ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
01 вересня 2015 року 14 год. 00 хв. № 826/7457/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олени Ікарівни та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної реєстраційної служби України (далі - відповідач, ДРС України), третя особа: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), про:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 14201110, від 03 липня 2014 року, прийнятого відповідачем;
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 19810057, від 05 березня 2015 року, прийнятого відповідачем;
- зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира), за позивачем.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті безпідставно, чим порушено права та інтереси позивача.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, у якій призначено попереднє судове засідання, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ПАТ «Дельта Банк» та залучено реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві.
У подальшому, до суду через канцелярію від представника позивача надійшла письмова заява про зменшення (уточнення) позовних вимог, а саме про:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 14201110, від 03 липня 2014 року (далі - оскаржуване рішення), прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Оленою Ікарівною (далі - відповідач-1);
- зобов'язання реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2) зареєструвати право власності на квартиру за позивачем.
У статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зазначено тільки ПАТ «Дельта Банк» (далі - третя особа).
Вказану заяву судом, відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнятого до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування під час прийняття у справі судового рішення по суті.
Відповідною ухвалою суду закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду у судовому засіданні суддею одноособово.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідачів не визнала позов та разом із представником третьої особи просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 55 КАС України, судом допущено заміну відповідача-2 його процесуальним правонаступником - управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2).
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2014 року у справі №753/2217/14-ц задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (квартири) шляхом передачі та набуття її у власність ПАТ «Дельта Банк».
На підставі судового рішення, 03 липня 2014 року відповідачем-1 прийнято оскаржуване рішення, згідно з яким, власником квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано третю особу.
За результатами перегляду, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2014 року у справі №753/2217/14-ц, на підставі якого здійснено державну реєстрацію третьої особи як власника квартири.
У подальшому позивач звернулася до відповідача-2 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із проханням зареєструвати її власником квартири.
Рішенням відповідача-2 від 05 березня 2015 року відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на квартиру у зв'язку з тим, що заявлене право уже зареєстровано за третьою особою.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).
Згідно зі ст.ст. 2, 9, 10, 11, 15, 16, п. 5 ч. 1 ст. 19, ст. 26 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, яка проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи, разом із якою подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування запису на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502/5 затверджено Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок).
Відповідно до п.п. 1.1, 2.6 Порядку, цей Порядок визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у п. 2.3 цього розділу.
Отже, аналіз вище викладених норм законодавства дає підстави суду для висновку, що запис про скасування державної реєстрації права власності вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставі рішення суду, що набрало законної сили, а саме про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.
Оскільки ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2014 року у справі №753/2217/14-ц, на підставі якого здійснено державну реєстрацію квартири за третьою особою, суд вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 14201110, від 03 липня 2014 року, є протиправним та повинно бути скасоване, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог у частині зобов'язання відповідача-2 зареєструвати право власності на квартиру за позивачем суд зазначає наступне.
Так, згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під такими повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням його є здійснення правосуддя.
У той же час, повноваження щодо здійснення запису про державну реєстрацію обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про державну реєстрацію обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відноситься виключно до повноважень державного реєстратора.
Отже, задоволення позовних вимог у цій частині призведе до втручання суду у дію суб'єкта владних повноважень, що неприпустимо.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 9 Закону, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
При цьому, суд критично оцінює доводи третьої особи стосовно відсутності підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року скасовано лише заочне рішення цього ж суду від 26 березня 2014 року у справі №753/2217/14-ц, а не прийнято нове рішення стосовно заявлених вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки саме заочне рішення суду було підставою для реєстрації права власності на квартиру за третьою особою.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олени Ікарівни та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1421110, прийняте 03 липня 2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Оленою Ікарівною.
3. Позов в іншій частині залишити без задоволення.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) частину сплаченого нею судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34691374).
Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин