Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" жовтня 2015 р.Справа № 922/4902/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Східно-Український Банк "ОСОБА_1", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 2 306 883,20 доларів США
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3, дов. № 3212/03-1/01 від 17.07.2015р., ОСОБА_4, дов. № 3399/03-1/01 від 08.10.2012р.; ОСОБА_5, керівник
відповідача - ОСОБА_1, дов. б/н від 06.11.2014р.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за кредитом у розмірі 1 290 659,37 доларів США, відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 797 831,73 доларів США, пеню за прострочення сплати кредиту та відсотків у розмірі 218 392,10 доларів США, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 10 від 30.06.2010р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
В судовому засіданні 22.10.2015р., в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 27.10.2015р. Після перерви судове засідання продовжено.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити повністю. В обґрунтування позиву посилається на те, що відповідачем не виконано належним чином свої зобов'язання за кредитним договором № 10 від 30.06.2010р. та постановою ОСОБА_6 апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. у справі № 820/19835/14 скасовано право власності ПАТ "Банк "ОСОБА_1" на нежитлову будівлю літ. "Ю1-3" загальною площею 1769,0 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 259, житловий будинок літ."И-2", загальною площею 508,1 кв.м., житловою площею 280,5 кв.м. з надвірними будівлями та земельну ділянку, загальною площею 0,1000га, розташованими за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8, та постановою ОСОБА_6 апеляційного адміністративного суду від 10.04.2015р. у справі № 820/18563/14 скасовано право власності на нежитлову будівлю літ. "Т-1" загальною площею 811,9 кв.м., розташовану за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 134, нежитлову будівлю літ. "Г-1" загальною площею 714,8 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134, нежитлові приміщення та нежитлову будівлю: нежитлові приміщення № 1-4, 5-8, 1 одноповерхової будівлі літ "Л-1" загальною площею 218,0 кв.м., прим. № 1-8 літ. "Р-1" загальною площею 156,6 кв.м., прим. № 1, 2, 3, 4, 5, 6 літ. "П-1" загальною площею 263,9 кв.м., прим. № 2, 3 ,5-12 літ. "О-1" загальною площею 337,2 кв.м., будівля літ. "К-1" загальною площею 149,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134 за рахунок яких, відповідно до укладених із відповідачем іпотечних договорів, банк намагався задовольнити свої вимоги за кредитним договором.
Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем задоволено його вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а стягнення спірної заборгованості вже було предметом позову в інший справі. Також відповідач посилається на безпідставність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами за спірним договором, оскільки строк його дії закінчився.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
30.06.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Східно-Український Банк "ОСОБА_1" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) укладено кредитний договір № 10, з урахуванням додаткових угод до нього (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом в розмірі 2300000,00 доларів США на поточні господарські потреби, з кінцевим терміном повернення кредиту - 28.12.2014 р., зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредиту - 32% річних, а відповідач належним чином використовувати та повернути позивачу отримані кредитні кошти в повному обсязі, а також сплачувати відповідні відсотки та виконувати всі інші зобов'язання за цим договором.
За змістом п. 1.2 кредитного договору передбачено, що кредит надається за письмовою заявою відповідача після набуття чинності цього договору та за умови укладення відповідних договорів, вказаних в п.2.1 кредитного договору, щодо забезпечення виконання зобов'язань відповідачем за цим договором. Кредит надається траншами (окремими частинами) шляхом перерахування грошових коштів у валюті - долар США на поточний рахунок позичальника у банку, та/або оплати розрахункових документів позичальника в межах суми кредиту. Днем надання траншу вважається день перерахування позивачем відповідачу грошових коштів на відповідний поточний рахунок відповідача в банку, або день оплати розрахункових документів відповідача.
У п.1.4 кредитного договору сторони погодили порядок здійснення оплати відсотків, а саме: відповідач зобов'язався здійснювати сплату відсотків за користування кредитними коштами у валюті кредиту щомісяця, з 20-го по останнє число кожного поточного звітного календарного місяця. При несплаті відсотків у такий строк, вони вважаються простроченими з першого дня наступного календарного місяця.
