22 жовтня 2015 р.м. ОдесаСправа № 502/1717/14-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Тюмін О.Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 22 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області при призначенні пільгової пенсії, зобов'язати Управління нарахувати пільгову пенсію з дня звернення із заявою та повернути недоотриманий розмір пільгової пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2014 року позивач звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте йому не було призначено заявлену пільгову пенсію через не підтвердження пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємстві сільського господарства. Наведені підстави для відмови у призначенні пенсії позивач вважає неправомірними, такими що не відповідають дійсності, у зв'язку із чим просив суд зобов'язати УПФУ призначити та виплатити недоотриману пенсію з моменту звернення із відповідною заявою.
Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 22 січня 2015 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав неправомірною відмову Управління у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах та зобов'язав Управління призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення із заявою.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що по досягненню 55 років позивач 17.02.2014 року звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Розглянувши вказану заяву, Управління своїм листом повідомило позивача про необхідність подання на підтвердження заяви документів, необхідних для призначення заявленої пенсії.
На виконання вимог Управління позивач 14.08.2014 року подав, серед інших документів, трудову книжку на підтвердження пільгового трудового стажу роботи.
Розглянувши подані документи, відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, оскільки в поданій трудовій книжці не зазначена посада, яку позивач обіймав у період з 14.03.1976 року по 30.12.1996 року в колгоспі «Путь Леніна» (СВК «Маяк»), а Довідка, яка б підтверджувала пільговий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції, у позивача відсутня.
Зазначені обставини стали підставою для висновків Управління про не підтвердження позивачем пільгового стажу на цих роботах та, відповідно, - для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем в Управління документи для призначення пенсії повною мірою підтверджують стаж робіт, за якими позивач набуває право на пенсію на пільгових умовах, тому відмова відповідача у призначенні оспорюваної пенсії є протиправною, а вимоги позивача про зобов'язання Управління призначити йому пенсію є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на призначення пільгової пенсії за віком мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, зокрема: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
При цьому, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має (лист Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №7).
В Загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 року №016 та введеному в дію з 01.01.1987 року, і класифікаторі професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженому та введеному в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року №327, професія «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, при досягненні встановленого віку, наявності трудового стажу на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, підтвердження цього стажу записами трудової книжки, особа набуває право на призначення цієї пенсії.
Судом першої інстанції вірно встановлено та як підтверджується даними трудової книжки, Довідкою СВК «Маяк» (колгосп «Путь Леніна»), у період з березня 1976 року по грудень 1996 року, тобто більше 20 років, позивач працював трактористом в колгоспі «Путь Леніна» (СВК «Маяк»), виробив встановлений трудовий мінімум людино-днів, а саме - 5 485 людино-днів, при необхідному мінімуму - 5 020 людино-днів, тому вказаний період роботи має зараховуватись до його пільгового стажу як тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано правила п. «в» ст. 13, ст.ст. 83, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням віку позивача, його стажу роботи, в тому числі спеціального, щодо зменшення пенсійного віку, у зв'язку із чим висновок про наявність у позивача права на момент звернення із відповідною заявою до Управління на призначення пільгової пенсії є правильним.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під час вирішення спору суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, тому ухвалене у справі рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області - залишити без задоволення.
Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 22 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: О.О. Димерлій
В.Л. Романішин