номер провадження справи 7/90/15
05.11.2015 Справа № 910/16312/15
За позовом: Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави,
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції і спірних правовідносинах:
Позивач 1 Міністерство інфраструктури України, м. Київ
Позивач 2 Державне підприємство “Адміністрація річкових портів”, м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот”, м.Київ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство “Судноплавна компанія “Укррічфлот”, м.Київ, в особі Філії Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” “Запорізький річний порт”, м. Запоріжжя
Головуючий Кутіщева - Арнет Н.С.
Судді Гандюкова Л.П.
ОСОБА_1
Представники сторін:
від прокуратури: ОСОБА_2, посв. № 034285 від 06.07.2015р.
ОСОБА_3, посв. № 026981 від 01.07.2014р.
позивача:1. ОСОБА_4, дов. № 5764/15/14-15 выд 04.11.2015р. .
позивача:2. ОСОБА_5, дов. № 01/08-227Д від 12.08.2015р.
ОСОБА_4, дов. № 01/05-226Д від 03.06.2015р.
відповідача: ОСОБА_6, дов. № 01-02/202 від 17.12.2014р.
від третьої особи : не з'явився.
Ухвалою господарського суду м. Києва № 910/16312/15 від 30.06.2015р. позовна заява, на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України, направлена до господарського суду Запорізької області, в зв'язку з тим, що відповідно до матеріалів позовної заяви, місцем знаходження спірного майна, яке позивач просить повернути є м. Запоріжжя, вул.Леонова, буд. 1-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., позовну заяву № 910/16312/15 передано на розгляд судді Кутіщевій-Арнет Н.С.
Заявлено позов про зобов'язання Публічне акціонерне товариство “Судноплавна компанія “Укррічфлот” повернути з управління за актом приймання-передачі на користь Державного підприємства “Адміністрація річкових портів” державне майно загальною вартістю 2743071грн. 42коп., а саме: причал №1 (ГТС-046, « 1-й причал»), інв. № 0263, 1934 р., причал №2 (ГТС-047, « 2-й причал»), інв. № 0265, 1934 р., причал №3 (ГТС-048, « 3-й причал»), інв. № 0264, 1931-1932 р.р., причал №4 (ГТС-049, « 4-й причал»), інв. № 0260, 1934 р., причал №5, інв. № 0259, 1946 р., причал №6 (ГТС-044, « 6-та причальна лінія»), інв. № 0257, 1975-1979 р.р., причал №7 (ГТС-045, « 7-й причал, 1-а черга»), інв. № 0320, 1991 р., мол, інв. № 0262, 1946 р., які розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а; контейнерний причал №3 (ГТС-174, « 3-й контейнерний причал»), інв. № 0287, 1957 р., який розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна, 26-а; причальна стінка (ГТС-178, «причальна вертикальна стінка»), інв. №0277, 1978 р., яка розташована за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Червонофлотська, 73; берегоукріплення судноремонтних майстерень, інв. № 104, 1956 р., дамба, інв. № 100, 1956 р., набережний причал, інв. №101, 1954 р., які розташовано за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Крупської, 26 та стягнути з відповідача вигоду від майна, переданого в управління за договором управління майном від 01.01.2007 №63/01-01, за період з грудня 2013р. по грудень 2014р. в розмірі 1 352 334грн. 67 коп., а також 3 % річних в розмірі 30879 грн. 21 коп. та 685292 грн. 90 коп. індексу інфляції.
Ухвалою суду від 15.07.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/90/15, судове засідання призначено на 18.08.2015р. Судове засідання відкладалось до 31.08.2015р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.09.2015р. Ухвалою суду від 07.09.2015р. судове засідання відкладалось 14.09.2015р.
Розпорядженням від 08.09.2015р. справу № 910/16312/15 було передано на розгляд колегії у складі: головуючий Кутіщева-Арнет Н.С., судді Л.П. Гандюкова, О.А. Топчій.
Ухвалою суду від 08.09.2015р. справа прийнята до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 28.10.2015р.
Ухвалою суду від 28.10.2015р. судове засідання відкладалось до 05.11.2015р.
Ухвали суду були направлена на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Судове засідання проводилось із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ДП «Адміністрація річкових портів» (Установник управління) та Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (Управитель) 01.01.2007 укладено договір управління майном № 63/01-01 (далі договір).
Листом від 12.12.2006 № 8526/16/10-06 Міністерство транспорту та зв'язку України, як орган управління державним майном, надало погодження на укладення вищевказаного договору (лист додається). Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.05.2007 у справі № 8/201/07 Договір визнано дійсним. Загальними зборами акціонерів Державної акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» від 20.04.2011 прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом приєднання до АСК «Укррічфлот» дочірніх підприємств компанії, а саме - ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот», ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот», ДП «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот», ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот». Все майно, всі майнові, немайнові права та обов'язки річкових портів вищезазначених Дочірніх підприємств перейшли до його правонаступника - АСК «Укррічфлот». З метою задоволення виробничих потреб ПАТ «СК «Укррічфлот», на базі майна ліквідованих річкових портів були створенні відокремлені структурні підрозділи компанії, а саме - філії ПАТ «СК «Укррічфлот», зокрема, філія ПАТ «СК «Укррічфлот» «Запорізький річковий порт». На підставі викладеного, пунктом 1.1 додаткової угоди від 06.12.2012 до договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 внесено зміни, якими викладено преамбулу договору, юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін в іншій редакції. Пунктом 1 додаткової угоди від 03.09.2010 до договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 внесено зміни, якими визначено строк дії цього договору до 01.12.2016.
Листом від 03.03.2010 № 1089/04/14-10 Міністерство транспорту та зв'язку України, як орган управління державним майном, надало погодження на продовження строку дії вказаного договору до 01.12.2016 (лист додається).
Згідно з умовами п. 1.1 договору, управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 Установник управління передає Управителеві на певний строк державне нерухоме майно в управління, а Управитель зобов'язується за плату, здійснювати від свого імені управління майном в інтересах Установника управління.
Пунктом 1.2 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2007р. про внесення змін до договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 вказано перелік майна, яке є предметом цього договору, зокрема: причал № 1 (інв. № 0263), причал № 2 (інв. № 0265), причал № 3 (інв. № 0264), причал № 4 (інв. № 0260), причал № 5 (інв. № 0259), причал № 6 (інв. № 0257), причал № 7 (інв. № 0320), контейнерний причал № 3 (інв. № 0287), причальна стінка (інв. № 0277), набережний причал (інв. № 101), берегоукріплення судноремонтних майстерень (інв. № 104), дамба (інв. № 100), мол (інв. № 0262). Майно, що передається в управління за цим договором не є цілісним майновим комплексом.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.11.2009р. №24466062, вищевказане майно, на підставі свідоцтва про право власності від 25.09.2009 САС № 373163 перебуває у державній власності, власником якого є держава Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України).
Згідно з п. 1.4 договору майно, зазначене у п. 1.2 цього договору, належить Установнику управління на праві господарського відання і передача майна за цим договором не тягне за собою передачу права власності на нього Управителю (п. 1.5 договору).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.4 договору прийом-передача майна здійснюється комісією у складі уповноважених представників сторін. Повернення майна здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору. Майно вважається повернутим з управління з дня підписання сторонами акту прийому-передачі з управління, відповідно до вимог п. 3.2 цього договору.
Відповідно до п. 1.7 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2007р. про внесення змін до договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01, базовий розмір вигоди від передачі майна в управління встановлюється в сумі 618997,53 грн. без ПДВ, ПДВ - 123799,51 грн. Щомісячний розмір вигоди складає 51583,13 грн. без ПДВ, ПДВ - 10316,63 грн., та перераховується Управителем до 20 числа місяця, наступного за звітним Установнику управління на його банківський рахунок. Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2009 № 2/16 вищевказану додаткову угоду до договору визнано дійсною. Відповідно до інформації ДП «Адміністрація річкових портів» станом на 20.05.2015 заборгованість ПАТ «СК «Укррічфлот» (філія ПАТ «СК «Укррічфлот» «Запорізький річковий порт») за вищевказаним договором становить 1 352 334,67 грн. Вказана заборгованість виникла з грудня 2013 року по грудень 2014 року включно. Остання оплата за вказаним договором здійснена відповідачем 02.04.2014 (розрахунок додається).
