06.11.2012
Справа № 2 - 1257 /12 р.
Іменем України
6 листопада 2012 року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді Спінчевської Н.А.,
при секретарі - Ковальовій С.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою,
У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.1989 року йому належить 43/100 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд за адресою: м.Миколаїв, вул. 7 Слобідська,49. Відповідачка ОСОБА_2 є співвласником 57/100 частин вказаного житлового будинку. Житловий будинок, господарські будівлі та споруди знаходяться у їх спільному користуванні.
Вони користуються земельною ділянкою, загальна площа якої складає 1164 кв.м, з яких 910 кв.м надано за рішенням № 2000 від 26.10.1954 року, та 254 кв.м земельної ділянки відведено за рішенням № 997 від 26.10.1984 року як надлишки.
Посилаючись на те, що згоди щодо порядку користування земельною ділянкою між ними не досягнуто, просив суд визначити порядок користування спірною земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 24.04.2012 року в якості третьої особи до участі у справі залучено Миколаївську міську раду.
Ухвалою суду від 28.05.2012 року за клопотанням позивача у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення можливих варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою, проведення якої доручено експерту ОСОБА_5
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов. Просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до другого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31.08.2012 року згідно ідеальних часток, вказуючи на те, що спору щодо користування будинком між сторонами немає.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник проти позову заперечували. Вказували на те, що між сторонами не вирішено питання про реальний поділ житлового будинку. До того ж між ними існує спір щодо користування будинком, оскільки позивач самовільно, без її згоди як співвласника будинку самовільно побудував і оформив господарські споруди на земельній ділянці, яка знаходиться в спільному користуванні сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, вивчивши і оцінивши в сукупності наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19.12.1989 року позивачу належить 43/100 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд за адресою : м.Миколаїв, вул. 7 Слобідська,49. Відповідачка ОСОБА_2 є співвласником 57/100 частин вказаного житлового будинку. Житловий будинок, господарські будівлі та споруди знаходяться у спільному користуванні сторін.
Сторони користуються земельною ділянкою загальною площею 1164 кв.м.
Згідно з п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників житлового будинку сторони по справі зобов'язані подати серед іншого угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 і 59 ЦПК України про їх належність та допустимість.
При цьому, згідно зі статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як слідує з матеріалів справи угоди чи рішення про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним немає.
До того ж, як пояснила відповідачка в судовому засіданні, вона не згодна з розпорядженням щодо оформлення позивачу самовільно збудованих споруд на земельній ділянці, яка є в спільному користуванні сторін та оскаржила його до правоохоронних органів.
За такого, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Н.А. Спінчевська