Пунктом 1.5. кредитного договору передбачено відкриття банком позичальнику рахунків: № 20633040176 - з метою обліку суми заборгованості по кредиту; № 120688040176 - для сплати нарахованих відсотків за користування кредитом; № 20699040176 - для сплати прострочених відсотків за користування кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача із заявами про видачу кредиту в іноземній валюті (долар США), а саме:
- заява № 1 від 30 червня 2010 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 700 000,00 доларів США;
- заява № 2 від 05 липня 2010 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 500 000,00 доларів США;
- заява № З від 19 липня 2010 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 170 000,00 доларів США;
- заява № 4 від 09 серпня 2010 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 230 000,00 доларів США;
- заява № 5 від 19 серпня 2010 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 30 000,00 доларів США;
- заява № 6 від 02 листопада 2010 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 227 000,00 доларів США;
- заява № 7 від 08 червня 2011 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 100 000,00 доларів США;
- заява № 8 від 04 липня 2011 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 300 000,00 доларів США;
- заява № 9 від 12 жовтня 2012 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 500 000,00 доларів США;
- заява № 10 від 26 листопада 2012 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 120 000,00 доларів США;
- заява № 11 від 22 лютого 2013 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 120 000,00 доларів США;
- заява № 12 від 03 липня 2013 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 369 500,00 доларів США;
- заява № 13 від 08 липня 2013 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 230 000,00 доларів США;
- заява N 14 від 30 вересня 2013 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 30 000,00 доларів США;
- заява № 15 від 31 жовтня 2013 року - про видачу йому кредиту (кредитних коштів) в сумі 25 000,00 доларів США.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та здійснив переказ грошових коштів з облікового рахунку № 20633040176.840 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 № 2600282240176 наступні транші кредиту (кредитні кошти) в іноземній валюті:
30.06.2010 р. - в сумі 700000,00 доларів США;
05.07.2010 р. - в сумі 500000,00 доларів США;
19.07.2010 р. - в сумі 170000,00 доларів США;
09.08.2010 р. - в сумі 230000,00 доларів США;
19.08.2010 р. - в сумі 30000,00 доларів США;
02.11.2010 р. - в сумі 227000,00 доларів США;
08.06.2011 р. - в сумі 100000,00 доларів США;
04.07.2011 р. - в сумі 300000,00 доларів США;
12.10.2012 р. - сумі 500000,00 доларів США;
26.11.2012 р. - в сумі 120000,00 доларів США;
22.02.2013 р. - в сумі 120000,00 доларів США;
03.07.2013 р. - в сумі 369500,00 доларів США;
08.07.2013 р. - в сумі 230000,00 доларів США;
30.09.2013 р. - в сумі 30000,00 доларів США;
31.10.2013 р. - в сумі 25000,00 доларів США.
Всього позивачем відповідачу було надано кредиту на загальну суму 3 651 500,00 доларів США.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором, підтверджується належними доказами, наявними у справі.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та не повернув кредитні кошти у строк, передбачений договором.
Станом на 07.05.2014р. в розпорядженні відповідача знаходились кредитні кошти на загальну суму 2 265 000,00 доларів США.
Також, позивачем за період з лютого 2014р. по 06.05.2014р. було нараховано відповідачу відсотки за користування кредитними коштами на загальну суму 95 633,65 доларів США.
Враховуючи порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором позивач звертався на адресу відповідача з вимогою про дострокове виконання зобов'язань. Проте, незважаючи на вимогу позивача повністю сплатити заборгованість, відповідач станом на 19.08.2014р. сплатив лише відсотки за користування кредитними коштами за лютий-квітень 2014р., а сума основного кредиту, відсотків за період з травня по серпень 2014р., пені залишилась несплаченою.
20.08.2014р. позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою (вих. № 2402/03-1-01) про усунення порушення, в якій вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги в повному обсязі виконати свої зобов'язання за спірним договором, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Оскільки зазначена вище вимога з боку відповідача виконана не була, позивач частково задовольнив свою вимогу, шляхом набуття права власності на предмети іпотеки, що забезпечували виконання основного зобов'язання.
Як зазначає позивач, відповідно до застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в іпотечних договорах, на підставі ст.37 Закону України "Про іпотеку", шляхом позасудового врегулювання Банк звернув стягнення на предмети іпотеки, набувши на них (зареєструвавши за собою) права власності, а саме:
- на житловий будинок з земельною ділянкою, розташований за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8;
- на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Харків, проспект Московський, 259;
- на нежитлові будівлі та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134.
В результаті набуття права власності на вище перелічені предмети іпотеки банк зменшив суму зобов'язань відповідача перед позивачем за основним зобов'язанням (кредитним договором № 10 від 30.06.2010р.) на 1 290 659,37 доларів США, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором склала 974 340,63 доларів США.
Саме стягнення цієї заборгованості (сума кредитних коштів (кредиту) в розмірі 974 340,63 доларів США) стало предметом зустрічного позову банку у справі № 922/3899/14, на яку позивачем були нараховані проценти за користування кредитними коштами за період з липня 2014р. по 03.11.2014р. включно та пеня, які були стягнуті з відповідача постановою ОСОБА_6 апеляційного господарського суду від 18.02.2015р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2015р.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 26.03.2015р. постановою ОСОБА_6 апеляційного адміністративного суду у адміністративній справі № 820/19835/14 за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби ОСОБА_6 міського управління юстиції Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_7, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8, за участю третіх осіб: ПАТ "Банк "ОСОБА_8", Державної реєстраційної служби України, скасовано рішення:
- державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_7 індексний номер 16479705 від 15.10.2014р. 10:09:03 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким проведено реєстрацію права власності ПАТ "Банк "ОСОБА_8" на нежитлову будівлю літ. "Ю1-3" загальною площею 1769,0 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, проспект Московський, 259;
- державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8 індексний номер 16852649 від 30.10.2014р. 11:39:18 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" (з відкриттям розділу), яким проведено реєстрацію права власності ПАТ "Банк "ОСОБА_8" на житловий будинок літ. "И-2" загальною площею 508,1 кв.м., житловою площею 280,5 кв.м., з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8;
- державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8 індексний номер 16852972 від 30.10.2014р. 11:43:51 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" (з відкриттям розділу), яким проведено реєстрацію права власності ПАТ "Банк "ОСОБА_8" на земельну ділянку загальною площею 0,1000га, кадастровий номер 6310138500:04:001:0019, надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8,
та зобов'язано Реєстраційну службу ОСОБА_6 міського управління юстиції Харківської області скасувати записи про реєстрацію права власності за позивачем на нежитлову будівлю літ. "Ю1-3" загальною площею 1769,0 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, проспект Московський, 259 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 345592763101; на житловий будинок літ. "И-2" загальною площею 508,1 кв.м., житловою площею 280,5 кв.м., з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8, з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 491113163101 та на земельну ділянку загальною площею 0,1000га, кадастровий номер 6310138500:04:001:0019, надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8, з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 490983963101, поновивши відомості про об'єкт нерухомого майна, що передували скасованому запису.
Крім того, постановою ОСОБА_6 апеляційного адміністративного суду від 10.04.2015р. у адміністративній справі № 820/18563/14 задоволено позовні вимоги ТОВ "Фарт" та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8 індексний номер 16860086 від 30.10.2014р. 14:03:38 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким проведено реєстрацію права власності ПАТ "Банк "ОСОБА_8" на нежитлову будівлю літ. "Т-1" загальною площею 811,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134; індексний номер 16862740 від 30.10.2014р. 14:47:49 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким проведено реєстрацію права власності ПАТ "Банк "ОСОБА_8" на нежитлову будівлю літ. "Г-1" загальною площею 714,8 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134; індексний номер 16862270 від 30.10.2014р. 14:40:15 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким проведено реєстрацію права власності ПАТ "Банк "ОСОБА_8" на нежитлові приміщення та нежитлову будівлю: нежитлові приміщення № 1-4, 5-8, 1 одноповерхової будівлі літ "Л-1" загальною площею 218,0 кв.м., прим. № 1-8 літ. "Р-1" загальною площею 156,6 кв.м., прим. № 1, 2, 3, 4, 5, 6 літ. "П-1" загальною площею 263,9 кв.м., прим. № 2, 3 ,5-12 літ. "О-1" загальною площею 337,2 кв.м., будівля літ. "К-1" загальною площею 149,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134. Цією ж постановою ОСОБА_6 апеляційний адміністративний суд зобов'язав Реєстраційну службу ОСОБА_6 міського управління юстиції Харківської області скасувати записи про реєстрацію права власності за позивачем на вищезазначене нерухоме майно та поновити відомості про об'єкт нерухомого майна, що передували скасованому запису.
Таким чином, право власності на нерухоме майно (предмет іпотеки) на даний час зареєстровано за іпотекодавцями - ОСОБА_2 та ТОВ "Фарт", що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, наявними у справі (т.1 а.с.102-121).
Оскільки факт набуття позивачем права власності на предмет іпотеки, що забезпечував виконання спірного кредитного договору та за рахунок якого банк частково задовольнив свою вимогу, був скасований рішенням суду, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За своєю правовою природою спірний договір є кредитним договором.
