Справа № 158/1839/15-ц
Провадження № 2/0158/763/15
22 жовтня 2015 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє через представника ОСОБА_2, до Омельненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
21.09.2015 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Омельненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.10.2002 року померла його матір, ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина, а саме: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в с. Омельне по вул. Шляхова, 39 Ківерцівського району Волинської області.
26.04.2001 року від імені ОСОБА_3 було залишено заповіт, згідно якого остання заповіла все належне їй на день смерті майно своєму синові ОСОБА_1
У даний час він звернувся до нотаріальної контори для документального оформлення свого права на спадщину за заповітом, однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в с. Омельне по вул. Шляхова, 39 Ківерцівського району Волинської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_3
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від його представника ОСОБА_2 до суду подана заява, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача /а.с. 21/.
Представник відповідача від Омельненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про визнання заявленого позову та розгляд справи у їх відсутності /а.с. 26/.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи та надані докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 116929, актовий запис № 13, виданого 16.10.2002 року Омельненською сільською радою Ківерцівського району Волинської області, ОСОБА_3 померла 13.10.2002 року /а.с. 4/.
Таким чином, на момент відкриття спадщини діяв Цивільний Кодекс України в редакції 1963 року, оскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тому при вирішенні даного позову слід застосовувати норми даного Кодексу.
Статтею 549 ЦК України (редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
Згідно довідки виконавчого комітету Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №474 від 10.11.2014 року, після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в с. Омельне по вул. Шляхова, 39 Ківерцівського району Волинської області, у фактичне володіння яким вступив ОСОБА_1, шляхом постійного догляду за будинком та присадибною земельною ділянкою, а також поданням заяви на оформлення спадщини до нотаріальної контори /а.с. 5/.
Належність вищезгаданого майна померлій ОСОБА_3 підтверджується витягом з по господарської книги № 3 за 2014 рік Омельненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області /а.с. 6/.
Статтею 527 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України (редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до заповіту, посвідченого Омельненською сільською радою Ківерцівського району Волинської області 26.04.2001 року, ОСОБА_3 заповіла все належне їй на день смерті майно своєму синові ОСОБА_1 /а.с. 8/.
Родинні відносини спадкодавиці ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1, а саме що останній приходиться їй сином, підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЯР № 128201 від 27.09.1956 року /а.с. 9/.
Як вбачається з повідомлення Ківерцівської державної нотаріальної контори № 1211/01-16 від 02.10.2015 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 41614709 від 25.09.2015 року, після смерті ОСОБА_3, на підставі заяви ОСОБА_4 від 27.11.2008 року, яка діяла від імені ОСОБА_1, була заведена спадкова справа №854/2008. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися та свідоцтва про право на спадщину не видавалося /а.с. 22-23/.
Разом з тим, постановою державного нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори № 924/02-31 від 10.11.2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно /а.с. 10/.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в с. Омельне по вул. Шляхова, 39 Ківерцівського району Волинської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері, ОСОБА_3, яка померла 13.10.2002 року.
Судові витрати у виді судового збору, розмір якого у даній справі складає 487, 20 грн., слід стягнути з позивача в дохід держави для зарахування до спеціального фонду державного бюджету України, оскільки згідно копії наданого позивачем пенсійного посвідчення про наявність ІІ групи інвалідності, термін його дії закінчився 30.11.2013 року, тоді як позов поданий до суду 21.09.2015 року.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 88, 197, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 524, 527, 549 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. ст. 328, 392 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в с. Омельне по вул. Шляхова, 39 Ківерцівського району Волинської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері, ОСОБА_3, яка померла 13.10.2002 року.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави для зарахування до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька