Справа № 2-183/1999
02 листопада 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про зняття арешту з майна.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 своєї Постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального Закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, позивачем в своєму позові не зазначено своїх засобів зв'язку та не викладено в повній мірі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зокрема не обґрунтовано нормами процесуального права з врахування тих правовідносин, які склалися, підстави пред'явлення вимог до Першої київської державної нотаріальної контори, Міністерства юстиції України (не обґрунтовано наявності порушення його права вказаними особами та наявності в нього суб'єктивного права вимоги до них); підстави обрання ним такого способу захисту права, як «скасування постанови суду», виходячи з того, що суд який ухвали рішення не має права його скасовувати, за виключенням судового наказу, заочного рішення та перегляду рішення за нововиявленими обставинами; а також позивачем не звернуто уваги на приписи ст. 154 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік», з 01.01.2015 року в Україні встановлено мінімальну заробітну плату в розмір 1 218,00 грн.
Як вбачається зі змісту поданої позивачем до суду позовної заяви вона носить немайновий характер, у зв'язку з чим сума судового збору, яка підлягає сплаті за її подання до суду складає 487, 20 грн.
В той же час частина третя статті 6 ЗУ «Про судовий збір» визначає, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Мною встановлено, що позивачем в своїй позовній заяві поєднано декілька позовних вимог немайнового характеру, в той же час останнім незважаючи на вимоги ч. 5 ст. 119 ЦПК України, ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» та роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не надано до суду документів, що підтверджують сплату судового збору за кожну пред'явлену ним вимогу в розмірі визначеному ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Також позивачем в порушення вимог ст. 120 ЦПК України не надано до суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. С. Декаленко