Справа № 447/91/15 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.
Провадження № 22-ц/783/6176/15 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.
Категорія: 59
23 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Кабаля І.І.,
суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,
секретаря Юзефович Ю.І.,
з участю: представника відповідача ОСОБА_2-
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Новороздільської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 про визнання незаконною відмови нотаріуса та одержання права на спадкування,-
В листопаді 2014 року позивачі звернулися в суд з даним позовом, в якому просили визнати незаконною відмову нотаріуса, змінити черговість одержання права на спадкування та надати їм право на спадкування після смерті брата - ОСОБА_7. Свої вимоги мотивували тим, що на протязі тривалого часу опікувалися, давали поради, допомагали по господарству, матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу спадкодавцеві. Відповідач жодної допомоги своєму батькові не надавала та не цікавилась його життям.
Рішенням Миколаївського районного суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.
Вказане рішення оскаржила ОСОБА_4 Вважає його незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вона є спадкоємцем другої черги, у зв'язку з чим має право на спадкування за законом. Також звертає увагу на той факт, що судом не надано належної оцінки показанням свідків. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити та визнати незаконною відмову у вчиненні нотаріальної дії Державного нотаріуса Новороздільської державної нотаріальної контори ОСОБА_8; надати їй - ОСОБА_4 - спадкоємцю за законом другої черги, право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги - ОСОБА_2, після смерті спадкодавця ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є рідним братом та сестрами ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 43 роки, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_7 заповіту не складав, що підтверджується довідкою, виданою Березинською сільською радою Миколаївського району Львівської області від 23.12.2013 року № 1520.
Спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлого ОСОБА_7 - відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, в інтересах якої її представник ОСОБА_9 у встановленому законом порядку звернулася до Новороздільської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідно, позивачі є спадкоємцями другої черги за законом (ст. 1262 ЦК України).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
На підставі вказаного, колегія суддів прийшла до переконання, що обов'язковими необхідними підставами для надання права позивачам спадкування із відповідачем є: похилий вік, тяжка хвороба чи каліцтво спадкодавця, у зв'язку з якими він був у безпорадному стані; наявність в особи, яка претендує на спадкування права на спадкування у наступних чергах та надання такою особою допомоги спадкодавцю, матеріального забезпечення чи опікування ним протягом тривалого часу.
При цьому, всі ці обов'язкові підстави повинні бути наявні в сукупності.
Як вбачається із матеріалів справи, тексту оскарженого рішення, при його ухваленні суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавець вів активний спосіб життя, не потребував сторонньої допомоги та не перебував у безпорадному стані. Доказів протилежного позивачі не надали, як не надали і доказів на підтвердження того, що відповідач ухилялася від своїх обов'язків щодо утримання ОСОБА_7
В суді апеляційної інстанції позивачі також не надали жодного доказу на підтвердження наявності вказаних обставин, зокрема безпорадного стану ОСОБА_7, надання йому будь-якої допомоги в тому числі протягом тривалого часу.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, дитина - інвалід, тобто на день смерті батька була неповнолітньою, проживає з матір'ю в АДРЕСА_2.
За змістом статті 51 Конституції України, а також статей 202-203 СК України, повнолітні діти зобов'язані утримувати своїх непрацездатних батьків. Така турбота може знаходити свій вияв у особистому догляді, наданні матеріальної допомоги, захисті прав та інтересів тощо. Підставою виникнення цього обов'язку є сукупність фактів: кровне споріднення осіб, непрацездатність батьків, їх потреба у матеріальній допомозі.
Закон покладає на повнолітніх дітей обов'язок по утриманню непрацездатних батьків, а також їх участь у додаткових витратах, викликаних особливими потребами, незалежно від того, чи можуть діти надавати матеріальну допомогу.
Аналогічний обов'язок повнолітніх братів та сестер закріплено у ч. 2 ст. 267 СК України щодо їх непрацездатних повнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги, за умови, що останні не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина.
Таким чином, колегія суддів вважає,що у відповідачки не було потреби утримувати свого батька - ОСОБА_7, який не потребував допомоги.
Колегія суддів погоджується з висновками районного суду, оскільки суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті й справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, з дотриманням норм матеріального й процесуального права.
Будь - яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч. 1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Кабаль І.І.
Судді: Копняк С.М.
Монастирецький Д.І.