26 жовтня 2015 р. Справа № 876/9766/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
та представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в митному оформленні товару,-
25.08.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні товару.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у Волинської митниці ДФС не було підстав для відмови у митному оформленні товару, а тому картка відмови та рішення про коригування митної вартості є протиправними і підлягають скасуванню.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.
В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції однобічно вирішив дану справу, взявши до уваги лише позицію відповідача, яка ґрунтується виключно на її словах і складено особисто нею документах, що в багатьох випадках є сумнівними.
У ході апеляційного розгляду представник апелянта ОСОБА_1 надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Представник відповідача ОСОБА_2 у ході апеляційного розгляду надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією від 25.02.2015 року № 205070000/2015/007586 Волинською митницею ДФС правильно митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД № 205070000/2015/003475 від 30.01.2015 року, № 205070000/2015/003221 від 29.01.2015 року, наявної в митного органу (стаття 33 МК України). Щодо ненадання інформації декларанту під час процедури консультацій, а саме цінової інформації МД № 205070000/2015/003475 від 30.01.2015 року, № 205070000/2015/003221 від 29.01.2015 року, то суд вважає, що митний орган діяв відповідно до статті 56 МК України, якою визначено, що інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, які подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 19.02.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) та фірмою «MAX» Danuta Krolikovska (ОСОБА_4) (продавець) укладено контракт купівлі-продажу № 26/2015/PL.
Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити товар: заморожене м'ясо птиці (включаючи субпродукти), а також м'ясо свинини, сало, субпродукти, кістки та інші м'ясопродукти свиней відповідно до інвойса на кожну окрему партію товару, який є невід'ємною частиною цього контракту. Розділами 4, 5 контракту визначено, що оплата здійснюється у формі 100% передоплати на підставі проформи-інвойса за день до відвантаження або за фактом поставки товару. Поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах Правил Інкотермс-2010, а саме - FCA, EXW, CPT або DDU, вказаних у інвойсі.
25.02.2015 року позивач ввезла на митну територію України, товар: сало без пісних частин свиняче хребтове, обвалене, заморожене, без шкіри, різної товщини, без спецій, без теплової кулінарної обробки, без консервування, без харчових добавок та приправ, в поліблоках, вагою 20 995 кг, на загальну суму 11 967, 15 євро, за ціною 0, 57 євро за 1 кг, що надійшов згідно з контрактом купівлі-продажу № 26/2015/PL від 19.02.2015 року, укладеним з фірмою «MAX» Danuta Krolikovska (ОСОБА_4).
Для митного оформлення вказаного товару декларантом було подано на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС наступні документи: контракт № 26/2015/PL від 19.02.2015 року, інвойс (рахунок-фактуру) від 23.02.2015 року №5/EX/2015, проформу-інвойс (попередній рахунок) від 19.02.2015 року, митну декларацію МД-2 № 205070000/2015/007586 від 25.02.2015 року, декларацію митної вартості ДМВ від 25.02.2015 року № 205070000/2015/007586, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 23.02.2015 року, сертифікат про походження товару № PL/MF/AK0087871 від 24.02.2015 року, сертифікат якості від 23.02.2015 року, ветеринарне свідоцтво ЄРД-00 № 084363 від 25.02.2015 року та інші документи, зазначені у графі 44 МД-2.
В графах 12, 45 митної декларації (МД-2) № 205070000/2015/007586 від 25.02. 2015 року позивачем визначена митна вартість в сумі 382 511, 01 грн., що є еквівалентом 11 967, 15 євро. При цьому позивачем застосовано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) товарів, що імпортуються (вартість операції), що підтверджується графою 6 ДМВ від 25.02.2015 року № 205070000/2015/007586.
За результатами розгляду наданих документів митний орган у графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості (ДМВ) № 205070000/2015/007586 від 25.02.2015 року вказав на необхідність підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 МК України шляхом подання додаткових документів: висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями; прайс-листа виробника товару; банківських платіжних документів про оплату товару; проформи-інвойсу, на підставі якого здійснювалась (буде здійснюватися) оплата; розрахунку ціни.
Уповноваженою декларантом особою зроблений запис в ДМВ про ознайомлення з вимогами; про неможливість надання додаткових документів; про випуск товару у вільний обіг.
