ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.10.2015Справа №910/26353/15
За позовомПриватного акціонерного товариства «Отіс»
доКомунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва»
простягнення 32193 грн. 37 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Мацюк В.В. - представник за довіреністю № 185 від 02.07.2015;
від відповідача: не з'явились.
07.10.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Отіс» з вимогами до Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» про стягнення 32193 грн. 37 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору D24T№2346 від 20.08.2012 не здійснив оплату за виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 32193 грн. 37 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26353/15 та справу призначено до розгляду на 26.10.2015.
21.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши у судовому засіданні 26.10.2015 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Так, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Крім того, будь-яких обґрунтувань із зазначенням причин відкладення розгляду справи, зокрема, необхідність подання відзиву, додаткових доказів, ознайомлення з матеріалами справи відповідачем зазначено та обґрунтовано не було.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
У судовому засіданні 26.10.2015 представник позивача подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справ; надав суду для огляду оригінали акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 16.10.2012 (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) від 16.10.2012 (форма КБ-3); надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 26.10.2015 не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103035794402.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 26.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
20.08.2012 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Отіс» (підрядник) укладено Договір D24T№2346, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню ремонту ліфта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Корольова, 12-л (п. 1), реєстр. № 13203, та придбання необхідних матеріалів для виконання робіт, а замовник зобов'язується сплатити підряднику вартість робіт та матеріалів, які визначені в кошторисній документації.
Згідно з п. 2.1 Договору D24T№2346 вартість робіт, доручених підряднику за даним договором, визначається розрахунком договірної ціни на виконання ремонту, локальним кошторисом та відомістю дефектів, які є невід'ємною частиною договору і складає 26827 грн. 81 коп., ПДВ 20% - 5365 грн. 56 коп., разом - 32193 грн. 37 коп.
Відповідно до п. 2.2 Договору D24T№2346 виконання робіт оформлюється актом за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ3 не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за звітнім.
Згідно з п. 2.3 Договору D24T№2346 оплата вартості ремонту ліфта згідно з п. 2.1 Договору здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт за формою КБ-2 в та довідки за формою КБ-3.
Відповідно до п. 3.3 Договору D24T№2346 підрядник зобов'язується виконати роботи згідно з кошторисною документацією в термін не пізніше 3-х місяців з дня підписання договору.
Згідно з п. 5.1 Договору D24T№2346 термін виконання робіт - не пізніше 31.12.2012.
Відповідно до п. 5.2 Договору D24T№2346 він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторін своїх зобов'язань.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Судом встановлено, що уповноваженими представниками сторін було погоджено Договірну ціну до Договору D24T№2346, відповідно до якої договірна ціна договору становить 32193 грн. 37 коп.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором D24T№2346 від 20.08.2012, виконавши роботи з ремонту ліфта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Корольова, 12-л (п. 1), реєстр. № 13203, на суму 32193 грн. 37 коп., що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2012 року на суму 32193 грн. 37 коп. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за жовтень 2012 року (форма КБ-3) на суму 32193 грн. 37 коп. (оригінали оглянуто судом у судовому засіданні 26.10.2015).
Судом встановлено, що вказані акт виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін 16.10.2012 (відповідно до зазначеної на них дати складення - 16.10.2012).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 2.3 Договору D24T№2346 оплата вартості ремонту ліфта згідно з п. 2.1 Договору здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт за формою КБ-2 в та довідки за формою КБ-3.
Таким чином, свій обов'язок з оплати за виконані позивачем роботи за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 32193 грн. 37 коп. відповідач повинен був виконати в строк до 23.10.2012 (включно).
Однак, відповідач свій обов'язок з оплати за виконані позивачем роботи у розмірі 32193 грн. 37 коп. не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 32193 грн. 37 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором D24T№2346 від 20.08.2012, виконавши роботи з ремонту ліфта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Корольова, 12-л (п. 1), реєстр. № 13203, на суму 32193 грн. 37 коп., що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 32193 грн. 37 коп. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за жовтень 2012 року на суму 32193 грн. 37 коп. (оригінали оглянуто судом у судовому засіданні 26.10.2015).
Як встановлено судом, відповідач свій обов'язок з оплати за виконані позивачем роботи у розмірі 32193 грн. 37 коп. не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 32193 грн. 37 коп.
Наявність та обсяг заборгованості Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» у розмірі 32193 грн. 37 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Отіс» до Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» про стягнення 32193 грн. 37 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8931 від 17.09.2015.
Водночас, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону станом на дату подання позову і на дату сплати судового збору) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, при зверненні позивача з даним позовом до суду, він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп., тобто, позивачем переплачено судовий збір у розмірі 160 грн. 00 коп. (1378 грн. 00 коп. - 1218 грн. 00 коп.).
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач вніс судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він має право на повернення судового збору у розмірі 160 грн. 00 коп., звернувшись до суду із відповідним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 17; ідентифікаційний код: 36037999) на користь Приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; ідентифікаційний код: 14357579) грошові кошти у розмірі 32193 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто три) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 02.11.2015
Суддя І.М. Отрош