20 жовтня 2015 рокусправа № 808/2468/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_1
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області), Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі УДВС ГУЮ у Запорізькій області), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправними дії та скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області Зюбрицького А.В від 16.02.2015 року про стягнення з позивача як боржника виконавчого збору у розмірі 528 521,97 грн., стягнути на його користь судовий збір в розмірі 73,08 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів справи вбачається,що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2013 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, 3 осіб ТОВ «СхіднийСоюз», ТОВ «Арт Моторс», ТОВ «Атма - Преса» задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №11/Zквіп-08, а саме на нерухоме майно - нежитлове приміщення першого та проміжного поверху літ. «А-5», загальною площею 228,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11/КВ-07 від 26.02.2007 року на загальну суму 5 285 219, 69 грн., шляхом реалізації предмету іпотеки через прилюдні торги, за початковою ціною не нижче 2 203 722 грн., яке рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17.04.2013 року змінено в частині зазначення початкової ціни.
17.05.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №0818/7266/2012 у виконання зазначеного вище судового рішення.
ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області 11.07. 2013 року винесено постанову ВП №38741055 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №0818/7266/2012, а 16.02.2015 року винесено постанову ВП №38741055 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.6 ч. 1 ст. 47 Закону №606-XIV через відсутність визначеного виконавчим документом майна, оскільки відповідно до даних реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно меншої площі, ніж зазначено в рішенні суду та виконавчому листі.
В цей же день 16.02.2015 року ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області у зв'язку з невиконанням рішення у наданий строк винесено постанову ВП №38741055 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 528 521,97 грн., яка оскаржена позивачем в судовому порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV).
Крім того, окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція №512/5).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.7 ст. 28 Закону України №606-XIV у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст.49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
За правилами пп.3.7.4 п.3.7 Розділу 3 Інструкції №512/5 у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пп. 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 ч.1 ст. 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.
Як вбачається з матеріалів справи, ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області 16.02.2015 року на підставі п.6 ч. 1 ст. 47 Закону №606-XIV винесено постанову ВП №38741055 про повернення виконавчого документа стягувачеві через відсутність у позивача визначеного виконавчим документом нерухомого майна.
За приписами п. 6 ст. 47 Закону №606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Оскільки п.6 ч. 1 ст. 47 Закону №606-XIV не входить в перелік випадків закінчення виконавчого провадження, які дають право виконавчій службі стягнути виконавчий збір після повернення виконавчого документа стягувачу, за яким виконання не здійснювалося через відсутність майна, яке підлягало реалізації за виконавчим документом, а тому винесена відповідачем постанова ВП №38741055 від 16.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору за відмову виконати судове рішення в добровільному порядку у розмірі 528 521,97 грн. є неправомірною та підлягає скасуванню.
Так як висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
На підставі ст.94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 73,08 грн.
Керуючись ч.3 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким Антоном Валентиновичем постанову ВП №387441055 від 16 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 528 521,97 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 73,08 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова