ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.11.2015Справа № 910/24298/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Галичфарм"
2) Державної служби інтелектуальної власності України
про визнання недійсними свідоцтв на знак для товарів і послуг
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: не з'явились.
від відповідача-1: не з'явились.
від відповідача-2: Саламов О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" (далі-відповідач-1) та Державної служби інтелектуальної власності України (далі-відповідач-2) про:
- визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг № 17870 від 15.12.2000 недійсним повністю щодо усіх товарів та послуг, зазначених у свідоцтві;
- визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг № 187014 від 10.06.2014 2000 недійсним повністю щодо усіх товарів та послуг, зазначених у свідоцтві;
- визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг № 187020 від 10.06.2014 недійсним повністю щодо усіх товарів та послуг, зазначених у свідоцтві;
- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг № 17870 від 15.12.2000 недійсним повністю щодо усіх товарів та послуг, зазначених у свідоцтві;
- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг № 187014 від 10.06.2014 2000 недійсним повністю щодо усіх товарів та послуг, зазначених у свідоцтві;
- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг № 187020 від 10.06.2014 недійсним повністю щодо усіх товарів та послуг, зазначених у свідоцтві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знаки для товарів та послуг України «Хлорофіліпт розчин в олії» (словесний), що засвідчується свідоцтвом України № 17870 від 15.12.2000, «ХЛОРОФІЛІПТ» (словесний), свідоцтвом України №187014 від 10.06.2014, «ХЛОРОФІЛІПТ» (комбінований), свідоцтвом України № 187020 від 10.06.2014, не підлягають правовій охороні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.10.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.
15.10.2015 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
У судовому засіданні 15.10.2015 представник відповідача-2 надав відзив на позов, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено факт порушення прав і охоронюваних законом інтересів останнього, зокрема твердження позивача про те, що знаки для товарів та послуг №17870, №187014, №187020 складаються лише з позначень, що є описовими при використанні зазначених у заявці товарів та вказують на склад, не відповідають дійсності.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників позивача та відповідача-1, зокрема, неналежне виконання сторонами вимог суду.
Представник позивача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому (п. 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Пунктом 5 ч.1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Суд відзначає, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю суд унеможливлений, оскільки позивачем не надано повного обсягу відомостей та доказів на їх підтвердження, які у порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України, про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.
При цьому, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (п. 4.12) зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
Оскільки, повторна неявка представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс" у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, тож підстави для повернення сплаченого судового збору відсутні.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право повторно звернутися до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, ?
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс" до Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсними свідоцтв на знак для товарів і послуг - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Бондарчук В.В.