ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
02 листопада 2015 року № 813/4787/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судових засідань ОСОБА_1
з участю представників:
від позивача - ОСОБА_2,
від відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства (надалі ДП) «Дрогобицьке лісове господарство» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Дрогобицька ОДПІ) Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -
ДП «Дрогобицьке лісове господарство» звернулося в суд з позовом до Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.07.2015 року за №0001722201, №0001732202, №0001742202 та від 24.07.2015 року за №0001802201, №0001812201.
Підставами позовних вимог є те, що, на думку позивача, кошти, які надійшли від компанії Interline Managmant L.P. не можуть бути безповоротною фінансовою допомогою, оскільки поступили на виконання контракту №804/00992390/04-2014/03 за поставлені пиломатеріали фірмі «Zortex Busines LLP. Незрозумілим та необґрунтованим, на думку позивача, є розрахунок дивідендів. Крім того, протиправним є застосування штрафу за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки воно ґрунтувалось на висновках щодо не поновного виконання контракту №804/00992390/04-2014/03.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.
Відповідач у письмових запереченнях та поясненнях зазначає, що оскільки фірма «Zortex Busines LLP» виключено з реєстру компаній шляхом розпуску 15.07.2014 року, митні декларації про поставку їй товарно-матеріальних цінностей після вказаної дати містять недостовірні відомості, а отримані кошти від іншої компанії в цей період вважаються безповоротною фінансовою допомогою. Як наслідок, продовжує відповідач, правомірними є висновки про порушення строків розрахунку в іноземній валюті. Також, вважає, що ним правомірно визначено суму дивідендів.
Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив таке.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року до 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за цей самий період, Дрогобицькою ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області складено акт від 14.07.2015 року за №430/22-01/00992390.
В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення підп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.6 ст.44, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.10 ст.137, п.138.5, підп.138.10.4 п.138.10, п.138.12 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 ПК України занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 124032 грн. 00 коп.
У висновках акта зазначено, що в порушення підп.57.1-1.2 п.57.1 ст.57, підп.153.3.2 п.153.3 ст.153 ПК України не нараховано авансовий внесок на суму заниження податкового зобов'язання з частини чистого прибутку на суму 9699 грн. 00 коп.
Також, у висновках акта йдеться про порушення п.1 порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року за №138, в результаті чого заниженого відрахування частини чистого прибутку на суму 53883 грн. 00 коп.
Крім того, у висновках констатовано порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нараховано пеню в сумі 4110 грн. 40 коп.
У висновках акта перевірки зазначається і про порушення ст.9 Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме не проведено декларування валютних цінностей, які незаконно перебувають за межами України та нараховано суму грошового зобов'язання в сумі 340 грн. 00 коп.
Як наслідок контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення
від 23.07.2015 року:
- за № НОМЕР_1, яким збільшено суму частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на 80825 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 53883 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26942 грн. 00 коп.;
- за № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Пеня за поруш. термінів розрах. у сфері ЗЕД, невик. зобов. та ШС за поруш. вимог валютн. законод.» у розмірі 4110 грн. 40 коп.;
- за № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Пеня за поруш. термінів розрах. у сфері ЗЕД, невик. зобов. та ШС за поруш. вимог валютн. законод.» у розмірі 340 грн. 00 коп.;
та від 24.07.2015 року
- за № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 16973 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 9699 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7274 грн. 00 коп.;
- за № НОМЕР_5, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 186048 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 124032 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62016 грн. 00 коп.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
З приводу податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_5.
Висновки контролюючого органу ґрунтуються на аналізі господарської операції позивача з фірмою «Zortex Busines LLP»; рядка 6.4 Декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» за 2014 рік; нарахованого авансового внеску на суму заниження податкового зобов'язання з частини чистого прибутку.
Щодо господарських операцій позивача з фірмою «Zortex Busines LLP».
Позиція суб'єкта владних управлінських функцій обґрунтовується тим, що згадана фірма ліквідована, а тому додаток №8 від 27.10.2014 року до контракту №804/00992390/04-2014/03 від 01.04.2014 року не має жодних правових наслідків, оскільки укладений зі стороною, яка на дату укладення договору є ліквідованою. Як наслідок, вважає, що кошти в сумі 438068 грн. 61 коп. (з врахуванням курсу Національного банку України), в тому числі в сумі 147758 грн. 70 коп. є безнадійною кредиторською заборгованістю по «Zortex Busines LLP», та в сумі 154247 грн. 48 коп. надійшли позивачу після 15.07.2014 року (після ліквідації) від Interline Managmant L.P. є безповоротною фінансовою допомогою, не включені до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
В матеріалах справи наявний контракт за №804/00992390/03-2013/02 від 25.03.2013 року укладений між позивачем (продавець) та фірмою «Zortex Busines LLP» (покупець), згідно якого продавець продає, а покупець купує на умовах СРТ, лісоматеріали круглі.
Також, в матеріалах справи наявний контракт за №804/00992390/04-2014/03 від 01.04.2014 року укладений між позивачем (продавець) та фірмою «Zortex Busines LLP» (покупець), згідно якого продавець продає, а покупець купує на умовах СРТ, лісоматеріали круглі.
Також, в матеріалах справи наявний додаток до згаданого контракту, в тому числі, №8 від 27.10.2014 року.
В підтвердження виконання згаданих контрактів позивачем подано вантажно-митні декларації, INVOCE, специфікації-накладні, залізно-дорожні накладні, сертифікати, екологічні декларації, карантинні сертифікати, банківські виписки в іноземній валюті та документи бухгалтерського обліку.
При цьому, контролюючим органом до матеріалів справи додано лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 року за №630/17-200-490, лист Державної фіскальної служби України від 28.09.2015 року за №35625/7/99-99-12-01.02-17, листи компетентного органу Великобританії від 09.07.2015 року та від 23.07.2015 року, зі змісту яких вбачається, що фірма «Zortex Busines LLP» ліквідована 15.07.2014 року.
У відповідності до положень п.135.1 ст.135 ПК України, у редакції чинній на час оподаткування згаданих господарських операцій, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Як передбачено положеннями п.137.10 ст.137 цього ж Кодексу, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Безповоротною фінансовою допомогою, у відповідності до підп.14.1.257 п.14.1 ст.14 згаданого Кодексу, вважається, зокрема, сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості та сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Як вже зазначалось, відповідач вважає, що кошти в сумі 154247 грн. 48 коп., які надійшли позивачу від Interline Managmant L.P. після ліквідації фірми «Zortex Busines LLP», та кошти в сумі 147758 грн. 70 коп. безнадійної кредиторської заборгованості по «Zortex Busines LLP» є безповоротною фінансовою допомогою.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.
Як вбачається зі змісту доданого листа Міністерства закордонних справ України, у ньому також зазначено і про те, що 30.09.2014 року до реєстру компаній Великої Британії «Companies House» внесено нову компанію з ідентичною назвою «Zortex Busines LLP» (№SO305036; Suite 20, 12 South Bridge, Edinburgh, Scotland EH1 1DD).
Також, в матеріалах справи наявний протокол Позачергових зборів фірми «Zortex Busines LLP», зі змісту якого вбачається, що останньою було змінено адресу на вищезгадану.
Наведене дозволяє суду вважати, що висновки про ліквідацію згаданої фірми та, як наслідок, припинення всіх її зобов'язань, не можуть вважатись достатньо обґрунтованими та є передчасними, як і те, що згаданий додатки до контракту за №804/00992390/04-2014/03 від 01.04.2014 року не має жодних правових наслідків.
Крім того, у виписках з банку в іноземній валюті зазначено прив'язку до відповідних INVOCE (рахунок-фактури), які містять посилання на контракт за №804/00992390/04-2014/03 від 01.04.2014 року, що у своїй сукупності вказує на невідповідність операції з перерахуванням коштів ознакам безповоротної фінансової допомоги, передбаченим підп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України.
При цьому, контролюючим органом не надано жодної правової оцінки діям щодо перерахування коштів Interline Managmant L.P. за товарно-матеріальні цінності отримані «Zortex Busines LLP» (підтверджуються згаданими банківськими виписками), які відповідають ознакам правочину визначених ст.202 ЦК України, та як наслідок регулюються положеннями цього Кодексу.
