Провадження № 22ц/790/5200/15 Головуючий 1 інст. - Ворона С.В.
Справа № 617/800/15-ц Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: договірні
28 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: - Кружиліної О.А.,
- Макарова Г.О.,
за участю секретаря - Прийміч А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
30.04.2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (далі по тексту - ПАТ КБ «Приват Банк»») звернулося до суду і просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість на загальну суму 48 644 грн. 31 коп., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 08 січня 2014 року, згідно заяви ОСОБА_4, йому була видана кредитна картка з кредитним лімітом, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник взяті за умовами договору зобов'язання не виконує, кредитні кошти не повертає, оплату за їх користування не здійснює, станом на 23.03.2015р. має заборгованість у сумі 48644,31грн.
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 26 травня 2015 рокуу задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» відмовлено за недоведеністю обставин, якими позивач обґрунтовував вимоги.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Шуліка А.В. просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також стягнути судові витрати за подання апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи скаргу, апелянт вказує, що відповідач ОСОБА_4 не надав суду доказів втрати паспорту саме в момент підписання кредитного договору станом на січень 2014 року, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження його доводів про непричетність до укладення кредитного договору, отримання платіжної картки та використання грошима банку.
Вказує, що банк зі свого боку надав достатньо доказів суду першої інстанції про укладання угоди з відповідачем. Підтвердженням укладення договору відповідача ОСОБА_4 з представником банку, крім анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, є також надана позичальником довідка про доходи з місця роботи, а також фото, на якому зображений позичальник ОСОБА_4 з отриманою кредитною карткою під час укладення зазначеного вище договору. Вважає, що ці докази підтверджують факт звернення ОСОБА_4 до банку особисто з проханням про надання кредиту.
Крім того, вказує представник банку в апеляційній скарзі, відповідач ОСОБА_4 не звертався до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним, а відтак договір чинний і діє до повного виконання зобов'язання.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримала і просила задовольнити, посилаючись на викладені в апеляційній скарзі доводи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд розглядає цивільні справи, згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності за змістом яких кожна сторона повинна довести шляхом надання суду належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Отже, ПАТ КБ «ПриватБанк» у особі уповноважених ним представників, з огляду на приписи ст.ст.10, 27, 60 ЦПК України та змісту позовних вимог, мало б довести перед судом переконливість своїх доводів про те, що саме з тією особою, яку зазначив у позовній заяві у якості відповідача, уклала 08 січня 2014 року з уповноваженою особою ПАТ КБ «Приватбанк» договір про отримання кредиту при обставинах та на умовах, зазначених у позовній заяві, а також що вказана відповідачем особа не виконує взяті за умовами договору зобов'язання і у зв'язку з цим, має заборгованість перед банком, яка станом на 24.03.2015 року становить 48 644 грн. 31 коп.
З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2015 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» у особі представника банку Сафіра Ф.О., у якій він просив стягнути з ОСОБА_4 48 644 грн. 31 коп. у зв'язку з порушенням ним умов кредитного договору.
У якості доказів представник банку долучив до позовної заяви у якості додатків ксерокопії документів, а саме: «Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку» виготовленої машинописним способом у вигляді бланка банку, в якій мається лише підпис від імені позичальника; розрахунку заборгованості; витягу з Умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказм від 06.03.2010р. №СП-2010-256; довідки з ЄДРПОУ; банківської ліцензії фрагменту зі Статуту; копію паспорта НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вільхівка Харківського району Харківської області, виданого 21.04.2009 року Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області (а.с.6-40).
Представник банку подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, не побажавши приймати участь в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції і доводити обставини, викладені в позовній заяві, та доводити неспроможність заперечень відповідача на позов і поданих ним доказів.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов не визнав і пояснив, що зазначений позивачем кредитний договір від 08.01.2014 року не укладав, платіжну картку не отримував і коштами банку за її допомогою не користувався, оскільки в цей час знаходився у місцях позбавлення волі у зв'язку з відбуттям призначеного вироком суду покарання. У 2009 році у зв'язку з втратою отримав новий паспорт.
На підтвердження заперечень на позов відповідач ОСОБА_4 надав суду довідку про звільнення 23 січня 2015 року з Диканівської виправної колонії Харківської області №12, а також свій паспорт НОМЕР_2, виданий йому 02.12.2009 року Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області.
За наслідками розгляду справи Вовчанський районний суд Харківської області 20 травня 20015 року ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову. У зв'язку з недоведеністю обставин, на які позивач посилався, обґрунтовуючи позовні вимоги.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять даних, які б свідчили про наявність передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції за клопотанням представника банку витребував додаткові письмові докази про обставини відбуття покарання та отримання паспорту, на які посилався відповідач ОСОБА_7 в суді першої інстанції, заперечуючи проти позову.
З копії вироку Вовчанського районного суду Харківської області від 06.11.2014 року та відповідей Диканівської виправної колонії №12 і Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Вільхівка Харківського району Харківської області - тобто особа, яка вказана представником ПАТ КБ «ПриватБанк» у позовній заяві у якості відповідача, з 03.01.2012 року по 07.08.2014 року, в тому числі і в день укладення кредитного договору (08.01.2014 року) знаходився в місцях позбавлення волі, а саме: в Харківській виправній колонії №43 у зв'язку з відбуванням покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком Харківського районного суду Харківської області від 31.10.2011 року за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України.
Крім того, відповідач ОСОБА_7, як правильно зазначив у оскарженому рішенні суд першої інстанції, з 24.12.2014 року по 23.01.2015 року відбував покарання у виді позбавлення волі в Диканівській виправній колонії №12, призначене вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 06.11.2014 року за ст.395 КК України.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки зазначений позивачем кредитний договір 08.01.2014 року ОСОБА_4 не укладав і не міг укласти, оскільки в цей час відбував призначене вироком Харківського районного суду Харківської області від 31.10.2011 року покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців в Харківській виправній колонії №43.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині помилково зазначив інші дані про вирок і час відбуття покарання, тобто з 24.12.2014р. по 23.01.2015р. за вироком Вовчанського районного суду, однак ця помилка не є підставою для скасування чи зміни рішення суду, яким головне питання, щодо вирішення по суті позовних вимог, вирішено правильно.
Згідно частини 2 статті 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Посилання апелянта на ту обставину, що відповідач ОСОБА_4 не звертався до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним та не ініціював перед судом проведення експертизи з метою доказування своїх доводів про те, що кредитний договор 08.01.2014 року не укладав і бланк «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку» не підписував висновки суду не спростовують.
Порівняльний аналіз фотографій особи в копії паспорта НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7, наданих позивачем і в копії паспорта НОМЕР_2 та в довідці про звільнення, наданих суду відповідачем ОСОБА_7, а також долучений представником ПАТ КБ «ПриватБанк» до апеляційної скарги фотознімок невідомої особи, що тримає в руці платіжну картку «ПриватБанку», та яка не має навіть віддаленої схожості з відповідачем ОСОБА_7, лише підтверджує висновок суду про недоведеність зазначених у позовній заяві обставин порушення прав ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачем ОСОБА_7 та свідчить про вірогідність оформлення працівником ПАТ КБ «ПриватБанку» кредитного договору та видачу платіжної картки іншій особі, що пред'явила паспорт на ім'я ОСОБА_7 за №. НОМЕР_1.
З'ясування обставин, за яких вказана особа заволоділа паспортом ОСОБА_7 і уклала 08.01.2014 року під його іменем кредитний договір, знаходиться за межами даної справи і має значення для вирішення питань у кримінальному провадженні.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і на висновок суду не впливають.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - Шуліки Аліни Володимирівни відхилити.
Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: