Провадження №2/748/941/15 Єдиний унвкальний № 748/3155/15-ц
06 листопада 2015 рокум. Чернігів
Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Меженнікова С.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріально та моральної шкоди, -
06 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача 500 (п'ятсот) грн як відшкодування збитків за шафу та моральну шкоду в розмірі 200 (двісті) грн, мотивуючи свої вимоги тим, що у нього, з дачного будинку у СТ " Луч", який він продав у червні 2015 року, відповідачем було викрадено шафу, яку він оцінює у 500 грн. З даного приводу він звертався до Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області, але йому було запропоновано вирішувати даний спір в цивільному порядку.
Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно ст.121 ЦПК України при вирішення питання про відкриття провадження суддя має встановити, чи відповідає позовна заява вимогам, викладеним у ст.ст. 119,120 цього Кодексу.
Дана позовна заява повинна бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, якою визначені форма та зміст позовної заяви.
Зокрема, п.п. 4,5,6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України визначено, що позовна заява, крім іншого, повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування .
В порушення зазначених вимог позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову так як заявляється вимога майнового характеру - про відшкодування вартості шафи; не зазначені докази чи наявність підстав для звільнення від доказування на підтвердження зазначених в позові обставин, а саме, якими доказами підтверджується продаж дачної ділянки та якими доказами підтверджується вчинення відповідачем крадіжки шафи з дачного будинку.
Позивач у своєму позові зазначає, що він з приводу крадіжки сусідом по дачі шафи, звертався до органів міліції, додаючи до позову Висновок, який складений дільничним інспектором в зв"язку зі зверненням позивача, відповідно до якого останній звертався до органів міліції не щодо крадіжки шафи, а про те, що його сусід по дачі ОСОБА_3 відмовляється з ним розрахуватися за продану шафу.
Таким чином, в поданій позовній заяві не окреслений предмет позову, який би характеризував те, на що спрямований позов та його правові підставі, не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право такої вимоги до відповідача відповідно до норм матеріального права. Тобто, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та передбачений такий шлях поновлення і яких саме порушених прав позивача, враховуючи, що право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів. З матеріалів позову, не зрозуміло, позивач ставить питання про відшкодування шкоди, завданої злочином чи про стягнення коштів в зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати грошової суми за куплену річ.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені правові підстави позовних вимог, що позбавляє можливості з"ясувати предмет спору та межі доказування.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв"язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов"язковими для особи, яка пред"являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно визначитись як з предметом заявленого спору, так і з його підставами, зазначивши докази на підтвердження викладених обставин та ціну позову щодо вимог майнового характеру,
Враховуючи викладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду до усунення вказаних недоліків, які унеможливлюють розгляд даної справи. До того ж, без визначення предмета доказування, суд не може визначитися з підсудністю справи.
За таких обставин, керуючись ст. 121 ЦПК України вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України суддя ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріально та моральної шкоди, залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали.
В разі невиконання ухвали суду заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Меженнікова