ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
13 вересня 2011 року № 2а-12932/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Міністерства оборони України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Частиною третьою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
В силу ч. 1 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, повинна сплатити судовий збір.
Відповідно до п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»пункту 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом третім цього пункту.
Згідно з п.п. «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір судового збору із скарг на неправомірні дії органів управління, службових осіб, що ущемляють права громадян, становить 0, 2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп.
Крім того, відповідно до п. 28 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої Наказом Головної Державної податкової інспекції України 22.04.1993р. № 15, за подання позову разом кількома позивачами до одного або кількох відповідачів державне мито обчислюється виходячи з загальної суми позову і сплачується позивачами пропорційно долі поданих кожним вимог.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачами заявлені спільні вимоги про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, однак до позовної заяви в якості документа про сплату судового збору додані квитанції від 09 вересня 2011 року № 147 та № 148, де з реквізитів квитанцій, зокрема сума, вбачається, що позивачами сплачено державне мито - судовий збір у розмірі по 1, 70 грн., що не відповідає розміру судового збору, а тому квитанції від 09 вересня 2011 року № 147 та № 148 не можуть бути визнані належним доказом сплати державного мита.
Пунктом четвертим ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з позовної заяви, позивачами заявлені вимоги до Міністерства оборони України, в яких вони просять, зокрема, встановити, що затвердивши Положення про ККЕУ від 2.06.2001р. начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони було порушено п. 3.2 Положення про ККЕУ від 22.06.2001р. та вчинено дії, що не входили до його компетенції (повноважень) та визнати, що Міністерство оборони України не вчинило дії та не внесло відповідних змін у Положення про КЕЕУ від 22.06.2001р., чим порушило припис п. 2 Постанови КМ України від 03.08.2006р. № 1081 про затвердження «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою КМ України від 03.08.2006р. № 1081 та Положення про ККЕУ не приведено у відповідність до Постанови № 1081, однак заявлені позовні вимоги не відповідають способам захисту, встановленим в ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, а за своєю правовою суттю є вимогою про встановлення фактів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Водночас, в порушення зазначених вище вимог, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обґрунтована належним чином наявністю порушених прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин, зокрема, у позовній заяві не наведено чим саме порушено їх права, свободи чи інтереси Положенням про ККЕУ від 22.06.2001р.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 22 вересня 2011 року.
Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1, ОСОБА_2 строк для усунення недоліків до 22 вересня 2011 року.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя О.В. Дегтярьова