"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/26743/15, /800/30675/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Калашнікової О.В.,
Конюшка К.В.,
при секретарі: Скавуляк Т.В.,
за участю представників сторін: від третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Державної служби інтелектуальної власності України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм" до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними свідоцтв та патентів,
Дочірнє підприємство "Вітамін-Фарм" звернулось до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 5646 від 06.02.2006 року за заявкою № 20040808653, яка подана 13.08.2004 року, на підставі якого видано свідоцтво № НОМЕР_1 від 17.04.2006 року на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 47674 від 13 листопада 2009 року за заявкою № m200807319 від 16.04.2008 року на підставі якого видано свідоцтво № НОМЕР_2 від 10.12.2009 року на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 44521 від 19 вересня 2013 року за заявкою № m201216812 від 27.09.2012 року на підставі якого видано свідоцтво № НОМЕР_3 від 11.11.2013 року на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 17652/3 від 19 червня 2012 року за заявкою № s201200605 від 11.05.2012 року на підставі якого видано патент № НОМЕР_4 від 25.07.2012 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 17653/3 від 19 червня 2012 року за заявкою № s201200606 від 11.05.2012 року на підставі якого видано патент № НОМЕР_5 від 25.07.2012 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 7428/3 від 28 березня 2013 року за заявкою № s201201288 від 27.09.2012 року на підставі якого видано патент № НОМЕР_6 від 13.05.2013 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 9044/3 від 03 квітня 2013 року за заявкою № s201201287 від 27.09.2012 року на підставі якого видано патент № НОМЕР_7 від 10.06.2013 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 19290 від 18 квітня 2013 року за заявкою № s201201409 від 15.10.2012 року на підставі якого видано патент № НОМЕР_8 від 10.06.2013 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 11702/3 від 18 квітня 2013 року за заявкою № s201201410 від 15.10.2012 року про видачу патенту № НОМЕР_9 від 10.06.2013 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_1 від 17.04.2006 року на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_2 від 10.12.2009 року на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_3 від 11.11.2013 року на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
визнати недійсним патент № НОМЕР_4 від 25.07.2012 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
визнати недійсним патент № НОМЕР_5 від 25.07.2012 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
визнати недійсним патент № НОМЕР_6 від 13.05.2013 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
визнати недійсним патент № НОМЕР_7 від 10.06.2013 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
визнати недійсним патент № НОМЕР_8 від 10.06.2013 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
визнати недійсним патент № НОМЕР_9 від 10.06.2013 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, позов задоволено.
У поданих касаційних скаргах ОСОБА_4 та Державна служба інтелектуальної власності України із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
22.07.2015 до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання Державної служби інтелектуальної власності України, згідно з яким заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 218 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Зважаючи на те, що подане Державною службою інтелектуальної власності України клопотання за змістом фактично є зміною вимог касаційної скарги, а також враховуючи те, що зазначене клопотання подано поза межами строку касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України переглядає оскаржувані рішення за касаційною скаргою Державною службою інтелектуальної власності України, поданою заявником 30.06.2015 та, відповідно, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою 11.06.2015.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, поданих заперечень та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною службою інтелектуальної власності України за заявками ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 видано наступні свідоцтва на знаки для товарів та послуг: свідоцтво № НОМЕР_1 від 17.04.2006 року на знак для товарів та послуг «Аптека экспресс-аптека низких цен»; свідоцтво № НОМЕР_2 від 10.12.2009 року на знак для товарів та послуг «аптека низких цен»; свідоцтво № НОМЕР_3 від 11.11.2013 року на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Також відповідачем за заявками третіх осіб видано наступні патенти на промислові зразки: патент № НОМЕР_4 від 25.07.2012 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_2»; патент № НОМЕР_5 від 25.07.2012 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_2»; патент № НОМЕР_6 від 13.05.2013 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_3»; патент № НОМЕР_7 від 10.06.2013 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_3»; патент № НОМЕР_8 від 10.06.2013 року на промисловий зразок рекламне пристосування «ІНФОРМАЦІЯ_3»; патент НОМЕР_9 від 10.06.2013 року на промисловий зразок логотип «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Позивач зазначив, що він, починаючи з квітня 2014 року почав отримувати від своїх підлеглих відомості про суттєве зниження показників господарської діяльності, що пов'язано із використанням окремими суб'єктами господарської діяльності знаків для товарів та послуг та промислових зразків, подібних до позначень «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Вказуючи на протиправність рішень Державної служби інтелектуальної власності України, на підставі яких третім особам у справі видано зазначені патенти на промислові зразки та свідоцтва на знаки для товарів та послуг, а також, відповідно, наявність підстав для скасування вказаних патентів та свідоцтв, дочірнє підприємство "Вітамін-Фарм" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності оскаржуваних рішень та наявності підстав для скасування виданих на їх підставі патентів на промислові зразки та свідоцтв на знаки для товарів та послуг.
Розглядаючи переданий на вирішення суду спір по суті, суди попередніх інстанцій також виходили з підсудності вказаного спору Дніпропетровському окружного адміністративному суду.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на недотримання судами попередніх інстанцій при розгляді вказаного спору правил територіальної підсудності, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.
Згідно із матеріалами позовної заяви, позивач, обґрунтовуючи дотримання ним правил територіальної підсудності, виходив з положень частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи по суті переданий на розгляд спір, суд першої інстанції також виходив з підсудності вказаної справи Дніпропетровському окружного адміністративному суду.
Колегія суддів не погоджується із вказаною позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем оскаржуються рішення Державної служби інтелектуальної власності України про видачу патентів та свідоцтв третім особам у справі.
Оскаржувані рішення, як і патенти та свідоцтва, що видані на їх підставі, не є правовими актами індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, які прийняті стосовно позивача.
За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується із позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування при визначенні територіальної підсудності справи положень частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи місцезнаходженням відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України, є місто Київ, вул. Урицького, 45.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на порушення судами попередніх інстанцій при розгляді переданого на вирішення суду спору правил територіальної підсудності справ, оскільки зазначена справа підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що за змістом частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення судами норми процесуального права, що полягає у порушенні правил підсудності справ, є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у випадку їх перегляду Верховним Судом України.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що спір у справі вирішено судом, який не є повноважним на вирішення вказаної справи відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на межі касаційного перегляду, встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень, ухвалених у вказаній справі, та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо передачі справи до належного суду та нового судового розгляду.
Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись положеннями статей 19, 160, 167, 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційні скарги ОСОБА_4 та Державної служби інтелектуальної власності України задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасувати.
Справу за позовом Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм" до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними свідоцтв та патентів направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: