26 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали судового провадження з апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року, -
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, як незаконну.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суддя, повернувши його скаргу, необґрунтовано дійшов висновку про те, що особа, в інтересах якої подана скарга, не є учасником кримінального провадження, а тому не має права подавати скарги. Зазначає, що, незважаючи на те, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 вказано в якості свідка, вона є особою, якій належить вилучене майно, а тому має право, як його власник, звертатися до суду.
Щодо обґрунтування скарги про зобов'язання слідчого вчинити певні дії зазначає, що ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 31 липня 2015 року незаконно надано дозвіл на проведення обшуку в сейфі, який орендувала ОСОБА_6 , оскільки вона є свідком у даному кримінальному провадженні.
За результатами апеляційного розгляду просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 кошти в розмірі 16500 доларів США, які були вилучені під час обшуку 03 серпня 2015 року з сейфу № НОМЕР_1 у відділенні № 31 ПАТ «Діамантбанк», яке розташоване за адресою: м.Київ, вул,Тимошенко, 21.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали судового провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, в провадженні СВ Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2014 року за №1214100070009642 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31 липня 2015 року задоволено клопотання ст. слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_7 та надано дозвіл на проведення обшуку в сейфі № НОМЕР_1 , що знаходиться у відділенні № 31 ПАТ «Діамантбанк», який відповідно до заяви щодо оренди сейфа для зберігання цінностей та документів № 15-07-14-000914 від 14.07.2015 року орендується ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та інших речей.
На підставі вказаної ухвали слідчим 3 серпня 2015 року проведено обшук в сейфі № НОМЕР_1 та вилучено грошові кошти в сумі 16500 доларів США, про що зазначено в протоколі обшуку від 03.08.2015 року.
15 жовтня 2015 року адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_6 , на підставі ст.169 КПК України звернувся до суду із клопотанням про зобов'язання слідчого повернути вилучені кошти.
За результатами розгляду даного клопотання, яке в розумінні положень ст.303 КПК України фактично є скаргою на бездіяльність слідчого Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, суд ухвалив рішення про повернення скарги особі, яка її подала.
При цьому слідчий суддя послався на неможливість зробити висновок про статус ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, оскільки суду не надано доказів на підтвердження того, що вона є учасником у даному провадженні.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду незаконним та необґрунтованим.
Відповідно до ч.2 ст.234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Частиною 3 цієї статті встановлено, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке, серед встановленого переліку відомостей, повинно містити відомості про особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться.
Із долучених до апеляційної скарги документів вбачається, що судом було надано дозвіл на проведення обшуку в сейфі, що орендувався ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення з нього грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та інших речей.
Статтею 303 КПК України визначено, що на досудовому слідстві, наряду з іншим, можуть бути оскаржені: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу - володільцем тимчасово вилученого майна.
З цих підстав слідчий суддя незаконно прийшов до висновку, що, оскільки ОСОБА_6 в даному провадженні не є заявником, потерпілим, представником особи, щодо якої здійснюється провадження, а тому не має права подавати скаргу.
А відтак, ухвала слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року підлягає скасуванню.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 про зобов'язання слідчого повернути тимчасово вилучене майно згідно з вимогами ст.169 КПК України, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Частиною 7 статті 236 КПК України встановлено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як вбачається з резолютивної частини ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31 липня 2015 року, ст. слідчому надано дозвіл на проведення обшуку в сейфі № НОМЕР_1 , що знаходиться у відділенні № 31 ПАТ «Діамантбанк», який відповідно до заяви щодо оренди сейфа для зберігання цінностей та документів № 15-07-14-000914 від 14.07.2015 року орендується ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та інших речей. На підставі цієї ухвали суду, згідно протоколу обшуку від 03 серпня 2015 року, в сейфі було виявлено та в послідуючому вилучено 16500 дол. США. Отже, зазначені грошові кошти, які були вилучені слідчим та про повернення яких ставиться питання у скарзі (клопотанні) ОСОБА_5 , є тим майном, щодо якого прямо надавався дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Відповідно, ці кошти не є тимчасово вилученим майном у розумінні глави 16 КПК України та не підлягають поверненню у порядку ст.169 цього Кодексу.
З цих підстав скарга ОСОБА_5 про зобов'язання слідчого повернути тимчасово вилучене майно згідно з вимогами ст.169 КПК України задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, залишити без задоволення.
Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3