказ. У скоєному щиро кається.
Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується його показаннями, які відповідають обставинам зазначеним в обвинуваченні і ніким не оспорюються.Інші докази згідно ч.3 ст.349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши характеризуючи матеріали на нього, суд вважає доведеною його винність у вчиненні непокори, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, а його дії кваліфікуються за ч.1 ст.402 КК України (в редакції Закону до 12.02.2015).
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, відомості про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Суд вважає, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності, негативні характеристики за місцем проживання відсутні.
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, того, що обвинувачений раніше не судимий, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, більш м'яке, ніж передбачене санкцією ч.1 ст.402 КК України (в редакції Закону до 12.02.2015), у виді штрафу.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.402 КК України і за цей злочин призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу розміром 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1