29.03.07
Справа №АС16/75-07.
За позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції
до відповідача Конотопського об'єднаного міського військового комісаріату
про стягнення 835 грн.30 коп. за рахунок активів
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
від позивача Почтарьова Ю.О.
від відповідача не з'явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 835 грн.30 коп. - податкового боргу за рахунок його активів.
Відповідач в судове засідання не з'явився , подав відзиви від 06.03.2007р. та від 13.03.2007р. , в яких заперечує проти позову, заборгованість в розмірі 835 грн.30 коп. просить скасувати, посилаючись на те, що згідно вимог Закону України «Про Збройні сили України» , він звільняється від усіх податків.
Позивач подав заперечення від 28.03.2007р. на відзив , в якому зазначає, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства, тому просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне:
Конотопський об'єднаний міський військовий комісаріат , зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з правом юридичної особи виконавчим комітетом Конотопської міської ради 02.02.1997р. і знаходиться на обліку в Конотопській міжрайонній державній податковій інспекції.
Відповідач відповідно до вимог Закону України “Про систему оподаткування» № 1251-ХП від 25.06.1991р. із змінами та доповненнями є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
11.09.2006р. позивачем проведено перевірку відповідача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб за період з 01.08.2003р. по 01.08.2006р., за результатами перевірки складено акт № 163/17/10/09982312/118 від 11.09.2006р. , в якому зазначені порушення Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. , з подальшими змінами та доповненнями та ст.8 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889_1У, а саме встановлено, що податок з доходів фізичних осіб із грошового забезпечення військовослужбовців за січень, лютий, квітень 2004р. був перерахований в травні 2004р.
Як вбачається з матеріалів справи,станом на 15.01.2007р. за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 835 грн.30 коп., в т.ч. по податку з доходів найманих працівників - 141,92 грн., залишок несплаченої пені - 210 грн.22 коп. та по податку з власних транспортних засобів - 483 грн.16 коп.
Згідно розрахунків відповідача , які подавалися відповідачем до позивача, заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів становить 483 грн.16 коп., тобто податкова заборгованість є узгодженою.
Згідно вимог п.13.1 ст. 13 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач набув усіх прав і обов'язків щодо погашення податкового боргу.
Заперечення відповідача стосовно того, що установи Збройних сил України звільнюються від сплати податку з власних транспортних засобів та інших самохідних машин, суд вважає безпідставними, так як Закон України « Про Збройні сили України» не являється законом про оподаткування, згідно вимог Закону України « Про систему оподаткування» в редакції Закону України від 22.12.1998 р. № 333Х1У, пільги стосовно оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами, крім законів про оподаткування, тому згідно ст.1 Закону України « Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91р. № 1963-ХП ( зі змінами і доповненнями) платники цього податку є підприємства, організації, установи, які є юридичними особами та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, визначені в ст.2 цього Закону як об'єкт оподаткування, тобто відповідач є платником даного податку. З цих же підстав відповідач є платником податку з доходів фізичних осіб та має заборгованість в розмірі 141 грн.92 коп., що підтверджується поданими позивачем матеріалами.
Крім того не може бути визнане підставою для заперечення проти позову на підставі положення ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" щодо звільнення майна, закріпленого за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних сил України, від сплати усіх видів податків. Відповідно до частин 1. З ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим, сільськими, селищними і міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Враховуючи, що Закон України "Про систему оподаткування" є спеціальним законом про оподаткування, виходячи із правила співвідношення загальної і спеціальної норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг із оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.
Заперечення відповідача стосовно наявності у нього пільг по оподаткуванню, як це передбачено ст.14 Закону України «Про Збройні сили України» з посиланням на Ухвалу Конституційного Суду України від 27.09.2005р.у справі № 2-20/2005, в якій зазначено, що транспортні засоби, які використовують Збройні Сили України , не є власниками транспортних засобів є безпідставними, так як в даній Ухвалі Конституційний суд України зазначив, що тлумачення терміну «власні транспортні засоби» не віднесено до його компетенції».
Аналіз положень Закону України « Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» свідчить , що термін «власні транспортні засоби», який вживається у ст. 1 даного Закону, означає транспортні засоби, що належать юридичним і фізичним особам на підставі права власності, а юридичним особам державної форми власності на підставі права господарського відання або права оперативного управління.
Таким чином, відповідач порушує вимоги ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-XII із змінами та доповненнями в частині своєчасної сплати податків та зборів.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (надалі-Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
У відповідності з п.5.4 ст.5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнаються сумою податкового боргу.
Відповідно до п.3.1.1. ст.3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На податкову заборгованість відповідачу виставлялися 05.02.2002р. перша податкова вимога та від 03.04.2002р. друга податкова вимога, але заборгованість не сплачена , що спричиняє її зростанню з нарахуванням пені відповідно пп..16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ .
На час розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом складає 835 грн.30 коп., в т.ч. 210 грон.22 коп. пені.
Факт заборгованості відповідача в сумі 835 грн.30 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема розрахунками суми податку з власників транспортних засобів, розрахунком пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб із сум грошового забезпечення військовослужбовців за 2004р.
Доказів сплати боргу в сумі 835 грн.30 коп. відповідач не подав.
За таких обставин вимоги позивача по стягненню 835 грн.30 коп. податкового боргу відповідача за рахунок його активів визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Конотопського об'єднаного міського військового комісаріату ( 41615, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Садова, 41, код 09982312) на користь Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (41615, Сумська область, м.Конотоп, пр. Миру,2, код 21102986) 835 грн.30 коп. податкового боргу за рахунок його активів.
3.Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи, на користь якої ухвалена дана постанова.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Моїсеєнко
Повний текст постанови підписано 30.03.2007 року.
З оригіналом згідно
Секретар судового засідання Л.М.Сорока