10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
іменем України
"04" листопада 2015 р. Справа № 806/2672/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Малахової Н.М.,
при секретарі Єрикаловій О.О. ,
за участю представника позивачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" серпня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Державного агентства земельних ресурсів України в особі Головного управління Держземагентства в Житомирській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного агентства земельних ресурсів України в особі Головного управління Держземагентства в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Зобов'язано Державне агентство земельних ресурсів України в особі головного управління Держземагентства в Житомирській області повторно розглянути заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі поданих ними документів. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління казначейства України у Житомирській області на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 73,08 грн. сплаченого судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову в повному обсязі. Позивачами постанова не оскаржується.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися до Державного агентства земельних ресурсів України в особі головного управління Держземагентства в Житомирській області із заявами (а.с. 7, 10, 13, 16) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою на відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.0 га, які розташовані в адміністративних межах Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. До заяви додано викопіюваннями із планово-картографічного матеріалу, на якому зображено місце розташування земельної ділянки, яку вони бажають отримати у власність.
Державне агентство земельних ресурсів України в особі Головного управління Держземагентства в Житомирській області листом № 19-6-0.21-8361/2-15 від 03.06.2015 р. у відповіді зазначило про можливість відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства лише після надання відповідних графічних матеріалів та зазначення більш уточнених даних про бажане місцезнаходження земельної ділянки, зокрема, позивачам необхідно до заяв надати викопіювання, яке надасть можливість визначити відповідність місця розташування земельних ділянок з прив'язкою до місцевості.
Суд першої інстанції дослідив представлені докази, надав правову оцінку обставинам справи і дійшов висновку, що позивачами було подано належний пакет документів, встановлений нормами ст.122 Земельного кодексу України, що виключає підстави для вимагання додаткових матеріалів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Так, у відповідності до Положення про Головне управління Держземагентства в області, Головне управління Держземагентства в області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.
Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), наказами Держземагентства України, дорученнями Голови Держземагентства України та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держземагентcтва України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
За положеннями п.4 Положення про Головне управління Держземагентства в області - Головне управління відповідно до покладених на нього завдань:
- подає у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин (п. 4.3 Положення);
- здійснює землеустрій відповідно до Закону України "Про землеустрій", у тому числі забезпечує проведення інвентаризації земель (п. 4.11 Положення);
- забезпечує науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, пов'язаних із земельними торгами, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів (п. 4.12 Положення);
- організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру (п. 4.16 Положення);
- передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області (п. 4.32 Положення).
Набуття і реалізація права на землю врегульовано IV розділом Земельного кодексу України.
Нормами ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України - громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі разом з заявами щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства надали копії паспортів, копії ідентифікаційних кодів, лист-погодження Іванківської сільської ради, а також викопіювання із планово-картографічного матеріалу, на якому зображено місце розташування бажаної земельної ділянки.
Згідно Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Мінстрів України від 17.10.2012 року № 1051, картографічною основою Державного земельного кадастру є ортофотоплани, створені в рамках виконання Угоди про позику (Проект "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 року, ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 року N 1776-IV. Суд першої інстанції вірно зазначив, що цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, ведення якого здійснює Держземагентство та його територіальні органи, а використання громадянами електронної публічної карти у мережі Інтернет є їх правом, а не обов'язком.
Наказом Держземагентства України від 28.02.2013 року № 72, "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб" із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 9 квітня 2013 року N 142, у відповідності до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 445, та з метою забезпечення ефективної діяльності Держземагентства та його територіальних органів доведено до відома головних управлінь Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі і рекомендовано для використання в роботі методичні рекомендації щодо реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб та методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та/або внесення змін до них в новій редакції.
Положеннями методичних рекомендацій визначено рекомендований механізм порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб.
Зокрема, пунктом 2 методичних рекомендацій врегульовано рекомендаційний механізм прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
При цьому, нормами п.2.3 даних методичних рекомендацій визначено, що для отримання додаткової інформації, необхідної для перевірки вимог, зазначених у пункті 2.2 цих Методичних рекомендацій, територіальні органи можуть звертатися до відповідних управлінь (відділів) Держземагентства у районах (містах), міжрайонних, міжміських, міськрайонних управлінь (відділах) Держземагентства.
Виходячи з правового аналізу вказаного, саме відповідач у разі необхідності в отримані будь-яких уточнень, наділений повноваженнями звертатися до інших управлінь (відділів) Держземагентства з метою отримання чи перевірки певних даних, зокрема отримання відповідних графічних матеріалів з метою уточнення даних про бажане заявником місцезнаходження земельної ділянки, найменування району, найближчого населеного пункту, орієнтовна відстань від нього і напрямок та інші орієнтири.
Вказане підтверджує і той факт, що 04.06.2015 року наказом Держгеокадастру №95 затверджено Порядок взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру/Держземагенства під час реалізації повноважень з передачі земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на без конкурентних засадах) для всіх потреб, за яким територіальний орган Держгеокадастру/Держземагенства витребовує необхідні документи та відомості, в тому числі, викопіювання з кадастрового плану.
Відповідно і суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не прийняття відповідачем рішення по суті є його неправомірними діями під час вирішення заяв позивачів. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимог про зобов'язання Державного агентства земельних ресурсів України в особі головного управління Держземагентства в Житомирській області видати позивачам дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, то суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо визначення можливості (або ж неможливості) розгляду клопотань, прийняття рішення на підставі поданих заявником документів, є виключною компетенцією уповноваженого органу.
Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обрав вірний спосіб захисту порушених прав позивачів - зобов'язав Державне агентство земельних ресурсів України в особі головного управління Держземагентсва в Житомирській області повторно розглянути заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі поданих ними документів
Відповідач, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не надав доказів правомірності своїх дій та рішень.
Суд належним чином встановив обставини справи, надав їм відповідну правову оцінку та обґрунтовано частково задовольнив позов.
Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" серпня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "05" листопада 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачам:
ОСОБА_3 АДРЕСА_2
ОСОБА_4 АДРЕСА_3
ОСОБА_5 АДРЕСА_3
ОСОБА_6 АДРЕСА_4
представник позивачів ОСОБА_9, АДРЕСА_1, 10000
3- відповідачу/: Державне агентство земельних ресурсів України в особі Головного управління Держземагентства в Житомирській області вул.Довженка,45,м.Житомир,10002
- ,