27 жовтня 2015 р. Справа № 876/9342/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Корнієнко О.А.
за участю третьої особи: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2, третьої особа на стороні позивача ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи на стороні відповідача приватне підприємство «Дружба сервіс житло 1», дочірнє підприємство «Дружба сервіс житло 2», приватне мате підприємство «Вал», господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» про визнання незаконним та скасування рішення,-
У червні 2015 року позивач та третя особа звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи на стороні відповідача приватне підприємство «Дружба сервіс житло 1». дочірнє підприємство «Дружба сервіс житло 2». приватне мале підприємство «Вал», господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25 березня 2015 року №265 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Позивач та третя особа на стороні позивача позовні вимоги мотивували тим, що виконкомом Тернопільської міської ради 25 березня 2015 року прийнято рішення №265 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28 вересня 2011 року №1603 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на ніші житлово-комунальні послуги», обмежено дані витрати на 60 відсотків. Накладні витрати в 2011 році розраховувались не кожному надавачові послуг окремо, а виконавчим комітетом самостійно встановлено тарифи кожному надавачові послуг окремо. До складу коефіцієнту зміни витрат, пов'язаних із наданням послуг, який є складовою частиною включено крім накладних витрат, велика кількість показників. Деталізованого обґрунтування складу накладних витрат на рівні 60 відсотків та їх співвідношення до корегуючого коефіцієнту 1.6 до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та на інші житлово-комунальні послуги відповідач не надав. Зазначив, що відповідач укладаючи договори про управління майном на виконання рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради, не здійснював їх нотаріальне посвідчення в силу вимог ч.2 ст.1031 ЦК України та державну реєстрацію. Крім цього, у рахунках, які отримував позивач про нарахування оплати за надані житлово-комунальні послуги не було зазначено про те, що нарахування по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку №18 по вул..Руська в місті Тернополі провадяться на підставі договору між ГТОВ «Мрія» та ПМП «Вал» від 01.04.2011 року. Просив позов задоволити.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_2, третьа особа на стороні позивача ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 березня 2015 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення №265 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Наведене рішення було прийнятно за результатами розгляду поданих підприємствами, що обслуговують житловий фонд міста розрахунки, які розроблені на основі «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифі на житлово-комунальні послуги» в частині коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, враховуючи п.12 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.09.2011 року №1603 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово-комунальні послуги», з метою забезпечення відшкодування витрат при зміні рівня заробітної плати, цін на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси, керуючись ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рішення тарифної комісії. Зазначеним рішенням вирішено затвердити корегуючий коефіцієнт 1.6 до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово-комунальні послуги. Підприємствам, які надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, застосувати даний коефіцієнт до існуючих тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.09.2011 року №1603 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово- комунальні послуги» (зі змінами). Внести зміни в рішення виконавчого комітету міської ради від 28 вересня 2011 року №1603 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово-комунальні послуги», а саме додаток 15 викласти в новій редакції.
Зазначене рішення набрало чинності з 15 квітня 2015 року.
Як вбачається із витягу з протоколу засідання тарифної комісії у місті Тернополі від 16 березня 2015 року, розглянувши питання щодо коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тарифна комісія вирішила подати на розгляд виконавчого комітету Тернопільської міської ради рішення «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Згідно п. 12 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.09.2011 року №1603 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово-комунальні послуги», при необхідності проводити корегування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, згідно «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869.
Зазначене коригування буде здійснюватись шляхом прийняття окремого рішення виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.
Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, окрім іншого належить власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг у тому числі належить, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом. - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором • домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи визначає Кабінет міністрів України.
Частиною 3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно-обгрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
Частиною 10 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі зміни протягом строк дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів.
При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом корегування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скорегованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі-Порядок).
Наведений Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Порядком передбачено механізм коригування тарифів на послуги.
Так, у пункті 36 Порядку зазначено, що метою коригування тарифів, що розраховуються згідно з цим Порядком, є забезпечення відшкодування у повному обсязі економічно обґрунтованих планованих витрат, що враховуються під час визначення повної собівартості послуг, планованого прибутку та податку на додану вартість. Механізм коригування тарифів на послуги запроваджується у разі, коли протягом строку дії таких тарифів змінюються ставки податків і зборів (обов'язкових платежів), рівень заробітної плати у виконавця відповідно до законодавства, Генеральної та галузевої угод, ціни (тарифи) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси. Коригуванню підлягають лише складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження механізму коригування тарифів на послуги.
Згідно ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Частиною 10 зазначеної статті Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Разом з тим, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Апеляційний суд наголошує, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначених законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Судова колегія також погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено тих обставин, що оскаржуваним актом порушені його права та охоронювані законом інтереси.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, третьої особа на стороні позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2015 року у справі №607/0280/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.10.2015 року