Пунктом 8.1.5 договору сторони визначили, що договір управління майном припиняється, окрім іншого, у разі відмови Установника управління від договору в разі неотримання вигоди Установником управління протягом 30 (тридцяти) банківських днів або 60 календарних днів в міжнавігаційний період від строку, встановленого в п. 1.8 даного договору.
Відповідно до п. 8.3 договору, майно повертається за актом прийому-передачі відповідно до п. 3.2 та п. 3.4 цього договору.
ДП «Адміністрація річкових портів», листом від 11.11.2014 № 01/05-887, повідомлено ПАТ «СК «Укррічфлот» про припинення договору управління майном від 01.01.2007р. №63/01-01 відповідно до п. 8.2 зазначеного договору та про необхідність подальшого повернення державного майна із управління. Відповідний лист отримано ПАТ «СК «Укррічфлот» 13.11.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч.2 ст. 1044 ЦК України, п.п. 8.1.5, 8.2 договору управління майном від 01.01.2007р. № 63/01-01, договір є припиненим з 13.01.2015. Разом з тим, за результатами розгляду вказаного листа ПАТ «СК «Укррічфлот» відмовлено ДП «Адміністрація річкових портів» у поверненні майна із управління (лист від 21.11.2014 № 08-02-03/200).
Внаслідок невиконання відповідачем умов вказаного договору, заступник прокурора звернувся до суду за захистом порушеного права держави та просить суд задовольнити позовні вимог в повному об'ємі.
Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного: прокуратура Запорізької області у своїх письмових поясненнях на відзив не вказала, що вказаними вище судовими рішеннями, крім визнання правочинів дійсними, ДП «Адміністрація річкових портів» було зобов'язано здійснити державну реєстрацію даних правочинів протягом п'яти робочих днів. Також, прокуратура Запорізької області, обґрунтовуючи у своїх письмових поясненнях, також вказуэ на те, що предметом спору, дійсність правочинів, не враховує те, що згідно з частиною другою статті 220 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент підписання договору управління майном №63/01-01 від 01.01.2007р. - далі ЦКУ), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається.
Разом з тим договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (частина третя статті 640 ЦКУ). Відповідно до частини другої статті 1031 ЦКУ договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
В судових засіданнях, які відбулися в господарському суді Запорізької області 18.08.2015р. та 31.08.2015р., при розгляді даної справи, присутні в судовому засыданны представники прокуратури Запорізької області та ДП «Адміністрація річкових портів» не надали суду та відповідачу документальних доказів щодо здійснення ДП «Адміністрація річкових портів» державної реєстрації договору управління майном №63/01-01 від 01.01.2007р. та додаткових угод до нього. Тобто, ДП «Адміністрація річкових портів» не виконало норм закону та вимог обов'язкових к виконанню судових рішень щодо здійснення державної реєстрації правочинів.
Також відповідач зазначив, що прокуратура Запорізької області, у своїх письмових поясненнях, на підтвердження своєї позиції безпідставно посилається на судові справи з аналогічних питань щодо визнання дійсними правочинів (справа №5024/762/2012, справа №5016/1704/2011 (6/112)), оскільки в Україні відсутнє «прецедентне право». Таким чином, не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін договір управління майном №63/01-01 від 01.01.2007р. та додаткові угоди до нього, які не пройшли державної реєстрації. Відповідно, у АСК «Укррічфлот» відсутні будь-які обов'язки щодо сплати та підписання акту повернення майна за неукладеним договором управління майном.
