ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.11.2015Справа № 910/20002/15
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2
третя особа без самостійних вимог на предмет вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада
провиселення
Представники:
від позивача: Завгородська Н.В. - представник за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю
від третьої особи:Миронюк О.А. - представник за довіреністю
03.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Комунального підприємства "Київський метрополітен" з вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про виселення з майна орендованого відповідно договору НОМЕР_2 від 15.10.2011, а саме частини переходу загальною площею 12,6 метрів квадратних, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладений між сторонами договір про передачу майна комунальній власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду НОМЕР_2 від 15.10.2011 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, у зв'язку чим відповідач зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та привести його у первісний стан.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 порушено провадження у справі № 910/20002/15, розгляд справи призначений на 31.08.2015.
26.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 розгляд справи відкладено на 05.10.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
11.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
05.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, клопотання про витребування доказів, клопотання про зупинення провадження по справі та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 розгляд справи відкладено на 02.11.2015 та залучено до участі у справі Київську міську раду в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
02.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про витребування доказів, про огляд оригіналів.
02.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення позивача.
У судове засідання 02.11.2015 з'явились представники сторін та третьої особи, та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені заяви про витребування доказів, про огляд оригіналів. Розглянувши подані відповідачем заяви, суд відмовляє в їх задоволенні оскільки документи, які просить витребувати відповідач, не встановлюватимуть фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі.
Також представник відповідача підтримав подане через відділ діловодства суду клопотання про зупинення провадження до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 910/25423/15 про визнання продовженим (пролонгованим) договору НОМЕР_2 від про передачу майна комунальній власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду на термін до 10.10.2017. Розглянувши дане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" стосовно того, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Розглянувши дане клопотання, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з розглядом пов'язаних з нею справ, оскільки суд при вирішенні даного спору має можливість самостійно встановити обставини, які встановлюються в іншій справі.
Крім того, представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 02.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
15.10.2011 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець за договором), як органом, уповноваженим органами місцевого самоврядування управляти майном, підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про передачу майна комунальній власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду НОМЕР_2 та додаткову угоду № 1 до нього, відповідно до яких орендодавець на підставі рішення Київради від 29.04.2010 № 590/4028 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроекрт", тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками) орендаря) за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі непродовольчими товарами.
Згідно з пунктом 2.1 договору об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрометротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 8,0 кв.м., згідно з викопіюванням схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.
Відповідно до пункту 2.3. договору опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору).
Пунктом 2.4 договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".
Як встановлено судом, 01.11.2011 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 підписано акт прийому-передачі майна в оренду (додаток № 1 до договору № 207/У(Ор)-11 від 15.10.2011), відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв частину переходу станції метро "Нивки", визначену тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіоском), загальною площею 12,6 м2.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
У відповідності до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до статті 17 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Строк дії договору оренди сторони визначили у пункті 9.1. договору, а саме - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і, відповідно до рішення Київради від 29.04.2010 № 590/4028 діє з 15.10.2011 до 13.10.2014 (2 роки 364 дні).
Згідно з пунктом 9.5 договору даний договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 4.14 договору визначено, після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди орендар зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.
Відповідно до пункту 8.5.6. договору у разі припинення дії договору орендар, звільняє орендовану частину приміщення АДРЕСА_1 в термін визначений пунктом 4.14 договору від своїх огороджуючи конструкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 18 від 17.10.2014 про закінчення терміну дії договору та вимогою звільнити орендоване майно, та передати останнє позивачу за актом прийому-передачі, що підтверджується копією фіскального чеку № 6243 від 20.10.2014 та списку згрупованих поштових відправлень № 3023 від 20.10.2014.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо звільнення та передачі орендованого майна за договором про передачу майна комунальній власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду НОМЕР_2 від 15.10.2011 по акту приймання-передачі позивачу та продовжує використовувати майно позивача після закінчення дії строку дії договору для здійснення своєї господарської діяльності.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Аналогічний обов'язок орендаря щодо повернення орендованого майна передбачено також пунктами 4.14, 7.5 договору оренди.
Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду договір оренди НОМЕР_2 від 15.10.2011 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, у зв'язку з чим відсутні правові підстави використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 об'єкту оренди, адже, відсутнє рішення Київської міської ради з питання користування відповідачем об'єкта оренди та відсутні будь-яких інші документи, які б надавали відповідачу право на оренду об'єкта площею 12,6 кв.м (частина переходу) станції метро "Нивки", після закінчення строку оренди - 13.10.2014.
Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт припинення договірних відносин між сторонами за договором оренди НОМЕР_2 від 15.10.2011.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо звільнення та передачі орендованого майна за договором про передачу майна комунальній власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду НОМЕР_2 від 15.10.2011, вимоги позивача про виселення відповідача із займаного приміщення підлягають задоволенню. Як наслідок, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно у первісному стані за актом прийому-передачі, для чого необхідно зобов'язати відповідача демонтувати належні йому тимчасові огороджуючі конструкції (кіоск орендаря).
Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з орендованого майна , а саме: частини переходу загальною площею 12,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 05.11.2015
Суддя Н.Б. Плотницька