ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" липня 2010 р. Справа № 2a-2054/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Воліцькій Н.М.
за участю
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, вул. Чумака, 22,м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 430,04 грн., -
02.06.2010р. Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 430,04грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 13.04.2010р. відповідачем не погашена заборгованість перед бюджетом в розмірі 430,04 грн., яка виникла внаслідок несплати податку на додану вартість.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 09.11.2006 року, про що видано відповідне свідоцтво серії В02 № 600388 та взятий на облік у ДПІ в м. Івано-Франківську 10.11.2006року за № 24816.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.11.2009р. по 04.12.2009р. було проведено виїзну комплексну перевірку, за результатами якої складено акт № 202703/17-3/НОМЕР_1 від 04.12.2009р., яким встановлено, що відповідачем допущено порушення п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., внаслідок чого останньому було донараховано податку на додану вартість за березень 2009р. в сумі 6225,00 грн. Крім цього, до відповідача за вказане порушення, на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було застосовано штрафну санкцію в розмірі 3112,50грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0098371700/0 від 17.12.2009р., яким визначено відповідачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 9337,50 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 17.12.2009р., про що свідчить відповідний напис на корінці податкового повідомлення-рішення.
За несплату в повному обсязі узгодженої суми податкового боргу відповідачу надсилалась перша податкова вимога від 16.12.2009р. № 1/12180/35164/10/24-207/893 на суму 79,48 грн., та друга податкова вимога № 2/797/3039/10/24-207/910 на загальну суму 979,89 грн., які відповідачем були частково погашені.
Також відповідачу, на суму податкового боргу, була нарахована пеня в розмірі 30,87грн. яка залишилась не сплаченою.
Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 даного Закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов'язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
В підпункті 4.2.2.пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, із змінами і доповненнями, (надалі -Закон), зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо - б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно із п.п.6.3.2. п.6.2. ст.6 Закону в разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Як зазначається в п.п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону всі узгоджені суми податкових зобов'язань, як самостійно задекларованих, так і нарахованих контролюючим органом, боржник зобов'язаний сплатити в бюджет протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання відповідної податкової декларації, або протягом 10-ти календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Так, в п.п.6.2.4. п.6.2. ст.6 Закону зазначається, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
У відповідності до ст. 16 Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Таким чином, судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що за відповідачем станом на 13.04.2010р. рахується заборгованість на загальну суму 430,04грн., в тому числі:
- застосованих штрафних санкцій -399,17грн.;
- розрахованої пені -30,87грн.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На день слухання справи податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідн.№3105503494) в доход державного бюджету заборгованість в розмірі 430 (чотириста тридцять) гривень 04 копійки .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: (підпис) ОСОБА_3
Постанова в повному обсязі складена 23.07.2010 року.