Справа № 139/696/15-ц
Іменем України
04 листопада 2015 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Коломійцевої В.І,
секретаря Мельник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 08.08.2011 року між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № BLaЖГА00059705. Відповідно до умов цього договору позивач надав відповідачу грошові кошти (кредит), а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити Банку плату за користування кредитними коштами, комісії та можливі санкції. Сума кредиту 6000 гривень; термін повернення - 08.08.2014 року. Процентна ставка за договором встановлена на рівні 15% річних. Щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом становить 1,75 % від суми кредиту. Банк зі своєї сторони виконав договірні зобов'язання в повному обсязі, а ОСОБА_3 від виконання зобов'язань ухиляється, а тому станом на 07 серпня 2015 року має заборгованість на загальну суму 6231 грн 86 коп, в тому числі: кредит - 1080 грн 54 коп; відсотки - 243 грн 11 коп; комісія - 630 грн; плата за пропуск платежів - 4278 грн 21 коп, яку позивач просив стягнути на його користь.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву у якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив позов задоволити (а.с. 33).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явилася. Подала до суду заяву в якій просила справу розглянути у її відсутності. До вимоги позивача про стягнення плати за пропуск платежів у сумі 4278 гривень 21 копійки просила застосувати позовну давність (а.с. 44).
Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом врегульованим ч. 2 ст. 158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 08 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (скорочене найменування: ПАТ «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № BLaЖГА00059705, згідно якого ОСОБА_1 надає Позичальнику грошові кошти в національній валюті України в сумі 6000 гривень у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити Банку плату за користування кредитними коштами, комісії та можливі штрафні санкції, в порядку і на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому і що становлять невід'ємну частину цього Договору (а.с. 3-6).
Кредит було отримано відповідачем ОСОБА_3 08.08.2011 року, що підтверджується меморіальним ордером № 313878 від 08.08.2011 року (а.с. 21).
Відповідно до п.п. 1.5-1.6 Кредитного договору, за користування кредитом встановлюється плата у вигляді процентів, які нараховуються за процентною ставкою в розмірі 15% річних. За обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом у розмірі 1,75 % від суми кредиту.
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору, строк кредитування становить з дня фактичного надання кредиту на умовах Договору включно по 08 серпня 2014 року. Строк кредитування може бути змінено на підставі домовленості сторін та/або на умовах цього Договору.
Проценти та комісію за управління кредитом Позичальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення частини кредиту відповідно до платежів, передбачених у Графіку погашення заборгованості за кредитом (п. 2.4.2. Договору).
У випадку прострочення виконання будь-яких боргових зобов'язань за Договором, не пізніше 10 календарних днів з дати отримання письмової вимоги Банку надати до Банку документальне підтвердження отримуваного поточного доходу за останні півроку (п. 3.3.3. Договору).
У випадку невиконання Позичальником обов'язку, передбаченого п. 3.3.3 Загальної частини Договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобов'язань за Договором перевищило 60 календарних днів, ОСОБА_1 має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту (п. 4.2. Договору).
Згідно п. 4.3 Договору, у випадку прострочення Позичальником сплати за Графіком, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання.
Розмір пені, передбачений п. 4.3. Договору становить 0,5%. Пеня розраховується за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами ЦК України.
Так, відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Станом на 07.08.2015 року за відповідачем ОСОБА_3 рахувалася заборгованість в сумі 6231 гривень 86 копійок, яка складалася із: кредиту - 1080 гривень 54 копійки; відсотків - 243 гривні 11 копійок; комісії - 630 гривень; плати за пропуск платежів - 4278 гривень 21 копійка (а.с. 10).
Таким чином, сума заборгованості по поверненню кредиту, по сплаті відсотків та по сплаті комісії підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Разом з тим, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_3 штрафу (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 4278 гривень 21 копійки задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно положень ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з кредитного договору № BLaЖГА00059705, останній був укладений 08 серпня 2011 року на строк до 08 серпня 2014 року (термін повернення кредиту).
У відповідності до п. 6.4 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним.
Зі штампу на конверті слідує, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 12 серпня 2015 року (а.с. 15).
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати одного року. З огляду на правову природу пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до ст. 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Вказана правова позиція наведена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року по справі № 6-133цс14, за договором про комплексне банківське обслуговування, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).
Висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (Частина 1 статті 360-7 ЦПК України).
За таких обставин, суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений для стягнення пені (штрафу) і клопотання відповідача про його застосування підлягає задоволенню.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.03.2015 року прийнято рішення № 63 про початок процедури ліквідації ВАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» (а.с. 5).
З 20 березня 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ВАТ «ВіЕйБі Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 37 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 48 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
У відповідності до п.9 ч.1 ст. 48, п.5 ч.2 ст. 37 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст. ст. 256, 258, 526, 530, 610, 623, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер 22588191406, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (Україна, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 «Т», рахунок № 32076420401 у ГУ НБУ України по м. Києву і Київській області, МФО 380537, код у ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № BLaЖГА00059705 від 08.08.2011 року у сумі 1953 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 65 копійок, яка складається з: кредиту - 1080 (одна тисяча вісімдесят) гривень 54 копійки; відсотків - 243 (двісті сорок три) гривні 11 копійок; комісії - 630 (шістсот тридцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер 22588191406, судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. на користь держави.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: