печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10585/14-к
20 травня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 зазначає, що нею 24.03.2014 року до ГПУ України було подано повідомлення про скоєння кримінального правопорушення суддями Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_5 , суддями апеляційного суду Чернівецької області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суддями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , передбаченого ч.2 ст.375 КК України.
22.0.2014 року з прокуратури м. Києва, за підписом старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , була отримана відповідь, відповідно якої підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні, оскілки подане звернення не містить необхідних обставин, передбачених ст.214 КПК України, які б свідчили про наявність в діях суддів Вищого спеціалізованого суду України ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ознак кримінального правопорушення, які охоплюються поняттям злочину, визначеними ст. 11 Кримінального кодексу України.
В судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 та прокурор не з'явилися, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності особи, яка подала скаргу та прокурора, на підставі наданих сторонами доказів.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
В судовому засіданні встановлено, що листом прокуратури м. Києва від 14.04.2014 року, за підписом старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , ОСОБА_3 було повідомлено, що подане звернення не містить необхідних обставин, передбачених ст.214 КПК, які б достовірно свідчили про наявність в діях суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ознак кримінального правопорушення, як охоплюються поняттям злочину, визначеним ст.11 Кримінального кодексу України.
Такі дії прокуратури відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на діючому законодавстві.
По суті заяви вбачається, що ОСОБА_3 просить внести відомості щодо вчинення, на її думку, суддями кримінальних правопорушень, в результаті незгоди його з постановленим суддями рішенням.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному та касаційному порядку визначеному процесуальним законом.
Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність в діях суддів ознак злочину.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає,що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь - яким рішенням суду.
У зв'язку з чим, вважаю відсутніми підстави згідно ч.5 ст.214 КПК України для внесення відомостей по даній заяві до ЄРДР.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає необхідним у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1