Крім того, відповідачем зазначено в своїх запереченнях, що, враховуючи вказані вище обставини щодо ухилення ДП «Адміністрація річкових портів» від виконання закону та судових рішень в частині державної реєстрації договору управління майном №63/01-01 від 01.01.2007р. та додаткових угод до нього, а також з метою захисту своїх інтересів, як воднотранспортного підприємства, АСК «Укррічфлот» звернулося до суду про встановлення сервітуту на гідротехнічні споруди (причали). Рішенням господарського суду м. Києва від 05.08.2013 р. у справі №910/13850/15. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014 року, встановлено на користь ПАГ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» сервітут на гідротехнічні споруди (причали), а також визначено обсяг сервітутних прав та обов'язків. Зокрема, згідно з пунктом 5 резолютивної частини судового рішення про встановлення сервітуту, АСК «Укррічфлот» вносить річну плату за користування майном у розмірі 15%. що встановлюється на підставі критеріїв, викладених у ОСОБА_2 розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1955р. за №786. Однак, АСК «Укррічфлот» на сьогодні не має можливості належним чином сплачувати за сервітутом, оскільки ДП «Адміністрація річкових портів» на протязі більш півтора року, починаючи з моменту набрання 24.12.2013р. сили судового рішення про встановлення АСК «Укррічфлот» сервітуту, не забезпечив, зокрема, проведення незалежної оцінки причали, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1955р. за №786. Проте, АСК «Укррічфлот», маючи наміри належним чином виконати умови сервітуту щодо сплати за ним, незважаючи на відсутність з вини ДП «Адміністрація річкових портів» незалежної оцінки причалів, вже сплатила з 16.04.2014р. по 15.10.2014р. 469 000,00грн.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд в позові відмовити (заперечення долучені до матеріалів справи.
07 вересня 2015р. від позивача по справі надійшли пояснення з урахуванням заперечень відповідача. Позивач, фактично, позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію додаткових угод до договору, з огляду на порядок, встановлений чинним законодавством України та бездіяльність відповідача щодо здійснення державної реєстрації основного договору.
Щодо відсутності обов'язку ПАТ «СК «УКРРІЧФЛОТ» виконувати договір в частині перерахування вигоди за управління на користь ДП «Адміністрація річкових портів», позивач вказав, що відповідач посилається на рішення Господарського суду м.Києва від 05.08.2012 у справі №910/13850/13, згідно якого йому встановлено сервітут на певний перелік державного майна, серед якого, зокрема є і гідротехнічні споруди, які перебувають в управлінні майном від 01.01.2007 року № 63/01-01, як на підставу припинення обов'язку перерахування платежів за договором, на думку відповідача, плата за користування майном (згідно сервітуту) тотожна вигоді від управління майном (згідно договору). В ході розгляду іншої справи, в черговий раз судами було надано оцінку спірному договору управління майном від 01.01.2007 року № 63/01-01, при цьому, жодним чином не ставилось під сумнів його дійсність, укладеність, суди дійшли висновку, що встановлення сервітуту на гідротехнічні споруди не пов'язано і жодним чином не впливає наявність чинних договорів управління майном, укладених між ДП "Адміністрація річкових портів" та ПАТ «СК «УКРРІЧФЛОТ».
Правовідносини, що виникли за спірним договором, регулюються главою 70 Цивільного кодексу України, а сервітут, регулюється главою 32 Цивільного кодексу України.
Щодо виконання договору сторонами, позивач пояснив, що починаючи з моменту укладання договору у 2007 році, до моменту односторонньої відмови відповідача у виконанні обов'язків за договором, сторони належним чином виконували його умови та здійснювали платежі (на підтвердження, надав копії актів приймання-передачі робіт, складених сторонами в процесі виконання договору). Спростованням відзиву в частині припинення управління майном після набуття рішенням господарського суду м.Києва від 05.08.2013 у справі № 910/13850/13 законної сили і підтвердженням того, що відповідач управляв майном вже після встановлення сервітуту є те, що ПАТ «СК «УКРРІЧФЛОТ» виставило рахунок за винагороду за управління майном за січень місяць 2014 року, та підписало акт здачі - прийняття робіт від 31.01.2014 №299 (копія додається).
Позивач в своїх поясненнях зазначив, що відзив відповідача на позов, по суті зводиться до оцінки способу належності виконання рішення господарського суду м.Києва від 05.08.2013 у справі № 910/13850/13 державним підприємством «Адміністрація річкових портів», в межах даної справи немає жодних підстав досліджувати обставини та наслідки встановлення сервітуту, порядок виконання сторонами прийнятих у справі господарського суду м.Києва №910/13850/13 рішень, а також обов'язку, щодо внесення плати за сервітут та її розміру.
Чинне законодавство України не передбачає способу виконання судового рішення (або забезпечення виконання) шляхом невиконання будь-якого іншого правочину, укладеного із стороною у певній справі, тим більше, якщо це прямо не передбачено у самому рішенні суду.
Тобто, ПАТ «СК «УКРРІЧФЛОТ», на виконання договору управління майном, мало перераховувати (і до певного моменту перераховувало) ДП «Адміністрація річкових портів» вигоду від управління, при цьому, ДП «Адміністрація річкових портів» сплачує товариству винагороду за управління, згідно ст.ст. 1029 та 1042 ЦК України. ПАТ «СК «УКРРІЧФЛОТ» вчиняє дії в інтересах власника майна (управляє майном), за що отримує прибуток (винагороду). За сервітут, ПАТ «СК «УКРРІЧФЛОТ» вносить плату за сервітут, який полягає у користуванні майном згідно п. З статті 403 ЦК України. ПАТ «СК «УКРРІЧФЛОТ» користується майном у своїх власних інтересах (задовольняє власні потреби), результатом діяльності є також, отримання прибутку.
Позивач вимагає повернення майна із управління (виконання договору), а не із користування чи володіння як це зазначає відповідач у відзиві, оскільки, як зазначено судом під час встановлення сервітуту, він тільки обмежує право власності особи, на майно якої встановлено сервітут, а не передає майно у користування/володіння сервітуарія.
31 серпня 2015р. від прокуратури надійшла заява про зміну предмету спору, в якій просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Судноплавна компанія “Укррічфлот” повернути з управління за актом приймання-передачі на користь Державного підприємства “Адміністрація річкових портів” державне майно загальною вартістю 2743071грн. 42коп., а саме: причал №1 (ГТС-046, « 1-й причал»), інв. № 0263, 1934 р., причал №2 (ГТС-047, « 2-й причал»), інв. № 0265, 1934 р., причал №3 (ГТС-048, « 3-й причал»), інв. № 0264, 1931-1932 р.р., причал №4 (ГТС-049, « 4-й причал»), інв. № 0260, 1934 р., причал №5, інв. № 0259, 1946 р., причал №6 (ГТС-044, « 6-та причальна лінія»), інв. № 0257, 1975-1979 р.р., причал №7 (ГТС-045, « 7-й причал, 1-а черга»), інв. № 0320, 1991 р., мол, інв. № 0262, 1946 р., які розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а; контейнерний причал №3 (ГТС-174, « 3-й контейнерний причал»), інв. № 0287, 1957 р., який розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул.Глісерна, 26-а; причальна стінка (ГТС-178, «причальна вертикальна стінка»), інв. №0277, 1978 р., яка розташована за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Червонофлотська, 73; берегоукріплення судноремонтних майстерень, інв. № 104, 1956 р., дамба, інв. № 100, 1956 р., набережний причал, інв. №101, 1954 р., які розташовано за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Крупської, 26 та стягнути з відповідача заборгованість за договором управління майном від 01.01.2007 №63/01-01, за період з грудня 2013р. по грудень 2014р. в розмірі 1 352 334грн. 67 коп., а також 3 % річних в розмірі 30879 грн. 21 коп. та 685292 грн. 90 коп. індексу інфляції. .
Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.
Представник третьої особи в судове засідання, продовжене 05.11.2015р. не з'явився, про поважність причин неявки представника суд не повідомлено.
Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалів.
Розгляд справи закінчено 05.11.2015р. оголошенням рішенням вступної та резолютивної частин рішення, в присутності представників прокуратури, позивачів, відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідача, суд
01.01.2007 між ДП «Адміністрація річкових портів» (Установник управління) та Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (Управитель) укладено договір управління майном № 63/01-01 (далі договір).
