04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" травня 2013 р. Справа№ 5011-65/2528-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Зеленіна В.О.
при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,
розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ЖЕК-107"
на рішення господарського суду міста Києва
від 14.02.2013 року
у справі №5011-65/2528-2012 (суддя - Головіна К.І.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЖЕК-107", м. Київ,
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Ракета", м. Київ,
про стягнення 383542,16 грн.,
за участю представників:
від позивача: Мельниченко К.Г. - представник (дов. №4 від 21.01.2013р.); Мілевська В.М. - представник (дов. №73 від 22.03.2013р.);
від відповідача: Биліна Р.Г. - представник (дов. б/н від 10.01.2013р.);
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» (надалі - ТОВ «ЖЕК-107») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Ракета" (надалі - ОСББ «Ракета») про стягнення 402 208,07 грн., у т.ч. 364 879,60 грн. заборгованості, 25 388,15 грн. інфляційних втрат, 11 940,32 грн. 3% річних, мотивуючи вимоги неналежним виконанням умов договорів від 29.11.2006 р., №004-10 від 01.01.2010р., №004-11 від 01.07.2011р.
20.03.2012 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява №31 від 20.03.2012 року про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача 347 634,90 грн. заборгованості, 24 400,68 грн. інфляційних втрат та 11 506,58 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року у справі №5011-65/2528-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 79 890,66 грн. основного боргу, 2 899,86 грн. інфляційних втрат та 377,95 грн. 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 300373,69 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в частині стягнення коштів в розмірі 300373,69 грн. задовольнити.
В обґрунтування апеляційних доводів скаржник зазначає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено в судове засідання на 22.04.2013 року.
В судовому засіданні 22.04.2013 року в порядку ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.05.2013 року.
Відповідач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 15.05.2013 року представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали повністю, просили скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, вважає, що підстав для його скасування немає, а рішення суду находить законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін.
15.05.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29.11.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» (в тексті договору - виконавець) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ракета» (в тексті договору - замовник) укладено договір, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботи по обслуговуванню будинку № 26-Б по вулиці Лятошинського Композитора і прилеглої прибудинкової території на рівних умовах з державним житловим фондом. Договір був укладений на період з 29.11.2006р. по 29.11.2007р., але його дія була продовжена сторонами у відповідності до п.5.1 договору (т.1 а.с.33-34).
Водночас, місцевим судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» (в тексті договору - виконавець) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Ракета" (в тексті договору - замовник) також було укладено договори №004-10 від 01.01.2010р., №004-11 від 01.07.2011р., за умовами яких сторонами узгоджено суттєві умови щодо обслуговування будинку №26-Б по вул. Лятошинського Композитора та прибудинкової території, надання послуг з їх утримання. При цьому, договір №004-10 від 01.01.2010р. був укладений на період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., а дія його була продовжена в порядку п.4.2 договору; договір №004-11 від 01.07.2011р. був укладений на період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. (т.1 а.с.24-32).
Згідно умов даних договорів виконавець зобов'язався забезпечити надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку №26-Б по вулиці Лятошинського Композитора відповідно до затвердженого тарифу, його структури, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати такі послуги за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цими договорами.
Умовами договорів передбачено наступний порядок розрахунків за отримані послуги:
- оплата за експлуатацію та обслуговування проводиться не пізніше 20 числа наступного місяця на підставі рахунку та акту виконаних робіт, отриманого замовником, виконавцю не пізніше числа наступного місяця за розрахунковим (п.3.3 договору від 29.11.2006р.);
- за послуги з утримання будинку та прибудинкової території замовник сплачує експлуатаційні витрати по тарифу, розрахованому та затвердженому Головним управлінням з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської державної адміністрації. Оформлення виконаних робіт згідно цього договору проводиться шляхом підписання актів виконаних робіт щомісячно. Оплата послуг виконавця здійснюється щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним (п.3.4-3.6 договору №004-10 від 01.01.2010р.);
- оплату за надані комунальні послуги з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення холодної та гарячої води, опалення проводити згідно виставлених рахунків постачальними організаціями за тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією.
За послуги з утримання будинку та прибудинкової території замовник сплачує виконавцю експлуатаційні витрати по тарифу, розрахованому та затвердженому Головним управлінням з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської державної адміністрації. Оформлення виконаних робіт проводиться шляхом підписання актів виконаних робіт щомісячно. Оплата послуг виконавця здійснюється щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (п.3.2-3.5 договору №004-11 від 01.07.2011р.).
Додатком №1 до договору №004-10 від 01.01.2010р. та додатком №2 до договору №004-11 від 01.07.2011р. сторони погодили перелік основних робіт по технічному обслуговуванню жилих будівель та їх оснащенню, що виконуються при профілактичному обслуговуванні за рахунок житлово-експлуатаційної організації (т.1 а.с.28, 32).
Місцевим судом вірно визначено правову природу відносин, що склалися між сторонами, зазначивши, що такі мають ознаки договору про надання послуг, за яким, у відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, укладення сторонами у справі договорів від 29.11.2006р., №004-10 від 01.01.2010р., №004-11 від 01.07.2011р. було спрямоване на отримання відповідачем послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 ст. 903 ЦК України).
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, наполягає на наданні відповідачеві послуг за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. на загальну суму 1 600 954,39 грн., які були оплачені відповідачем частково в розмірі 1 253 319,49 грн. Отже, на думку позивача, у відповідача існує заборгованість у розмірі 347 634,90грн.
В зв'язку з запереченням відповідачем факту наявності у нього заборгованості у зазначеному позивачем розмірі у вищеозначений період, господарським судом першої інстанції у даній справі була призначена судово-економічна експертиза (т.2 а.с.151-153).
У процесі її проведення експертом були використані методи документальної перевірки та співставлення. При цьому перевірялися дані бухгалтерських документів, їх взаємозв'язок та відповідність вимогам законодавства, порівнювались дані взаємопов'язаних документів, застосовувався метод визначення середніх величин та розрахунків значень окремих показників із застосуванням середніх величин (т.3 а.с.35).
Згідно висновку судово-економічної експертизи №7153/12-45 від 28.12.2012 року, проведеної на виконання ухвали місцевого суду у справі №5011-65/2528-2012, обсяг житлово-комунальних послуг за зазначеними договорами про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., виходячи із даних, що містяться в актах наданих послуг, складених позивачем, становить 1562402,90 грн., у т.ч.: експлуатаційні витрати - 513 104,70 грн., холодна вода та водовідведення - 138 868,39 грн., стоки гарячого водопостачання - 125 704,14 грн., опалення - 310 548,78 грн., гаряча вода - 260 607,97 грн., миття - 158,34 грн., за розщеплення платежів - 592,01 грн., постачання води на підігрів - 208 748,00 грн., газ - 3 725,15 грн., надання послуг по розрахунку витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 345,60 грн.
Вартість послуг, наданих позивачем на виконання договорів за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., виходячи з умов та нормативно-правових актів становить 1 329 736,50 грн., у т.ч.: з утримання будинку та прибудинкової території - 474 732,36 грн., з постачання та водовідведення холодної води - 138 463,59 грн. (постачання холодної води - 78 806,47 грн., водовідведення холодної води - 59 657,12 грн.), з постачання холодної води для вироблення/створення гарячої води та її стоків - 134 576,90 грн. (постачання холодної води для створення/виробництва наднормативного обсягу гарячої води - 76 726,83 грн., водовідведення гарячої води - 57 850,07 грн.), з постачання теплової енергії у гарячій воді - 259 364,18 грн., з постачання теплової енергії на опалення - 317 936,82 грн., з постачання газу - 3 725,14 грн., з розщеплення платежів - 592,01 грн., по розрахунку витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 345,60 грн. При цьому, експертом зазначено, що визначити обсяг постачання холодної води для вироблення/створення понаднормативного обсягу гарячої води та її стоків не видається за можливе (т.3 а.с.32-84).
Судова колегія вважає необґрунтованими твердження скаржника про безпідставне прийняття судом в якості належного доказу у справі експертного висновку №7153/12-45 від 28.12.2012 року з посиланням на ту обставину, що експертом під час дослідження не було застосовано постанову Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, а безпідставно використано метод визначення середніх величин.
Згідно пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 р. за №705/3145, визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
Варто зазначити, що при вирішенні питань, поставлених в ухвалі суду про призначення судово-економічної експертизи експертом були використані ряд законодавчих та нормативних актів, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку, що висновок експертизи №7153/12-45 від 28.12.2012 року є належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується із сукупністю встановлених обставин у справі.
Матеріали справи свідчать, що розділом 3 договорів від 29.11.2006р., №004-10 від 01.01.2010р., №004-11 від 01.07.2011р. сторонами було погоджено порядок розрахунків за отримані послуги.
Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач оплату за договором здійснив частково в розмірі 1 219 396,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.144-187, т.3 а.с.77-81), в результаті чого за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. існувала заборгованість станом на 31.12.2011 р. в розмірі 110 339,66грн. (1 329 736,50 грн. - 1 219 396,94 грн.). Такий розмір заборгованості підтверджується також висновком судово-економічної експертизи №7153/12-45 від 28.12.2012 р.
Водночас, місцевим судом було надано вірну оцінку тій обставині, що відповідач у лютому 2012 року, до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, здійснив часткову оплату боргу в сумі 2 127,52 грн. за платіжним дорученням № 204 від 02.02.2012 року та в сумі 28 321,48 грн. за платіжним дорученням № 212 від 14.02.2012 року, однак вказана сума не була врахована експертом при проведенні експертизи у даній справі, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що частина боргу в сумі 30 449,00 грн. за вищевказаними накладними стягненню не підлягає, як така, що була сплачена до подачі позову (т.4 а.с.17-18).
З огляду на встановлене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті отриманих послуг на суму 79 890,66 грн. (110 339,66грн. - 30 449,00 грн.), а тому вимога позивача про стягнення даної заборгованості є такою, що підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, просить також стягнути з відповідача інфляційних втрат в розмірі 24 400,68 грн. та 3 % річних в розмірі 11 506,58 грн.
Враховуючи вимоги статей 530, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та, відповідно до розрахунку місцевого суду, стягнення з ОСББ «Ракета» на користь ТОВ «ЖЕК-107» інфляційних втрат в розмірі 2 899,86 грн. та 3 % річних в розмірі 377,95 грн.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ «ЖЕК-107» до ОСББ «Ракета» в частині стягнення 79 890,66 грн. заборгованості за надані послуги, 2 899,86 грн. інфляційних втрат та 377,95 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» на рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року у справі №5011-65/2528-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року у справі №5011-65/2528-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-65/2528-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Жук Г.А.
Зеленін В.О.