ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" червня 2010 р. Справа № 2a-1750/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тимощука О.Л.,
при секретарі Дущак С.М.,
за участю:
відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: Головавтотрасінспекції в особі Територіального управління Головавтотрасінспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.,
Головавтотрасінспекція в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулась в суд з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить розглядати справу без його участі.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав, що він не є власником транспортного засобу, а тому фінансові санкції застосовані до нього неправомірно. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши відповідача, дослідивши подані докази, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з таких підстав:
12.05.2009 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 084855 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання громадянином ОСОБА_2 послуг з перевезення вантажу згідно накладної № РН-0001761 (постачальник -ДП “Спец залізобетон”, одержувач -ОСОБА_3В.). Під час перевірки виявлено відсутність ліцензійної картки.
14.05.2010 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_2 винесено постанову № 068393 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 23 лютого 2006 року.
Відповідно до абз. 14 ст. 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000р. № 1775-ІІІ до ліцензій на надання послуг на перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.
Згідно ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Закону) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_4 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень
Згідно із ст. 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Як вбачається із акту проведення перевірки від 12.05.2009 №084855 водій, щодо якого складено акт, здійснював перевезення на підставі довіреності ВКС №516111 від 21.02.2008р., виданої відповідачем (ОСОБА_1Є.).
Судом встановлено, що власником транспортного засобу марки „Камаз”, модель 5511, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, згідно технічного паспорту серії АТС 035385 від 08.11.2007р., світлокопія якого долучена до матеріалів справи, є ОСОБА_5 - батько відповідача, який не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, не виготовляв ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та не перебував в трудових відносинах з водієм транспортного засобу, що перевірявся.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача суд дійшов висновку, що останній, не будучи власником транспортного засобу, не мав повноважень, визначених цивільним законодавством, на розпорядження вищевказаним автомобільним транспортом при здійсненні господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення вантажів, в тому числі, видачі довіреності від свого імені, а отже водій автомобільного транспорту не мав належних документів, що підтверджували його повноваження у здійсненні вантажних перевезень від імені відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що працівниками позивача при проведенні рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень та складанні акту були відображені недостовірні дані, що виключають підстави для застосування до відповідача фінансових санкцій в розумінні Закону України „Про автомобільний транспорт”.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Тимощук О.Л.
Постанова в повному обсязі складена 29.06.2010року.