Згідно з умовами п. 1.1 договору, управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 Установник управління передає Управителеві на певний строк державне нерухоме майно в управління, а Управитель зобов'язується за плату, здійснювати від свого імені управління майном в інтересах Установника управління.
Пунктом 1.2 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2007 про внесення змін до договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 вказано перелік майна, яке є предметом цього договору, зокрема: причал № 1 (інв. № 0263), причал № 2 (інв. № 0265), причал № 3 (інв. № 0264), причал № 4 (інв. № 0260), причал № 5 (інв. № 0259), причал № 6 (інв. № 0257), причал № 7 (інв. № 0320), контейнерний причал № 3 (інв. № 0287), причальна стінка (інв. № 0277), набережний причал (інв. № 101), берегоукріплення судноремонтних майстерень (інв. № 104), дамба (інв. № 100), мол (інв. № 0262). Майно, що передається в управління за цим договором не є цілісним майновим комплексом.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.11.2009 №24466062 вищевказане майно, на підставі свідоцтва про право власності від 25.09.2009 САС № 373163 перебуває у державній власності, власником якого є держава Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України).
Згідно з п. 1.4 договору майно, зазначене у п. 1.2 цього договору, належить Установнику управління на праві господарського відання і передача майна за цим договором не тягне за собою передачу права власності на нього Управителю (п. 1.5 договору).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.4 договору прийом-передача майна здійснюється комісією у складі уповноважених представників сторін. Повернення майна здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору. Майно вважається повернутим з управління з дня підписання сторонами акту прийому-передачі з управління, відповідно до вимог п. 3.2 цього договору.
Відповідно до п. 1.7 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2007 про внесення змін до договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01, базовий розмір вигоди від передачі майна в управління встановлюється в сумі 618997,53 грн. без ПДВ, ПДВ - 123799,51 грн. Щомісячний розмір вигоди складає 51583,13 грн. без ПДВ, ПДВ - 10316,63 грн., та перераховується Управителем до 20 числа місяця, наступного за звітним Установнику управління на його банківський рахунок.
Рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2007р. № 8/201/07 було визнано дійсним договір управління майном № 63/01-01 від 01.01.2007р. В постанові ВГСУ від 29.10.2012р. № 5016/1704/2011 (6/112) визначено, що нотаріальному посвідченню і державній реєстрації підлягає, зокрема, і договір управління нерухомим майном (ст. 1031 ЦК України). Однак, статті глави 16 ЦК безпосередньо не передбачають недійсності конкретних видів право чинів, щодо яких не дотримані вимоги закону про державну реєстрацію. Відсутні також і положення спеціального законодавства у сфері регулювання договорів управління нерухомим майном, які б передбачали таку недійсність.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2009 № 2/16 вищевказану додаткову угоду до договору визнано дійсною ці рішення на даний час є чинними.
Відповідно наданого розрахунку і документальних доказів ДП «Адміністрація річкових портів», станом на 20.05.2015 заборгованість ПАТ «СК «Укррічфлот» (філія ПАТ «СК «Укррічфлот» «Запорізький річковий порт») за вищевказаним договором становить 1 352 334,67 грн.
Вказана заборгованість виникла з грудня 2013 року по грудень 2014 року включно. Остання оплата за вказаним договором здійснена відповідачем 02.04.2014 (розрахунок додається).
Пунктом 8.1.5 договору сторони визначили, що договір управління майном припиняється, окрім іншого, у разі відмови Установника управління від Договору в разі неотримання вигоди Установником управління протягом 30 (тридцяти) банківських днів або 60 календарних днів в міжнавігаційний період від строку встановленого в п. 1.8 даного договору.
Відповідно до п. 8.3 договору, майно повертається за актом прийому-передачі відповідно до п. 3.2 та п. 3.4 цього договору.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношєння, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
У відповідності до ч. 1 ст. 1036 цього ж Кодексу, строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ДП «Адміністрація річкових портів» листом від 11.11.2014 № 01/05-887 повідомлено ПАТ «СК «Укррічфлот» про припинення договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01, відповідно до п. 8.2 зазначеного договору та про необхідність подальшого повернення державного майна із управління.
