79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.11.2015р. Справа№ 914/3081/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про стягнення 22 003 грн. 32 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Юрків М.Г.
Представники:
від позивача: Шев'як О.В., представник (довіреність №7791 від 02.03.2015р.);
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 22003грн. 32 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 03.09.2015р. призначив розгляд справи на 21.09.2015 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання овердрафту із лімітом заборгованості в розмірі 20 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору про надання овердрафту, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 18 465 грн. 90 коп. по кредиту, 3 431 грн. 98 коп. по сплаті процентів, 40 коп. по сплаті комісії. За порушення строків повернення кредиту відповідачу нараховано 105грн. 04 коп. пені. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 22 003 грн. 32 коп.
Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 03.09.2015 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.
У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
15 вересня 2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір №20/14-Ш про надання овердрафту.
За цим договором банк (позивач) зобов'язувався надати позичальнику (відповідачу) овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що максимальний ліміт заборгованості по овердрафту становить 20 000 грн. 00 коп.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в межах ліміту, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача.
За використання кредитних коштів овердрафту п. 2.2. договору встановлена процентна ставка в розмірі 28% річних.
Відповідно до п. 4.1. договору позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.
Згідно п. 2.2. договору дата остаточного повернення овердрафту - 14 вересня 2015 р.
Пунктом 2.3.1. договору передбачено, що за управління овердрафтом встановлюється комісія у розмірі 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафта протягом операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована.
Відповідно до п. 3.3. договору, позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.
Згідно п. 4.7. договору банк у випадках, передбачених п. 2.10. цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до п. 4.8. договору, позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.7.) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим договором.
У зв'язку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач 14.08.2015 р. надіслав відповідачу вимогу за вих. №499/2015 від 14.08.2015 р., в якій вимагав сплатити суму кредиту, нараховані відсотки, комісію та пеню. Вказана вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії не виконав, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 465 грн. 90 коп. по кредиту, 3 431 грн. 98 коп. заборгованості по сплаті процентів, 40 коп. заборгованості зі сплати комісії.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 6.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.6. цього договору.
Згідно п. 2.6. договору розмір пені становить 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 105 грн. 04 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 18465грн. 90 коп. заборгованості по кредиту, 3 431 грн. 98 коп. заборгованості по сплаті процентів, 40 коп. заборгованості зі сплати комісії, 105 грн. 04 коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів, вул. Сахарова, 78 (ідентифікаційний код 09807862) 18 465 грн. 90 коп. заборгованості по кредиту, 3 431 грн. 98 коп. заборгованості по сплаті процентів, 40 коп. заборгованості зі сплати комісії, 105 грн. 04 коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 02.11.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09.11.2015 р.
Суддя Мазовіта А.Б.