22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/18168/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року
у справі № 2а-16728/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар»
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Пані-Н»,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар» (далі - ТОВ «Ягуар»; позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003382220/17650 від 09 листопада 2012 року та № 0003372220/17651 від 09 листопада 2012 року. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ягуар» судові витрати в розмірі 2 236,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року та прийняття нового рішення про відмову в позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ягуар» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Пані-Н» за період з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, за результатами якої складено акт № 5212/2250/31571594 від 25 жовтня 2012 року.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003372220/17651 від 09 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 262 410,00 грн. (262 410,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0003382220/17650 від 09 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 228 184,00 грн. (228 183,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою встановлено порушення товариством статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні робіт з улаштування та озеленення відкосів схилів в межах реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський», розташованого за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, у ПП «Пані-Н» за нікчемним правочином (договором підряду № 80-10П від 22 жовтня 2010 року).
Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на довідку № 720/3-23-30 від 07 липня 2011 року про неможливість проведення документальної перевірки контрагента позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року, в якій зазначено про відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, неперебування названої юридичної особи за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також викладено думку про те, що укладені ПП «Пані-Н» з постачальниками та покупцями правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як встановлено судами, фактичне виконання ПП «Пані-Н» робіт з улаштування та озеленення відкосів схилів підтверджується належним чином складеними актом приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-3, підсумковою відомістю ресурсів, розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису, актом використання електроенергії на будівництві об'єкту, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківською випискою, податковими накладними, що, зокрема, податковим органом не заперечується, як і не заперечується, що понесені ТОВ «Ягуар» витрати безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, а оспорювана операція здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.
Більш того, судовими інстанціями з'ясовано, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби за наслідками здійснення зустрічної звірки ПП «Пані-Н» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ягуар» за квітень 2011 року (довідка № 705/2-22-30-36884561 від 28 листопада 2012 року) не встановлено порушень при формуванні ним даних податкового обліку при взаємовідносинах з позивачем у квітні 2011 року.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.