Відповідний лист отримано ПАТ «СК «Укррічфлот» 13.11.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно ч. 2 ст. 1044 ЦК України, п.п. 8.1.5, 8.2 договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01, договір є припиненим з 13.01.2015.
Разом з тим, за результатами розгляду вказаного листа ПАТ «СК «Укррічфлот» відмовлено ДП «Адміністрація річкових портів» у поверненні майна із управління (лист від 21.11.2014 № 08-02-03/200).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з неповерненням переданого в управління державного майна відповідачем, зам прокурора звернувся до господарського суду з вказаним позовом.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на наявність рішення господарського суду міста Києва від 05.08.13. по справі № 910/13850/13 про встановлення сервітуту, відповідно до якого позовні вимоги задоволено повністю та, в тому числі, судом вирішено встановити Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" сервітут щодо об'єктів нерухомого майна, у зв'язку із чим, за твердженням відповідача, у нього відсутні будь-які підстави сплачувати на користь позивача вигоду від користування майном, що передане в управління, а сам договір управління є таким, що не створює будь-яких правових наслідків для відповідача.
Щодо вимог про витребування у відповідача нерухомого майна, останній вказує, що такі вимоги є незаконними, оскільки полягають у намірі позивача створити перешкоди у реалізації відповідачем свого права сервітуту на вказане майно. Тобто, вимога позивача про витребування майна у відповідача є способом ухилення позивача від виконання рішення суду про встановлення сервітуту, що набрало законної сили і є обов'язковим для виконання.
Спростовуючи твердження відповідача, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 1044 ЦК України, п.п. 8.1.5, 8.2 договору управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01, договір є припиненим з 13.01.2015, поскільки як вже зазначалось, ДП «Адміністрація річкових портів» листом від 11.11.2014 № 01/05-887 повідомлено ПАТ «СК «Укррічфлот» про припинення договору управління майном від 01.01.2007р. № 63/01-01, відповідно до п. 8.2 зазначеного договору та про необхідність подальшого повернення державного майна із управління.
При цьому, пунктом 4.2. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку, договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах за умови обов'язкового погодження органом управління державним майном.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, органом управління державним майном, що є предметом даного договору, не надавало будь-яких погоджень на продовження строку дії договору.
З урахуванням викладеного, суд відзначає, що після закінчення строку дії договору відповідач, у відповідності до договору, зобов'язаний повернути майно за відповідним Актом приймання-передачі.
На момент розгляду спору по суті, державне майно, що є предметом договору, перебуває на окремому балансі відповідача (згідно п. 5.7. договору), позивачу із управління, згідно акту прийому-передачі не поверталось (порядок повернення встановлено п.п. 3.2,3.З., 3.4, 8.3 договору).
Суд вважає заявлені позивачем вимоги про повернення майна з управління законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У той же час, суд звертає увагу сторін на те, що повернення майна з управляння жодним чином не може створити перешкоди у користуванні відповідачем майном на підставі рішення суду про встановлення сервітуту на таке майно.
Так, чинним законодавством України не передбачено необхідності підписання будь-яких актів передачі майна у користування на підставі сервітуту, або наявності будь-яких інших документів на підтвердження передачі майна у таке користування.
За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності підстав для повернення спірного майна з огляду на встановлення відповідного сервітуту, це ніяким чином не стосується заявлених вимог і їх підстав. Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 в частині оплати вигоди від майна, переданого в управління, за період з грудня 2013 року по грудень 2014року включно в розмірі 1 352 334 (один мільйон триста п'ятдесят дві тисячі триста тридцять чотири)грн. 67 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню .
Крім того, суд відзначає, що починаючи з дати набрання законної сили рішенням у справі 910/13850/13, відповідач зобов'язаний сплачувати річну плату за користування майном у розмірі 15 %. При цьому, наявність або відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за користування майном на підставі сервітуту, а також порядок та строки сплати відповідних сум, не являється предметом спору у даній справі та не може досліджуватись в межах даного судового провадження.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 30 879 (тридцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. 3% річних, 685 292 (шістсот вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 90коп. втрат від інфляції.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 30 879 (тридцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. 3% річних, 685 292 (шістсот вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 90коп. втрат від інфляції є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, ні надані пояснення представниками сторін, ні матеріали справи не містять належних доказів повернення майна із управління та складання актів приймання-передачі майна, згідно вищенаведених норм закону та договору, поскільки станом на момент розгляду справи по-суті, майно не повернуто із управління ПАТ «СК «Укррічфлот» і знаходиться у відповідача і його структурного підрозділу.
Позовні вимоги, пов'язані з поверненням майна з управління (за наслідками припинення договору управління майном), згідно приписів пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, є способом захисту цивільних прав та інтересів - примусове виконання обов'язку в натурі.
Поскільки ПАТ «СК «Укррічфлот» є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» на підставі передавального акту від 30.11.2011 року, і не заперечується товариством, позивач, враховуючи приписи ч. 3. ст. 1044 ЦК України, умови договору управління, вправі в судовому порядку вимагати повернення майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття, згідно наведених законодавчих норм саме від ПАТ «СК «Укррічфлот» .
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 509, 530, 610, 625, 1029, 1036, 1044 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (вул. Електриків, буд. 8, м. Київ, 04071, код СДРПОУ 0017733) повернути з управління за актом прийому-передачі на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (вул. Електриків, 14, м. Київ, 04071, код СДРПОУ 33404067) державне майно загальною вартістю 2 743 071,42 грн., а саме: причал №1 (ГТС-046, « 1-й причал»), інв. № 0263, 1934 р., причал №2 (ГТС-047, « 2-й причал»), інв. № 0265, 1934 р., причал №3 (ГТС-048, « 3-й причал»), інв. № 0264, 1931-1932 р.р., причал №4 (ГТС-049, « 4-й причал»), інв. № 0260, 1934 р., причал №5, інв. № 0259, 1946 р., причал №6 (ГТС-044, « 6-та причальна лінія»), інв. № 0257, 1975-1979 р.р., причал №7 (ГТС-045, « 7-й причал, 1-а черга»), інв. № 0320, 1991 р., мол, інв. № 0262, 1946 р., які розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а; контейнерний причал №3 (ГТС-174, « 3-й контейнерний причал»), інв. № 0287, 1957 р., який розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна, 26-а; причальна стінка (ГТС-178, «причальна вертикальна стінка»), інв. №0277, 1978 р., яка розташована за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Червонофлотська, 73; берегоукріплення судноремонтних майстерень, інв. № 104, 1956 р., дамба, інв. № 100, 1956 р., набережний причал, інв. № 101, 1954 р., які розташовано за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Крупської, 26.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія
«Укррічфлот» (вул.Електриків, буд.8, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 0017733) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» вул.Електриків,14, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 33404067) заборгованість за договором управління майном від 01.01.2007 № 63/01-01 в частині оплати вигоди від майна, переданого в управління, за період з грудня 2013 року по грудень 2014року включно в розмірі 1 352 334 (один мільйон триста п'ятдесят дві тисячі триста тридцять чотири)грн. 67 коп. на розрахунковий рахунок №26008014038960вПАТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 380333, код СДРПОУ 33404067.
Видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (вул.Електриків, буд.8, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 0017733) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (вул. Електриків, 14, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 33404067) на розрахунковий рахунок № 26008014038960 в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 33404067) 30 879 (тридцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. 3% річних, 685 292 (шістсот вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 90коп. втрат від інфляції.
Видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (вул. Електриків, буд. 8, м. Київ, 04071, код СДРПОУ 0017733) в доход Державного бюджету України, Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, Код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 73080(сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання « 06» листопада 2015р.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін, судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.
Головуючий Н.С. Кутіщева - Арнет
Судді Л.П. Гандюкова
ОСОБА_1