25.02.2015 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015//000014/1, в якому митна вартість визначена в розмірі 0, 8851 євро за 1 кг, що становить 18 582, 67 євро за партію товару вагою 20 995 кг, що імпортувався. У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а саме - не всі подані документи для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України. Декларанту запропоновано надати додаткові документи: прайс-лист виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, банківські платіжні документи про оплату товару, розрахунок ціни. Подані документи містять розбіжності - сума в рахунку-проформі (11 970 євро) не відповідає сумі в інвойсі (11 967, 15); місце доставки в рахунку-проформі - місто Нововолинськ, а в інвойсі - місто ОСОБА_2. Декларант від подачі всіх документів відмовився. За результатом проведеної процедури консультації з декларантом досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МК) та методу 2б (стаття 60 МК) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК) та методу 2г (стаття 63 МК) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД № 205070000/2015/3221 від 29.01.2015 року, № 205070000/2015/3475 від 30.01.2015 року, наявної в митного органу (стаття 33 МК). Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу.
Крім того, 25.02.2015 року митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС видав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) № 205070000/2015/00022 з підстав невідповідності заповнення граф 12, 45 МД-2 вимогам статті 53 МК України та прийняття рішення про визначення митної вартості товару від 24.01.2015 року № 205000011/2015/000014/2. Також в картці відмови відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2015/000012/2 від 24.01.2015 року.
Позивачем 25.02.2015 року подано нову ДМ-2 № 205070000/2015/007657 за якою товар випущений у вільний обіг.
13.05.2015 року позивачем було надано відповідачу додаткові документи: копію прайс-листа виробника товару від 16.02.2015 року; оригінал комерційної пропозиції продавця товару від 19.02.2015 року; копію проформи від 19.02.2015 року; копію платіжного доручення від 04.03.2015 року № 1619; копію SWIFT повідомлення № 1269TJ.86901UBGB від 05.03.2015 року; копію висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 778 від 24.03.2015 року; копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/18284 від 28.04.2015 року; копію висновку Волинської торгово-промислової палати № В-346 від 12.05.2015 року; копію експертного висновку № 000398і/15 від 02.03.2015 року; копію сертифікату на експортоване в Україну свіже м'ясо свиней № 1002/04042/15/01/UA. Крім того, в заяві позивач звертав увагу митниці на неправомірність витребування розрахунку ціни; просив митницю визнати заявлену позивачем митну вартість і скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000014/1 від 25.02.2015 року, а не № 205000011/2015/000014/2 від 24.01.2015 року, як зазначено в картці відмови.
Листом від 25.05.2015 року Волинською митницею ДФС надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, а також наведене посилання на відповідь митниці від 14.04.2015 року.
Стосовно додатково поданих декларантом документів відповідач зазначив, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 778 від 24.03.2015 року втратив чинність і носить консультаційний характер та не може бути прийнятим для підтвердження заявленої митної вартості вказаного товару. Висновок Волинської ТПП № В-346 від 12.05.2015 року містить відомості з інтернет-сайтів стосовно інформації щодо реалізації товару «сало свиняче, хребтове, заморожене, без шкіри» на території України. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості, тому при проведенні контролю заявленої декларантом митної вартості товарів не застосовуються ціни внутрішнього ринку та товарів українського походження. Наведені у висновку дані були прийняті митним органом виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, не можуть бути використані для підтвердження вартості на вищевказаний товар.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність прийнятих 25.02.2015 року рішення про коригування митної вартості № 205000011/2015/000014/1 та картки відмови в митному оформленні товарів № 205070000/2015/00022.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що слід визнати правомірними дії відповідача щодо застосування при перевірці документів і відомостей, поданих позивачем для митного контролю та митного оформлення товару, системи управління ризиками (СУР), оскільки відповідно до частин першої і четвертої статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками (СУР) - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності.
Згідно з контракту купівлі-продажу № 26/2015/PL від 19.02.2015 року, поставка товару здійснюється відповідно до інвойса (рахунок-фактура) на кожну окрему партію товару, який є невід'ємною частиною цього контракту. Оплата проводиться у формі 100% передоплати на підставі проформи-інвойса (попередній рахунок) за день до відвантаження або за фактом поставки товару. Поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах Правил Інкотермс-2010, а саме - FCA, EXW, CPT або DDU, вказаних у інвойсі (рахунок-фактура).
В митній декларації (МД-2) № 205070000/2015/007586 від 25.02.2015 року в графі 20 вказано умови поставки товару CPT, які передбачають, що продавець оплачує вартість перевезення вантажу в зазначений пункт призначення. Ризик втрати або пошкодження товару так само, як і всі додаткові витрати, що виникають після передання товару перевізникові, переходять до покупця в момент прийняття вантажу перевізником.
Позивачем було надано митниці для митного контролю і митного оформлення товару проформу-інвойс (попередній рахунок) і інвойс (рахунок-фактура).
Як вбачається з проформи-інвойса (попередній рахунок), поданого позивачем для митного оформлення товару, від 19.02.2015 року, вартість товару 21000кг становить 11 970 євро за ціною 0, 57 євро за 1 кг. Умови поставки - CPT Нововолинськ Україна. Форма оплати - передоплата.
З поданого позивачем для митного оформлення інвойса (рахунок-фактура) № 5/EX/2015 від 23.02.2015 року вбачається, що вартість партії товару 20995 кг становить 11 967, 15 євро за ціною 0, 57 євро за 1 кг. Умови поставки - CPT ОСОБА_2 Україна. Форма оплати - в строк до 28.02.2015 року.
Банківські платіжні документи про оплату товару при заявлені до митного оформлення товару: сало без пісних частин свиняче хребтове, обвалене, заморожене, без шкіри, різної товщини, без спецій, без теплової кулінарної обробки, без консервування, без харчових добавок та приправ, в поліблоках декларантом 25.02.2015 року не надавалися. Копію платіжного доручення від 04.03.2015 року № 1619; копію SWIFT повідомлення № 1269TJ.86901UBGB від 05.03.2015 року позивачем надано на вимогу митного органу як додаткові документи 13.05.2015 року.
Отже, Волинською митницею ДФС дійсно було встановлено розбіжності у поданих позивачем документах і непідтвердження ним достовірності складових митної вартості товару.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини п'ятої статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Таким чином, відповідачем правомірно було витребувано від позивача додаткові документи на підставі частини третьої статті 53 МК України, згідно з положеннями якої у разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Однак, відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи, зокрема, розрахунок ціни (калькуляцію).
Тому суд погоджується з запереченнями позивача стосовно витребування митницею розрахунку ціни (калькуляції), оскільки митниця не вважала, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, з врахуванням того, що декларантом не було надано всіх документів, а в наданих документах були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; декларант просив про випуск товару у вільний обіг; з врахуванням встановленого частиною першою статті 255 МК України часу проведення митного оформлення, суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно, за наявності обгрунтованих підстав, тобто за наявності у митного органу обгрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості, відмовлено декларанту у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Відповідно до частини другої статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що рішення про відмову у митному оформленні - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00022 від 22.02.2015 року відповідає встановленим вимогам.
Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідачем за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару прийнято рішення про коригування митної вартості № 205000011/2015/000014/1 від 25.02.2015 року.
До прийняття такого рішення митним органом, як встановлено в судовому засіданні і підтверджено графою 33 рішення про коригування митної вартості, записом декларанта в МД-2 від 25.02.2015 року № 205070000/2015/007586, проведено відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України процедуру консультацій між митницею і декларантом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд вважає, що в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 25 лютого 2015 року відповідачем відповідно до правил статті 57 МК України обгрунтовані підстави неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості: а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та 2б (стаття 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Відповідно до частини другої статті 64 МК України митна вартість, визначена на основі резервного методу, повинна грунтуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях.
Згідно із статтею 33 МК України інформаційні ресурси органів доходів і зборів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Інформаційні ресурси органів доходів і зборів - це сукупність електронної інформації, що включає електронні дані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах органів доходів і зборів. Порядок використання інформаційних ресурсів, що знаходяться у віданні органів доходів і зборів, визначається цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Суд першої інстанції правильно зазначив з чим погодилась колегія суддів, що при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією від 25.02.2015 року № 205070000/2015/007586 Волинською митницею ДФС правильно митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД № 205070000/2015/003475 від 30.01.2015 року, № 205070000/2015/003221 від 29.01.2015 року, наявної в митного органу (стаття 33 МК України).
Суд погоджується з висновками відповідача про неможливість застосування на підтвердження якісних та вартісних характеристик товару, наданого позивачем до митного оформлення, висновку Волинської торгово-промислової палати № В-346 від 12.05.2015 року, який містить відомості з інтернет-сайтів про інформацію щодо реалізації товару "сало свиняче, хребтове, заморожене, без шкіри" на території України. Крім того, у висновку зазначено, що вартість товару вказана без врахування податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які стягуються при ввезенні на територію України; при визначенні вартості експертом не враховувались транспортні витрати. Проте, будь-яких розрахунків у висновку не наведено. Так, відповідно до пункту 2а статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ - Міжнародний документ від 30 жовтня 1947 року в редакції від 15 квітня 1994 року) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Тому при проведенні контролю заявленої декларантом митної вартості товару не застосовуються ціни внутрішнього ринку та товарів українського походження.
Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 778 датований 24 березня 2015 року і був чинним протягом 30 діб від дати видачі, носить консультаційний характер, про що зазначено у самому висновку. Отже, митний орган правильно використав його як джерело інформації, однак, не прийняв для підтвердження заявленої митної вартості вказаного товару.
Також суд вважає доведеним, що відповідно до пункту 3 частини четвертої товару.
Також згідно статті 54 МК України відповідачем надавалася позивачу письмова інформація про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана, а також інформація щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі №803/2387/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
ОСОБА_5