Крім того, передчасним та необґрунтованим є висновок контролюючого органу про реалізацію товарно-матеріальних цінностей невстановленим особам, з врахуванням характеру згаданих операцій, зокрема, експорту таких цінностей. Саме характер таких операцій дозволяє встановити осіб, які отримали товарно-матеріальні цінності та досліди їх господарські відносини з «Zortex Busines LLP» та Interline Managmant L.P., як наслідок прийти до об'єктивних висновків.
Не можуть братись до уваги посилання відповідача на інформацію компетентного органу нерезидента про відсутність рахунків Interline Managmant L.P. у Латвії, оскільки Державне управління Великобританії з податків та митних зборів зазначило про відсутність такої інформації, а не про відсутність відкритих рахунків у Латвії (п.16 Обміну інформації).
Узагальнюючи викладене, можна зазначити таке:
- посилання контролюючого органу на ліквідацію контрагента «Zortex Busines LLP» та як наслідок припинення його зобов'язань за контрактом №804/00992390/04-2014/03 від 01.04.2014 року не відповідає критерію обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), оскільки не враховано та не надано правової оцінки обставинам зміни адреси та реєстрації нової компанії з ідентичною назвою;
- не дотримано критерію законності спірного рішення (п.1 ч.3 ст.2 КАС України) при трактуванні фінансових операцій з перерахунку коштів за відвантажений товар як безповоротної фінансової допомоги, за відсутності передбачених підп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України ознак такої;
- при прийнятті спірного рішення, відповідачем необґрунтовано не взято до уваги характеру згаданих операцій, зокрема, експорту таких цінностей, що дозволяло б встановити осіб, які отримали товарно-матеріальні цінності та досліди їх господарські відносини з «Zortex Busines LLP» та Interline Managmant L.P..
Також, судом враховано і позицію Європейського Суду з прав людини викладену у рішенні від 22 січня 2009 року у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03), та яка зводиться до наступного - порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає платника податків, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність контрагента, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.
В акті перевірки відсутні посилання контролюючого органу на норми чинного законодавства та докази, які б вказували на пряму участь позивача у зловживаннях контрагента, який знаходився поза контролем державного підприємства, і по відношенню до нього не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.
Враховуючи наведене, судом не беруться до уваги мотиви заперечень контролюючого органу щодо згаданої господарської операції.
Як наслідок, висновки контролюючого органу у цій частині не можуть вважатись правомірними.
Щодо рядка 6.4 Декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» за 2014 рік.
Контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що позивачем у порушення п.44.6 ст.44, п.138.5, підп.138.10.4 п.138.10, п.138.12 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України завищено витрати по рядку 6.4 Декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» за 2014 рік на суму 250996 грн. 00 коп.
Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що первинними бухгалтерським документами та документами бухгалтерського обліку підтверджується віднесення до згаданого рядка лише 899157 грн. 60 коп., а не 1150154 грн. 00 коп., як зазначено в ньому.
При цьому, позивачем у позовній заяві жодних заперечень щодо вказаного порушення не наведено, а в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували висновки контролюючого органу.
Як вбачається з розрахунку по податковому повідомленні-рішенні за № НОМЕР_5 суму грошових зобов'язань по цьому порушенні визначено у розмірі 67770 грн. 00 коп., а саме 45180 грн. 00 коп. - основний платіж та 22590 грн. 00 коп. - штрафні фінансові санкції.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_5, є протиправним в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 118278 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж 78852 грн. 00 коп. та 39426 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
Щодо податкового повідомлення-рішення за №0001722201.
В акті перевірки зазначено, що внаслідок порушень викладених в пункті 3.1.1 позивачем занижено в рядку 2350 «Звіт про фінансові результати» чистий фінансовий результат «прибуток» за 9 місяців 2014 рік та за 2014 рік на суму 359217 грн. 00 коп., а саме на суму безповоротної фінансової допомоги за 2014 рік.
У відповідності до п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, в редакції чинній на 2014 рік, згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі:
30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;
15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.
Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу з приводу суми безповоротної фінансової допомоги за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).
Щодо податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_4.
В акті перевірки зазначено, що внаслідок порушень 3.1.1 даного акта підп.57.1-1.2 п.57.1 ст.57, підпунктів 153.3.1 та 153.3.2 п.153.3 ст.153 ПК України, позивачем у декларації з податку на прибуток за 2014 рік не нараховано авансовий внесок на суму заниження податкового зобов'язання з частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету на суму 9699 грн. 00 коп.
Як передбачено абзацом першим підп.153.3.2 п.153.3 ст.153 ПК України, у редакції чинній на час оподаткування, крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою, продовжується абзаці третьому, покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.
Це правило, зазначено в абзаці четвертому, поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу з приводу суми безповоротної фінансової допомоги за 2014 рік (п.3.1.1 акта), які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).
Щодо податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення по проведених взаєморозрахунках між позивачем та фірмою нерезидентом «Zortex Busines LLP» за період з 15.07.2014 року по 31.12.2014 року, оскільки останню було ліквідовано 15.07.2014 року. Як наслідок встановлено порушення про недотримання термінів розрахунків з фірмою «Zortex Busines LLP» в результаті чого нараховано пеню.
У відповідності до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 23 вересня 1994 року №185/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку, продовжується у цій нормі, потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною 1 статті 4 цього ж Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами строків передбачених ст.1 цього Закону у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Оскільки попередньо вже надавалась оцінка висновкам контролюючого органу з приводу ліквідації фірми «Zortex Busines LLP» та надання безповоротної фінансової допомоги фірмою Interline Managmant L.P., які судом визнані необґрунтованими, з цих самих мотивів суд не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо недотримання термінів розрахунків з нерезидентом.
Щодо податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_3.
В акті перевірки зазначено - за наявності валютних цінностей, що незаконно перебувають за межами України у сумі 11700,57 дол. США не проведено їх декларування.
У відповідності до положень абзацу першого ч.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93, з наступними змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Даючи оцінку, акту перевірки, як носію доказової інформації, суд не може вважати такий допустимим доказом у справі, в частині викладеного порушення, з врахуванням положень ст.70 КАС України, оскільки у ньому, в порушення пунктів 3-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не міститься систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства; не викладено всіх суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства; не викладено чітко, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку факти виявлених порушень.
Дані порушення позбавляють суд під час розгляду справи перевірити та надати правову оцінку обставинам викладеним в акті та спонукають до дослідження обставин, які не зазначені в акті перевірки, у зв'язку з чим вчиняти невластиві суду функції податкового контролю.
Зазначене вказує на те, що згадані спірне рішення відповідача не відповідає критерію обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), оскільки контролюючим органом не наведено в акті перевірки жодного первинного бухгалтерського документу чи інформації бухгалтерського обліку.
При цьому, обставини, на які звертає увагу представник відповідача, стосуються висновків контролюючого органу щодо господарської діяльності позивача з «Zortex Busines LLP», які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Протиправним є застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), з тих порушень податкового законодавства, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2015 року за № НОМЕР_1, за № НОМЕР_2, за № НОМЕР_3 та від 24.07.2015 року за № НОМЕР_4, за № НОМЕР_5 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 118278 грн. 00 коп. В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити за необґрунтованості.
Крім того, в резолютивній частині постанови належить зазначити про протиправність актів індивідуальної дії, які скасовуються, як це передбачено положеннями ст.162 КАС України.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області, податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 року за № НОМЕР_1, за № НОМЕР_2, за № НОМЕР_3 та від 24.07.2015 року за № НОМЕР_4, за № НОМЕР_5 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 118278 грн. 00 коп.
3. В іншій частині у задоволення позову відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», що знаходиться за адресою Львівська область, м.Дрогобич, вул.Стрийська, 29 (код ЄДРПОУ 00992390) в користь Державного бюджету України 658 грн. 21 коп. (шістсот п'ятдесят вісім гривень двадцять одну копійку) судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 листопада 2015 року.
Суддя (підпис) В.Я.Мартинюк
Постанова не набрала законної сили.
Помічник судді Ю.М.Колтун