ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" липня 2010 р. Справа № 2a-2014/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі - Заруба Б.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Відділу Держкомзему в м. Калуші Івано-Франківської області, вул. Шептицького, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301
до відповідача: Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області, вул. Шашкевича, 6, м. Івано-Франківськ, 76018
про визнання недійсним рішення від 17.05.2010 року №128, скасування акту перевірки №0000259 від 17.05.2010 року та припису №140-5.2р/9 від 18.05.2010 року.,-
Відділ Держкомзему в м. Калуші Івано-Франківської області (надалі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення від 17.05.2010 року №128, скасування акту перевірки №0000259 від 17.05.2010 року та припису №140-5.2р/9 від 18.05.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки з 06.05.2010 року по 11.05.2010 року щодо дотримання державної дисципліни цін при наданні платних послуг Державною інспекцією України з контролю за цінами в Івано-Франківській області (надалі -відповідач) було складено акт від 11.05.2010 року, яким встановлені факти отримання позивачем плати за послуги підготовки висновків про надання земельної ділянки у користування для юридичних та фізичних осіб і підготовки та видачі умов відведення земельних ділянок. Як наслідок, відповідачем винесено рішення про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №128 від 17.05.2010 року, яким вирішено вилучити в доход бюджету 22040,00 грн., необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в розмірі 44080,00 грн. З даним рішенням позивач не погоджується, вказуючи на те, що визначення вартості та оплата послуг проводились на договірній основі і не перевищували реальної вартості виконаних робіт та наданих послуг.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказував на те, що перевіркою було виявлені порушення державної дисципліни цін, які полягали в застосуванні позивачем тарифів на послуги, що не передбачені Переліком платних послуг, які можуть надаватись державними органами земельних ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000р. №1619, а саме: „Підготовка висновків про надання земельної ділянки у користування для юридичних та фізичних осіб” і „Підготовка та видача умови відведення земельної ділянки”, внаслідок чого позивачем за період з 06.05.2010 року по 11.05.2010 року необґрунтовано одержано виручку на суму 22040,00 грн. Зазначив, що рішення про застосування до позивача економічних санкцій на загальну суму 66120,00 грн. є правомірним, просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
У відповідності до ст.13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” відповідачем в період з 06.05.2010 року по 11.05.2010 року проведена перевірка відділу Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на платні послуги. Перевіркою був охоплений період діяльності позивача з 06.05.2009 року по 06.05.2010 року.
За результатами перевірки були виявлені порушення державної дисципліни цін, про що складено акт №0000259 від 11.05.2010 року. Зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем застосовувались тарифи на послуги -„Підготовка висновків про надання земельної ділянки у користування для юридичних та фізичних осіб” і „Підготовка та видача умови відведення земельної ділянки”, що не передбачені п.5 „Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000р. № 1619 „Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів”.
За наслідками виявлених порушень відповідачем у відповідності до ст.14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” прийнято рішення №128 від 17.05.2010 року, про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 66120,00 грн. (з них, необґрунтовано одержана виручка -22040,00 грн., штраф -44080,00 грн.)
Судом встановлено, що відповідно до п.5 постанови Кабінету міністрів України серед переліку земельно-кадастрових робіт і послуг, які можуть виконуватись та надаватись на платній основі мають місце послуги з надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, інших питань використання та охорони земель.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України доручено Державному комітетові по земельних ресурсах разом з Міністерством фінансів і Міністерством економіки затвердити розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг. Так, на виконання п.2 постанови Кабінету міністрів України прийнято спільний наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15.06.2001р. за №97/298/124, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 579/5770 „Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг” (надалі -Наказ).
В пункті 6.1. „Надання консультацій і довідок”, Розділу 6 Наказу затверджено вартість платних послуг з „підготовки висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб” в розмірі 30 грн. - для фізичних осіб та 80 грн. - для юридичних осіб (№9 Таблиці 6.1.), а також „видача висновків щодо умов надання земельної ділянки, технічних умов на рекультивацію земель” в розмірі 70 грн. -для юридичних осіб (№10 Таблиці 6.1.).
Як вбачається з загального розрахунку сум необґрунтовано одержаної плати за надання висновків та умов відведення земельних ділянок, відображених в акті перевірки №0000259 від 11.05.2010 року, в розрізі найменування послуг та їх вартості, позивачем встановлювалися наступні тарифи: „підготовка висновків про надання земельної ділянки у користування для фізичних осіб” -30 грн.; „підготовка висновків про надання земельної ділянки у користування для юридичних осіб” -80 грн.; „підготовка та видача умови відведення земельної ділянки для фізичних осіб” -5 грн.; „підготовка та видача умови відведення земельної ділянки для юридичних осіб” -15 грн. (а.с.12).
Однак, п.1 «Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів”, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619, зазначено, що цей порядок визначає основні вимоги щодо виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, бюджетними установами та організаціями, які належать до сфери їх управління на платній основі. Також п.5 вищевказаного Порядку встановлено види , а не вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт та послуг , які можуть виконуватися та надаватися на платній основі державними органами земельних ресурсів.
Крім того, пунктом 1 додатку спільного наказу Держкомзему, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 року №97/298/124 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг»встановлені рекомендовані розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг.
Тому твердження відповідача, що таблицею 6.1. розділу 6 спільного наказу Держкомзему, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 року №97/298/124 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг»«затверджено вичерпний перелік консультацій і довідок, які можуть надаватися на платній основі державними органами земельних ресурсів»не може братися до уваги судом, оскільки воно не відповідає дійсності, а Інстанція з контролю за цінами не наділена повноваженнями давати роз'яснення нормативно-правових актів чи тлумачити їх зміст на власний розсуд.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про ціни і ціноутворення»його дія поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Як зазначено вище, відділ Держкомзему в м. Калуші Івано-Франківської області є територіальним органом влади, державною установою - орган держаної влади, а не підприємством чи організацією, як зазначено в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення». Кошти, що отримуються відділом земельних ресурсів на виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі, не є виручкою, а бо доходом відділу, а є власністю держави, оскільки відповідно до п. 7 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, кошти, отримані за виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються на відшкодування витрат пов'язаних з виконанням робіт з ведення Державного земельного кадастру. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку чи до його каси. А отже, кошти, що надійшли за надані позивачем послуги, не є його власним доходом, а є доходом бюджету. Використання отриманих відділом Держкомзему в м. Калуші коштів здійснюється за статтями видатків затверджених Івано-Франківським обласним головним Управлінням земельних ресурсів.
Суд також вважає, що вимога позивача щодо скасування акту перевірки №0000259 від 17.05.2010 року, задоволенню не підлягає, оскільки він являється документом, в якому фіксується хід та результати проведеної перевірки, та не являється рішенням суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином суд, вважає вимоги позивача частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 17.05.2010 року №128.
Скасувати припис Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області №140-5.2р/9 від 18.05.2010 року.
Стягнути з Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області на користь Управління Держкомзему в м. Калуші Івано-Франківської області судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 19.07.2010 року.