28 жовтня 2015 р.Справа № 820/6470/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 по справі № 820/6470/14
за позовом ОСОБА_1
до Харківського міського управління Головного управління Міністератва внутрішніх справ України в Харківській області , Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
про скасування наказу та поновлення на посаді,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1.) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області ( далі - відповідач 1, ГУ МВСУ в Харківській обл.), начальника Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області ( далі - відповідач 2), Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області ( далі - відповідач 3) про скасування наказу та поновлення на роботі.
Не погодившись з даною ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на передчасність висновків суду першої інстанції, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 було направлено 19.11.2013 звернення до начальника ГУ МВСУ в Харківській обл. з проханням скасувати наказ про притягнення його до відповідальності та наказ про звільнення з ОВС. На даний час відповіді на дане звернення не отримано. А тому згідно з п.3,4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) вважає, що строк звернення до суду не пропущено. Також зазначив, що акт про відмову в отриманні витягу з наказу від 04.10.2011 складений співробітниками СІЗО без залучення свідків-пойнятих. Крім того складання даного акту не передбачено Законом України «Про попереднє ув'язнення» та Кримінально-виконавчим кодексом України. Також апелянт зазначив про відсутність беззаперечних доказів отримання ОСОБА_1 належним чином складених та підписаних документів, а саме витягу з наказу №219 о/с та №1254. На аркуші справи 88 тому 2 стоїть печатка «Оголошено», під якою стоїть підпис не ОСОБА_1
Позивач, представник позивача, представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшла клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю в іншій справі.
В зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 195-1, ч.4 ст. 196 КАС України розгляд справи проведено без участі сторін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.05.2015 задоволено касаційну скаргу ГУ МВС України в Харківській обл.. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 по даній справі скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглянуто судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Під час судового розгляду встановлено, що з серпня 2011 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді дільничного інспектора ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області. Наказом № 1254 від 23.09.2011 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності - звільнення з МВС та наказом ГУМВС України в Харківській обл. від 04.10.2011 року № 219 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 8 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ передбачено, що зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Як слідує з матеріалів справи ХМУ ГУМВС України в Харківській обл.. направило лист ОСОБА_1 від 04.10.2011 року за № 4а22006 щодо повідомлення останнього про звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. "Є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції, який міститься в матеріалах справи (том. 1 а.с. 121-124).
На адресу суду, листом від 08.07.2014, в. о. начальника Харківського слідчого ізолятора повідомив, що лист ХМУ ГУМВС У в Харківській обл. №40/2006 від 04.10.2011 з копією наказу про звільнення ОСОБА_1, надійшов на адресу Харківського слідчого ізолятору 10.10.2011 та зареєстрований в журналі вхідної кореспонденції за №17622 від 10.10.2011. Отримувати даний наказ ОСОБА_1 відмовився, про що складено акт ( а.с. 158 т.1, а.с. 23 т.2).
03.09.2012, згідно вище зазначеного листа в. о. начальника Харківського слідчого ізолятора повідомив, до слідчого ізолятора додатково направлені копії наказів ГУ МВСУ в Харківській обл.. від 23.09.2011 №1254 та №219 о/м від 04.10.2011, з поясненнями підстав звільнення, які ОСОБА_1 отримав 04.09.2012.
Дана інформація підтверджується підписом на супровідному листі ( а.с.88 т.2).
Зважаючи на дату звернення до суду з адміністративним позовом, дату коли позивачу були вручені копії оскаржуваних наказів, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, щодо відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що складання акту про відмову в отриманні виписки з наказу ГУ МВСУ в Харківській обл. від 04.10.2011 не передбачено Законом України «Про попереднє ув'язнення» ані Кримінально-виконавчим кодексом України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки даним актом зафіксовано факт відмови в отримані витягу з документа, а не вчинення процесуальних дій. Не залучення до складання акту свідків-пойнятих, а підпис зазначено акту лише співробітниками СІЗО, колегія суддів вважає дані доводи апеляційної скарги безпідставними зважаючи на специфіку роботи даної установи.
Також колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції посилання апелянта на те, що позивач скористався правом досудового регулювання даного спору і звернувся до начальника ГУМВС У в Харківській обл. з проханням скасувати наказ про звільнення проте відповіді не отримав, оскільки дане звернення було лише 19.11.2013, тобто більше ніж через рік після отримання виписки з наказу про звільнення.
Вручення позивачу витягу з наказу про звільнення без підпису особи, яка винесла наказ та печатки ГУМВС У в Харківській обл., а лише за підписом інспектора СК ВКЗ ХМУ ГУМВСУ в Харківській обл. майора міліції Н.О.Огнєєва, на що посилається апелянт в апеляційній скарзі, не є тими поважними причинами для поновлення строків звернення до суду, оскільки дані недоліки документу не перешкоджали позивачу дізнатися про порушення свої прав.
Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що на аркуші справи 88 том 2 підпис про отримання вкладень не є підписом ОСОБА_1, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в суді першої інстанції при дослідженні оригіналів даних документів представник позивача таких заперечень не стверджував.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року по справі № 820/6470/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.І. Сіренко
Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2015.