29 жовтня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3412/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Кондартенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації,
06.10.2015 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу нарахованої, згідно наказів тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.12.2014 №575 за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, від 02.01.2015 №02 за грудень 2014 року, від 04.02.2015 №90 за січень 2015 року, від 04.03.2015 № 169 за лютий 2015 року, грошової компенсації замість встановлених норм харчування у сумі 6131,76 грн.; стягнути з в/ч НОМЕР_1 нараховану грошову компенсацію у сумі 6131,76 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.03.2014 № 10 позивач був призваний на військову службу, у зв'язку з оголошенням мобілізації, до Бобровицько-Носівського районного військового комісаріату. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 (зі змінами) та наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 (зі змінами) громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, з дня прибуття їх до військового комісаріату забезпечуються харчуванням за встановленими нормами за рахунок держави. Однак, позивач зазначає, що його не було зараховано на продовольче забезпечення, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України. Відповідно до наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу належить до виплати грошова компенсація замість встановлених норм харчування у сумі 6131,76 грн. Разом з тим, у добровільному порядку, належна позивачу компенсація виплачена не була.
19.10.2015 позивачем до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній відмовився від першої позовної вимоги та просив суд стягнути з в/ч НОМЕР_1 нараховану грошову компенсацію у сумі 6131,76 грн.
Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник в/ч НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи - Чернігівського ОВК у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.03.2014 № 10 ОСОБА_1 призвано на військову службу, у зв'язку з оголошенням мобілізації, та призначено на посаду начальника зв'язку та інформації - начальника радіостанції (а.с.6).
Як зазначає позивач у позовній заяві, у відповідності до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 Чернігівський ОВК перебуває на продовольчому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_1 з 01.09.2012.
При цьому, судом встановлено, що позивач не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.12.2014 № 575 ОСОБА_1 зараховано на продовольче забезпечення при в/ч НОМЕР_1 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно у сумі 4545,96 грн. (а.с. 32,33).
При цьому, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.04.2015 № 275 внесено зміни до наказу від 10.12.2014 № 575 та, зокрема, додаток № 16 викладено в іншій редакції, згідно з яким ОСОБА_1 встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно у сумі 4545,96 грн. (а.с. 46,47).
У свою чергу, наказами військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.01.2015 № 2, від 04.02.2015 № 90, від 04.03.2015 № 169, наказано виплатити військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 призваному у зв'язку з мобілізацією, грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, на загальну суму 1409,60 грн. (а.с. 40-45).
Також, судом встановлено, що у відповідності до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.03.2015 № 7 РС з ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (а.с.17).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Закон України, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 9-1 Закону № 2011-XII визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми № 1 - загальновійськова» Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.
Пунктом 1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 за № 992/7280 передбачено, що військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 2.3. вищевказаного Положення у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що військовослужбовці, при прибутті у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини та останнім видаються через відповідні їдальні норми харчування або замість установлених норм харчування виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.
Так, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.12.2014 № 575 ОСОБА_1 зараховано на продовольче забезпечення при в/ч НОМЕР_1 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно у сумі 4545,96 грн. (а.с. 32,33).
При цьому, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.04.2015 № 275 внесено зміни до наказу від 10.12.2014 № 575 та, зокрема, додаток № 16 викладено в іншій редакції, згідно з яким ОСОБА_1 встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно у сумі 4545,96 грн. (а.с. 46,47).
У свою чергу, наказами військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.01.2015 № 2, від 04.02.2015 № 90, від 04.03.2015 № 169, наказано виплатити військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 призваному у зв'язку з мобілізацією, грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, на загальну суму 1409,60 грн. (а.с. 40-45).
Вищевказані накази є чинними на момент розгляду даної справи.
Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з в/ч НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , становить 5955,56 грн.
Однак, відповідачем до суду не надано жодних доказів щодо сплати позивачу вищевказаної грошової компенсації.
Аналогічна правова позиція була виловлена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2015 у справі № К/800/33586/15.
За таких обставин та з урахуванням того, що позивача було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч НОМЕР_1 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування в загальному розмірі 5955,56 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на його користь нарахованої грошової компенсації у сумі 5955,56 грн.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 у частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на його користь грошової компенсації у сумі 176,20 грн., оскільки нарахування вищевказаної суми позивачу не підтверджено жодними доказами.
Натомість, згідно наказів тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.12.2014 №575, від 02.01.2015 №02, від 04.02.2015 №90, від 04.03.2015 № 169, які є чинними на момент розгляду даної справи, сума нарахованої позивачу грошової компенсації, замість установлених норм харчування, становить 5955,56 грн.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховану суму грошової компенсації у сумі 5955 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 56 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: В.В. Падій