Справа: № 823/3391/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
28 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про анулювання ліцензії,
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, в якому просила анулювати ліцензію фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Звенигородка, Черкаська область (НОМЕР_1 від 29.06.2011).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 24.05.2011 №978 «Про заяву ФОП ОСОБА_4, м. Звенигородка Черкаської обл., щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги» відповідачу видано ліцензію провайдера програмної послуги серії НОМЕР_1 від 29.06.2011.
На підставі звернення ОСОБА_5 від 01.07.2014, службової записки начальника управління координації та організації роботи представників та секретарів представників від 22.07.2014 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішенням №590 від 31.07.2014 та наказом голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №5/205 від 04.08.2014 призначено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на 12.08.2014, про що відповідач був повідомлений листом від 05.08.2014 №66 та телефонограмою від 05.08.2014.
У день позапланової перевірки за вказаною в ліцензії НОМЕР_1 від 29.06.2011 року адресою на робочому місці були відсутні уповноважені особи компанії відповідача, про що складено акт від 12.08.2014 щодо неможливості здійснення позапланової перевірки провайдера програмної послуги. Обставинами, які унеможливили здійснення перевірку були: відсутність керівника за юридичною адресою та за адресою розташування головної станції; не надані документи для перевірки; зв'язок з керівником відсутній.
На підставі вказаного, позивачем прийнято рішення №986 від 02.10.2014 «Про розгляд питання щодо проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_4.», яким визнано факт відмови ліцензіата ФОП ОСОБА_4, м. Звенигородка Черкаської області у проведенні працівниками Національної ради перевірки діяльності відповідно до вимог законодавства України та вирішено звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_4, м. Звенигородка Черкаської області (НОМЕР_1 від 29.06.2011).
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів в обґрунтування своїх позовних вимог стосовно того, що Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення у встановленому законом порядку, за 2 дня до проведення запланованої перевірки повідомлено про її проведення відповідача, відтак, ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про перевірку, яка була запланована на 12.08.2014.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23 вересня 1997 року №538/97-ВР (далі - Закон №538/97-ВР), Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм.
Статтею 14 Закону №538/97-ВР до регуляторних повноважень національної ради віднесено ліцензування провайдерів програмної послуги.
Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 № 115 затверджена Інструкція про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2012 р. за N 313/20626) (далі - Інструкція).
Так, п. 2.10 Інструкції, про проведення перевірок Національна рада повідомляє ліцензіата письмово рекомендованим листом чи телефонограмою за місцезнаходженням ліцензіата або шляхом безпосереднього вручення письмового повідомлення працівником Національної ради особисто керівнику чи уповноваженій особі ліцензіата під розписку не пізніше ніж за десять днів до дати початку проведення планової перевірки та за п'ять днів до дати початку проведення позапланової перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повідомлено відповідача про проведення позапланової перевірки письмово рекомендованим листом вих. № 66 від 05.08.2014 року (т. 1 а.с. 13-15) та телефонограмою від 05.08.2014 року за п'ять днів до дати початку проведення вказаної перевірки.
Отже, ФОП ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про проведення перевірки.
Разом з тим, в день проведення перевірки за вказаною у ліцензії серія НОМЕР_1 від 29.06.2011 адресою, були відсутні уповноважені представники відповідача, про що представником Національної ради було складено відповідний акт.
Відповідно до п. 2.12. Інструкції відмова ліцензіата у проведенні уповноваженими особами Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства, за винятком підстав, зазначених у абзаці сьомому пункту 4.1 розділу IV цієї Інструкції, є підставою для звернення до суду про анулювання ліцензії відповідно до пункту "г" частини п'ятої статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», про що складається відповідний акт (додаток 1).
Згідно положень частини першої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.
Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов.
Національна рада застосовує санкції до провайдерів програмної послуги у разі порушення ними вимог цього Закону.
Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.
Відповідно до п. г ч. 5 статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України.
Згідно ч. 2, 3 статті 5 вказаного Закону Національна рада анулює ліцензію на мовлення на підставі: рішення суду про втрату чинності ліцензії на мовлення.
Національна рада приймає вмотивоване рішення про анулювання ліцензії на мовлення протягом 15 робочих днів з дати надходження документів щодо наявності зазначених підстав для анулювання. Рішення Національної ради про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.
Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла рішення про звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на підставі, в спосіб та у межах чітко передбачених нормами чинного законодавства.
Окремо судова колегія вважає необхідним зазначити, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення взяв до уваги та послався на норми Інструкції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка затверджена рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20 листопада 2003 №1481 та була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Водночас, як вже було вище зазначено, рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 № 115 затверджена Інструкція про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2012 р. за N 313/20626) (далі - Інструкція), яка в свою чергу також була чинною на час виникнення спірних правовідносин та регулює однорідні правовідносини.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми Інструкції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка затверджена рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20 листопада 2003 №1481.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Віддтак, позовні вимоги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити.
Анулювати ліцензію фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Звенигородка, Черкаська область (НОМЕР_1 від 29.06.2011).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Постанова складена у повному обсязі 02.11.2015р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Міщук М.С.
Бєлова Л.В.