28 жовтня 2015 року справа № 216/733/14-а (2-а/216/1/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
секретарі судового засідання: Портненко М.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника позивачів ОСОБА_2,
представника відповідача-УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Іванус О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року у справі № 216/733/14-а за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, щодо невиконання вимог Конституції України, рішень Європейського суду щодо обов'язкового виконання судових рішень,-
Позивачі 30.01.2014 року звернулись до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, щодо невиконання вимог Конституції України, рішень Європейського суду щодо обов'язкового виконання судових рішень, яким просили:
- визнати невиконання УПФУ та посадовими особами ОСОБА_6- заступником начальника УПФУ; ОСОБА_14 - начальником відділу з призначення пенсій; ОСОБА_8 - начальником відділу з виплати пенсій; ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - головними спеціалістами Постанов Вищого адміністративного суду України у справі № 2а-167/2010 від 03.10.2013 року відносно ОСОБА_4 з 11.07.2009 року; у справі № 2-а-5/09 від 15.09.2011 року відносно ОСОБА_5 з 01.01.2007 року; у справі № 2а-70/11 від 13.06.2013 року відносно ОСОБА_1 з 01.04.2009 року, щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсій протиправним, та таким, що порушує їх права;
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу державну та додаткову пенсії на користь ОСОБА_4 у сумі -197701грн., на користь ОСОБА_5 - 398080 грн., на користь ОСОБА_1 - 259439 грн.;
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу компенсацію за несвоєчасну виплату державної та додаткової пенсій на користь ОСОБА_4 у сумі 41517 грн. , на користь ОСОБА_5 у сумі 83597 грн.; на користь ОСОБА_1 у сумі 54482 грн.;
- стягнути з ОСОБА_6 -заступника начальника УПФУ; ОСОБА_14-начальника відділу з призначення пенсій , солідарно моральну шкоду у розмірі 9000 грн. пропорційно на користь ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1;
- стягнути з ОСОБА_6 - заступника начальника УПФУ, ОСОБА_14-начальника відділу з призначення пенсій, ОСОБА_8 - начальника відділу з виплати пенсії, солідарно моральну шкоду у розмірі 9000 грн. пропорційно на користь позивачів;
- стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - головних спеціалістів солідарно моральну шкоду на суму -12000 грн., пропорційно на користь ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1, та представник позивачів в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.
Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Нез'явившиєся в судове засіданні відповідачі надіслали до апеляційного суду клопотання, якими просили розглянути спаву без їх участі.
Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, представника позивачів та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачі є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, ОСОБА_4 встановлена інвалідність ІІІ групи, ОСОБА_5 встановлена інвалідність II групи, ОСОБА_1 встановлена інвалідність III групи. Захворювання позивачів пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказані особи перебувають на обліку в управлінні ПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу та отримують пенсію за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи».
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розміри пенсій зазначеним особам визначені ст.ст.50, 51 та 54 зазначеного Закону.
Кожен з позивачів окремо звертався в різні часи до суду з позовами щодо перерахунку державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи».
Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2013 року змінено постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 року по справі №2-а-167/2010 та зобов'язано управління ПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 державну та додаткову пенсію відповідно до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11.07.2009 року.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2011 року змінено постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 27.03.2011 року по справі №2-а-5/2009 та зобов'язано управління ПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу провести перерахунок та виплатити ОСОБА_5 державну та додаткову пенсію відповідно до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 року змінено постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 року по справі №2-а-70/11 та зобов'язано управління ПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1державну та додаткову пенсію відповідно до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.04.2009 року.
Порядок виконання та суми нарахованих коштів пенсійним органом повідомлялись позивачам під час їх звернення до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі, а саме: ОСОБА_4 листом № 2661/05-29 від 20.11.2013 року; ОСОБА_5 листом № В/2715/05/29 від 29.11.2013 року; ОСОБА_1 листом № 2662/05/21 від 20.11.2013 року.
Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, повинні виконуватись органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
В листопаді 2013 року ОСОБА_4 пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії та доплати за період з 11.07.2009 року по 22.07.2011 року в розмірі 63550,02 грн..
В жовтні 2011 року ОСОБА_5 пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії та доплати за період з 01.08.2007 року по 22.07.2011 року в розмірі 167273,00 грн..
В жовтні 2011 року ОСОБА_1 пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії та доплати за період з 01.10.2008 року по 22.07.2011 року в розмірі 167273,00 грн..
Вказані обставини сторонами не оспорюються.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу пояснив, що постанови судів першої, апеляційної та вищої інстанції пенсійним органом виконані в повному обсязі, позиваем зроблений перерахунок державної та додаткової пенсій, виплата якої позивачам не припинялась, пенсія виплачується своєчасно та в повному обсязі. Далі представник пояснив, що дійсно на теперішній час у зв'язку з відсутністю фінансування існує заборгованість по нарахованій за рішенням судів, але не сплаченій позивачам державній та додатковій пенсіям: ОСОБА_4 за період з 11.07.2009 року по 22.07.2011 року в розмірі 63550,02 грн.; ОСОБА_5 за період з 01.08.2007 року по 22.07.2011 року в розмірі 167273,00 грн.; ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 22.07.2011 року в розмірі 167273,00 грн.. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається що відповідач та посадові особи УПФУ виконали постанови судів, зробили перерахунок державної та додаткової пенсій позивачам в порядку, встановленому судовими рішеннями, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи розпорядженнями про перерахунок пенсій позивачам.
Колегія суддів зазначає, що за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення окремих положень Конституції України, Бюджетного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, Конституційним Судом України 25.01.2012 року прийнято рішення щодо регулювання Кабінетом Міністрів України порядку та розмірів соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України та щодо застосування судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян законів України, нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, в тому числі, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які видані на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Враховуючи, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного Бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то в діях управління Пенсійного фонду не вбачається будь-яких порушень законодавства.
Щодо посилання апелянтів на ту обставину, що перерахунок їх пенсій в розмірі, передбаченом Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до рішень судів, проведений відповідачами лише до 22.07.2011 року, а тому такі дії відповідачів свідчать про невиконання ними вимог Конституції України, рішень Європейського суду щодо обов'язкового виконання судових рішень, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання п.7 Закону України від 14 червня 2011 року №3491-6, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до якої встановлені що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Дана постанова набрала чинності 23.07.2011 року.
Європейський суд у своїй ухвалі у справі «Великода проти України» зазначив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватись, а відповідно судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. У зв'язку з цим щодо рішення у справі «Великода проти України», у якій заявниця скаржилась на невиконання рішення, яким Управління Пенсійного фонду України було зобов'язано здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію з 01.12.2008 року, зазначено, що заява була визнана Європейським судом неприйнятною як повністю необґрунтована. Європейський суд дійшов висновку «що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке рулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 1 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19 січня 2010 року, і таким чином для скарги немає підстав».
Таким чином, колегія суддів дйшла висновку, що вимоги позивачів про визнання невиконання УПФУ та іншими відповідачами - посадовими особами управління постанов Вищого адміністративного суду України у справах за позовами позивачів щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсій протиправним, та таким, що порушує їх права, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з зазначеним є безпідставними і вимоги щодо компенсацій за несвоєчасну виплату державної та додаткової пенсії та моральної шкоди, оскільки вказані вимоги є похідними від зазначених вище вимог.
Проте, колегія суддів вважає, що є доведеним той факт, що пенсійним органом проведено нарахування заборгованості позивачем по перерахованій пенсій за відповідні періоди. Згідно довідок про розмір призначеної пенсії на 27.20.2015 року рахується заборгованість по нарахованій за рішенням судів, але не сплаченій позивачам державній та додатковій пенсіям: ОСОБА_4 за період з 11.07.2009 року по 22.07.2011 року в розмірі 63550,02 грн.; ОСОБА_5 за період з 01.08.2007 року по 22.07.2011 року в розмірі 167273,00 грн.; ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 22.07.2011 року в розмірі 167273,00 грн..
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку для повного захисту прав позивачів, з урахуванням зазначених вище обставин, необхідно стягнути з пенсійного органу на користь позивачів вказану заборгованість.
У відповідності до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції належить скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року у справі № 216/733/14-а задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року у справі № 216/733/14-а скасувати.
Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, щодо невиконання вимог Конституції України, рішень Європейського суду щодо обов'язкового виконання судових рішень задовольнити частково.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість по державній та додатковій пенсії на користь ОСОБА_4 за період з 11.07.2009 року по 22.07.2011 року в розмірі 63550 (шістдесят три тисячі п'ятьсот п'ятдесят) гривень 02 копійки; на користь ОСОБА_5 за період з 01.08.2007 року по 22.07.2011 року в розмірі 167273 (сто шістдесят сім тисяч двісті сімдесят три) гривні 00 копійок; на користь ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 22.07.2011 року в розмірі 70412 (сімдесят тисяч чотириста дванадцять) гривень 00 копійок.
В решті частини позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
В повному обсязі постанову складено 02 листопада 2015 року.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак