29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/45689/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Ліпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ВД Чернігівського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП) про скасування рішення,
У квітні 2014 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним дій та скасування рішення про повернення коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у лютому 2014 року ВД Чернігівського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП провело планову перевірку ФОП ОСОБА_4 по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За результатами цієї перевірки відповідачем прийнято рішення від 03 березня 2014 року № 17 про повернення коштів та застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 2529,45 грн. Вважаючи дії та рішення неправомірними, просив суд скасувати рішення ВД Чернігівського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 03 березня 2014 року № 17.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Скасовано рішення ВД Чернігівського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 03 березня 2014 року № 17.
У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон №2240-III) та наказу Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» (далі - Перелік типових документів). Вказує, що положення наказу Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 на спірні правовідносини не поширюються і, в силу приписів статей 50, 51 Закону № 2240-III та Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою Фону соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 29 (далі - Інструкція) позивач був зобов'язаний зберігати документи до проведення перевірки Фондом.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що у лютому 2014 року відповідачем проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 16 січня 2007 року по 01 січня 2014 року.
Під час цієї перевірки було встановлено відсутність у позивача документів, що підтверджують нарахування та виплату у 2008 році заробітної плати та допомоги по вагітності та пологах його працівнику - ОСОБА_5, внаслідок чого, витрати у сумі 1686,30 грн були безпідставно віднесені на рахунок коштів Фонду, про що 19 лютого 2014 року складено Акт № 69.
03 березня 2014 року ВД Чернігівського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП прийняло рішення від 03 березня 2014 року № 17, згідно з яким, ФОП ОСОБА_4 зобов'язаний повернути відповідачу кошти у сумі 1686,30 грн та сплатити штраф у сумі 843,15 грн за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до директора Чернігівської міської виконавчої дирекції Фонду СС з ТВП, проте рішенням від 27 березня 2014 року №03-08/1012 йому відмовлено у задоволенні скарги через те, що у 2008 році працівнику ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5 призначено та виплачено допомогу по вагітності та пологах за відсутності листка непрацездатності.
У 2008 році виплата допомоги по вагітності і пологах здійснювалась відповідно до положень Закону № 2240-III. Зокрема, за приписами частини 1 статті 51 цього Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Як встановлено судами, 12 грудня 2007 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено трудовий договір, який в цей же день зареєстровано в службі зайнятості за № 2007121200004.
Протоколом засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування від 11 березня 2008 року №1 ОСОБА_5 призначено допомогу по вагітності та пологах, згідно з листком непрацездатності № 818254 та 26 березня 2008 року виплачено цю допомогу у сумі 1686,30 грн, що підтверджується платіжною відомістю №4.
Відповідач не заперечує, що вказаний листок непрацездатності видано ОСОБА_5 у зв'язку із вагітністю та пологами, однак вважає, що відсутність оригіналу цього листка у 2014 році у ФОП ОСОБА_4 є підставою для відмови у зарахуванні коштів на витрати Фонду та повернення сплачених позивачем у лютому 2008 року коштів у сумі 1686,30 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 28 Закону № 2240-III страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників і за приписами пункту 4 цієї норми має право здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону.
Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) і порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок, визначені Інструкцією, яка не містить норм щодо строків зберігання документів, на підставі яких здійснювались страхові виплати.
Натомість, у 2008 році діяв наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41 «Про затвердження Переліку типових документів», яким визначались строки зберігання документів (далі - наказ № 41).
Відповідно до частини 1 (стаття 720) цього наказу № 41 строк зберігання листків непрацездатності встановлювався 3 роки. Аналогічний строк також встановлений у Переліку типових документів (стаття 716), норми якого діяли з 01 січня 2013 року.
Враховуючи те, що інших строків щодо зберігання листків непрацездатності ні в Законі № 2240-III ні в Інструкції не зазначено, відповідач мав можливість впродовж 3-х років перевірити правомірність віднесення сплачених у 2008 році ФОП ОСОБА_4 сум за листком непрацездатності № 818254 до страхових коштів, однак провів таку перевірку майже через 6 років, після їх виплати.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач був зобов'язаний зберігати документи до проведення перевірки Фондом, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки законом встановлено трирічний строк зберігання таких документів і будь-яких застережень щодо цього строку на випадок проведення Фондом перевірок, законодавство не містить.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак