Справа № 480/2186/13-к.
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника КВІ ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши 21 вересня 2015 року у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тернувате Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.01.2014 року ОСОБА_5 засуджений за ст.395 КК України до 6 місяців арешту. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки.
На підставі ст.76 КК України, на ОСОБА_5 покладено обов'язок: не виїджати без дозволу кримінально-виконавчої інспекції за межі України, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
17.08.2015 року заступник начальника Миколаївського МВ КВІ управління ДПтС України в Миколаївській області звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з поданням про скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням ОСОБА_5 , посилаючись на те, що останній порушує покладені на нього судом обов'язки.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив викладені в поданні обставини.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника КВІ, думку прокурора, який вважав, що подання підлягає задоволенню, засудженого, вивчивши матеріали особової справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
З матеріалів особової справи вбачається, що вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.01.2014 року ОСОБА_5 засуджений за ст.395 КК України до 6 місяців арешту. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки.
На підставі ст.76 КК України, на ОСОБА_5 покладено обов'язок: не виїджати без дозволу кримінально-виконавчої інспекції за межі України, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Як вбачається з подання під час виконання вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.01.2014 року ОСОБА_5 покладені на нього обов'язки - не виконував.
Так, 01.09.2014 року засуджений не з'явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
12.09.2014 року ОСОБА_5 було винесено застереження у вигляді письмового попередження про можливі наслідки при подальшому невиконанні покладених на нього судом обов'язків (а.с.30).
14.04.2015 року Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області за скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП (а.с.81).
16.06.2015 року Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області за скоєння адміністративного правопорушення він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.178 КУпАП. (а.с.82)
30.07.2015 року кримінально-виконавчою інспекцією за порушення порядку та умов відбуття покарання ОСОБА_5 було винесено застереження у вигляді письмового попередження про можливі наслідки при подальшому невиконанні покладених на нього судом обов'язків (а.с.87).
03.08.2015 року ОСОБА_5 знову не з'явився на реєстрацію, документів, підтверджуючих причину неявки також не надав, шо цілковито унеможливлює здійснення контролю над засудженою особою.
Таким чином ОСОБА_5 з моменту постановки на облік допустив 5 (п'ять) неявок на реєстрацію без поважних причин та 2 рази був притягнутий до адміністративної відповідальності, що свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
У відповідності до ч.2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення подання Миколаївського МВ КВІ управління ДПтС України в Миколаївській області.
Керуючись ч.2 ст.78 КК України, ст.166 КВК України, ст.ст.534-535, 537, 539 КПК України, суд, -
Подання заступника начальника Миколаївського МВ КВІ управління ДПтС України в Миколаївській області про скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням ОСОБА_5 - задовольнити.
ОСОБА_5 - скасувати звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.01.2014 року за ст.395 КК України і направити його для реального відбування покарання призначеного цим вироком.
Строк покарання ОСОБА_5 з дня його затримання.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів.
Суддя ОСОБА_1
21.09.2015