08 жовтня 2015 року 810/3134/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАРКО ІНС» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «НАРКО ІНС» до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 27.08.2015 р. просить визнати протиправними дії щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 09.06.2015 р. №1;
- визнання протиправними дії щодо відмови, в односторонньому порядку, укладання договору про визнання електронних документів від 15.08.2015 р. №1;
- визнання протиправними дії щодо неприйняття податкової звітності, а саме Податкової декларації з ПДВ за червень 2015 р. №1500032776.
У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 10.06.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 від 09.06.2015 р. про визнання електронних документів (копія договору, повідомлення, квитанцій №1 і №2 додаються).
Пояснив, що 15.08.2015 р., Договір №1 від 09.06.2015р. про визнання електронних документів, з невідомих позивачу причин, був припинений та розірваний відповідачем в односторонньому порядку, це стало відомо при спробі зареєструвати податкову накладну №25 від 15.08.2015р. при отриманні квитанції що документ не прийнято з причин що між позивачем і відповідачем не укладено Договір про визнання електронних документів.
Вказує, що 15.08.2015 року позивач намагається укласти з відповідачем новий Договір №1 від 15.08.2015р. про визнання електронних документів, та 20.08.2015р. отримав відмову, яка зазначена у Квитанції №2 (не прийнято), що місцезнаходження позивача не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
Вважає вищевказані дії відповідача протиправними та такими, що суперечать правам та інтересам сторін.
Представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Надав суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та просив позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
08.10.2015 р. у судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2015 року ТОВ «НАРКО ІНС.» зареєстрований як юридична особа, за місцезнаходження 08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, будинок 17/4, що підтверджується матеріалами справи.
Місцезнаходження позивача базується на укладеному з власником договору №1 від 18.03.2015 року про безоплатне користування майном, а саме у користуванні частини будинку та прилеглої земельної ділянки за адресою 08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, будинок 17/4, що підтверджується договором.
Судом встановлено, що у користування нерухоме майно позивачу було передане згідно акту приймання-передачі від 18.03.2015 року, як додаток до договору №1.
З моменту державної реєстрації і по теперішній час позивач свого місцезнаходження не змінював, договір№1 є чинним.
Відповідно до чинного законодавства України, місцезнаходження позивача є його податковою адресою, позивач стоїть на обліку як платник податків у відповідача, обліковий номер 101315036843.
10.06.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 від 09.06.2015р. про визнання електронних документів.
15.08.2015 р., Договір №1 від 09.06.2015р. про визнання електронних документів був припинений та розірваний відповідачем в односторонньому порядку, оскільки як зазначено у Квитанції №2 (не прийнято), що місцезнаходження позивача не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
Судом встановлено, що позивач, 20.08.2015 року, повторно, звернувся до відповідача про укладення Договір №1 від 15.08.2015р. про визнання електронних документів, однак 25.08.2015р. отримав відмову, яка зазначена у Квитанції №2 (не прийнято), що місцезнаходження позивача не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
Згідно з пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Дана інформація спростовується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2015 р. за №21073551 станом на 20.08.2015 р., який підтверджує, що 20.08.2015 р. в реєстрі містяться відомості що місцезнаходження позивача є: 08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, будинок 17/4, те саме яке зазначено у Договорі №1 від 15.08.2015р про визнання електронних документів пропонованого для укладення.
Також судом встановлено, що 11.08.2015 р. позивач, у комп'ютерній програмі "Електронний кабінет платника податків, версія 1.0.98.41” на базі форматів електронних документів, які містяться у даній комп'ютерній програмі, а саме J0200116 - Податкова декларація з податку на додану вартість Затверджено Наказом міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13) та J0215107 - Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, було виготовлено Податкову декларація з податку на додану вартість TOB НАРКО ІНС., позивача, за червень 2015 року з додатками до неї.
У комп'ютерній програмі "Електронний кабінет платника податків, версія 1.0.98.41" було проведено перевірку звітності на відповідність дійсності форми, яка повинна відповідати Наказу міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), у програмі закладені дійсні, до всіх нормативів, форми, так як сама програма надається Державною фіскальною службою України (перевірка структури документа), та проведена камеральна перевірка цифр занесених у саму декларацію на відповідність данних, які містяться у Єдиному реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та розрахунків коригування.
Дана податкова звітність, через комп'ютерну програму "Електронний кабінет платника податків, версія 1.0.98.41", була підписана електронним підписом директора підприємства та електронною печаткою позивача та в режимі Он-лайн була подана відповідачу. Про те що Податкова декларація з податку на додану вартість TOB «НАРКО ІНС.», позивача, за червень 2015 року прийнята, в підтвердження того, позивач отримав квитанцію №2, у якій зазначено що документ прийнятий та йому присвоєно реєстраційний №1500032776.
В силу положень п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов'язків платників податків, їх представників та податкових агентів. Податковим кодексом України встановлено вимоги щодо форм податкових декларацій та порядку їх заповнення, визначено строки та спосіб їх подання, порядок їх прийняття органом державної податкової служби, підстави для відмови у прийнятті податкових декларацій та порядок надання такої відмови.
Відповідно до вимог п. 49.1. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітній період у встановлений цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з вимогами п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітній період, в якому виникають об'єкти оподаткування, а бо у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації що до кожного окремого податку, платником якого він є.
Як вбачається з п. 49.3. ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилаються поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови що до реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до вимог п. 49.8. ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з вимогами п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Як вбачається з п. 49.10. ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Згідно п.49.12, п.49.13 ст.49 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В силу частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Жодних доказів на підтвердження правомірності відмови у прийнятті податкової звітності, податковий орган не надав.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «НАРКО ІНС.» від 09.06.2015 р. №1.
3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо відмови, в односторонньому порядку, укладання договору про визнання електронних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «НАРКО ІНС.» від 15.08.2015 р. №1.
4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо неприйняття податкової звітності, а саме Податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «НАРКО ІНС.» за червень 2015 р. №1500032776.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАРКО ІНС.» сплачений судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.