03 листопада 2015 року м. Київ К/800/24974/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Бутенка В.І., Заїки М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року
у справі № 804/2666/15
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
до Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотрейд»
про зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів звернулася до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Біотрейд» про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ «Біотрейд» допустити посадових осіб СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, подало касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську прийнято наказ від 30 січня 2015 року № 52 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біотрейд» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.
30 січня 2015 року посадовими особами позивача було здійснено вихід за адресою юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ «Біотрейд», вручено посадовим особам підприємства копію наказу та пред'явлені направлення на проведення перевірки.
Проте, головний бухгалтер та директор відмовились від допуску посадових осіб податкового органу до проведення позапланової виїзної перевірки, про що головним бухгалтером на направленнях на проведення перевірки були зроблені відповідні, а посадовими особами податкового органу складено відповідний акт від 30 січня 2015 року № 3/28-01-46-03-30502509.
Вказані обставини слугували підставою для звернення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську до суду з позовом про зобов'язання ТОВ «Біотрейд» допустити посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій ТОВ «Біотрейд» та правомірність вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, зазначив, що у податкового органу відсуне право на звернення до суду з позовом до певного платника податків щодо зобов'язання останнього допустити посадових осіб податкового органу до проведення ними того чи іншого виду перевірок, підстави проведення яких визначено нормами Податкового кодексу України.
Колегія суддів, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.
Аналіз вказаних положень та пункту 8 статті 3 та частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що суб'єкт владних повноважень може звернутись до суду з адміністративним позов лише у випадках, передбачених законодавством.
Так, вимогами статті 20 Податкового кодексу України, зокрема, підпунктами 20.1.30 - 20.1.40-1 пункту 20.1, передбачено вичерпний перелік прав податкового органу під час виконання покладених на нього функцій щодо адміністрування податків та зборів.
З огляду на приписи чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності повноважень органів державної податкової служби на звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді В.І. Бутенко
М.М. Заїка