За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Пунктом 1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Позивачем належним чином виконано умови кредитного договору, що підтверджується копіями меморіальних ордерів від 30.07.2010р., 05.07.2010р., 19.07.2010р., 09.08.2010р., 19.08.2010р., 02.11.2010р., 08.06.2011р., 04.07.2011р., 12.10.2012р., 26.11.2012р., 22.02.2013р., 03.07.2013р., 08.07.2013 р., 30.09.2013р., 31.10.2013р. (т.1 а.с. 154-168), відповідні суми траншу еквівалентні заявленим та виданим кредитним коштам у доларах США. Всього позивачем надано відповідачу кредиту на загальну суму 3 651 500,00 доларів США.
Як вже було встановлено судом, та цей факт був встановлений судом також при розгляді справи № 922/3899/14 (постанова ОСОБА_6 апеляційного господарського суду від 18.02.2015р., залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2015р.), відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором та його заборгованість із суми основного боргу складає 2 265 000,00 доларів США та до даного часу не повернута.
Як вже було зазначено судом, частина суми основного боргу за спірним кредитним договором була предметом зустрічного позову у справі № 922/3899/14 та була стягнута з відповідача на користь позивача ОСОБА_6 апеляційним господарським судом у сумі 974 340,63 доларів США.
Таким чином, не стягнутою залишилась сума кредиту у розмірі 1 290 659,37 доларів США, яка не була заявлена позивачем до стягнення у справі № 922/3899/14, оскільки позивач вважав задоволеною цю вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, рішення про реєстрацію права власності на який, як вже було встановлено судом, в подальшому було скасоване.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за кредитним договором у розмірі 1 290 659,37 доларів США, а заперечення відповідача про те, що стягнення цієї суми вже було предметом позову у справі № 922/3899/14 та позивач задовольнив цю вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки такими, що не відповідають дійсності.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами за спірним договором, суд встановив наступне.
Як вже було зазначено судом, п.1.4 кредитного договору сторони визначили порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом.
Зважаючи на те, що відповідач до теперішнього часу не здійснив погашення заборгованості за кредитним договором, позивач нарахував відповідачу за період з 20.08.2014р. по 20.09.2015р. відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1 290 659,37 доларів США, що складає 797 831,73 доларів США.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем відсотків за користування кредитом за період з 20.08.2014р. по 20.09.2015р., судом встановлено, що останній вірно здійснив їх розрахунок, а дане нарахування відповідає умовам кредитного договору.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі № 922/3899/14 предметом стягнення з відповідача була сума відсотків, що були розраховані на іншу суму заборгованості та за інший період (за період із лютого 2014р. по 06.05.2014р), а тому заперечення відповідача про те, що стягнення цієї суми вже було предметом розгляду у справі № 922/3899/14 не відповідає дійсності.
Заперечення відповідача про неправомірність нарахування відсотків після закінчення строку дії кредитного договору (28.12.2014р.), суд також вважає помилковими, оскільки відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, оскільки сторони у договорі не передбачили інше (припинення нарахування відсотків на неповернуту суму кредиту у разі закінчення строку дії договору), суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем відсотків на неповернуту суму кредиту за період з 20.08.2014р. по 20.09.2015р.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за кредитом в розмірі 1 290 659,37 доларів США, відсотків за користування кредитними коштами за період з 20.08.2014р. по 20.09.2015р. в сумі 797 831,73 доларів США, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту та відсотків в розмірі 218 392,10 доларів США, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України).
Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
У п.4.5 кредитного договору сторони встановили відповідальність за порушення строку повернення кредиту, строків сплати відсотків за користування кредитом у вигляді пені, яка обчислюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який стягується пеня.
Таким чином, розмір пені, встановлений сторонами у спірному договорі та законодавчо визначений максимальний розмір пені пов'язані із розміром облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України № 3 - 29гс від 01.04.2015р. під час перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2015р. у справі № 909/660/14 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за подання позову до суду, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову частково судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно із ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Виходячи із викладеного та враховуючи те, що спір доведено до суду з вини відповідача та максимальна сума судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, відповідно до ст.4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, що діяла на день звернення позивача до суду), складала 73 080,00грн., суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу суму судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 73 080,00грн.
За таких обставин, керуючись ст.ст.11, 192, 509, 530, 533, 612, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 179 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (61109, м. Харків, вул. Железнякова, 25, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Східно-Український Банк "ОСОБА_8" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 19, код ЄДРПОУ 14070197) - 1 290 659,37 доларів США основного боргу за кредитом, 797 831,73 доларів США відсотків за користування кредитними коштами, 73 080,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 218 392,10 доларів США відмовити.
Повне рішення складено 02.11.2015 р.
Суддя ОСОБА_9