печерський районний суд міста києва
Справа № 757/979/13- к
11 січня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ісаєвська О.В.,
при секретарі Братасюк О.Є.
за участю прокурора Мартинюк І.В.
слідчого Дрок О.Ю.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України, капітана міліції Дрок О.Ю., погодженого зі старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинних угруповань Генеральної прокуратури України, радника юстиції І.В. Мартинюка про зміну обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, одруженому, маючому на утриманні малолітнього сина, освіта вища, раніше не судимого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт,
Слідчий 11 січня 2013 року вніс до суду клопотання, яким просив змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, звільнити його з-під варти, зобов'язати працівників полку конвойної служби ГУ МВС України в місті Києві негайно доставити його до місця свого проживання після звільнення з-під варти, заборонити цілодобово залишати будинок АДРЕСА_1, прибувати за кожною вимогою до суду та Головного слідчого управління МВС України, а також виконувати наступні обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого Дрока О.Ю.; 2) утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, їх захисниками, а також з особами, допитаними у кримінальному провадженні як свідки; здати на зберігання до Головного слідчого управління МВС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивував тим, що Головним слідчим управлінням МВС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012000000000031, зареєстрованому за матеріалами кримінальної справи № 24-300, у тому числі щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч. 3, 2 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205, ч. 2, 3 ст. 209 КПК України.
14.12.2011 року ГСУ СБ України в порядку ст. 115 КПК України, 1960 року ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
16.12.2011 року Шевченківський районний суд міста Києва обрав ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а 21 12.2012 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 191 КК України.
Апеляційним судом м. Києва 12.11.2012 року ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 13 місяців, тобто до 14.01.2013 року.
29.10.2012 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
Слідчий у клопотанні посилається, що ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він здійснюючи керівництво організованою групою, зловживаючи своїм службовим становищем організував заволодіння коштами банку в особливо великих розмірах у сумі 46 190 872 грн. 65 коп., незаконне відчуження майнових прав на квартири, які перебували в іпотеці банку, підроблення документів, їх використання та службове підроблення.
Слідчий зазначає, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується 14.01.2013 року проте, направити кримінальну справу до суду до вказаного терміну неможливо, оскільки необхідно ознайомити обвинувачених з матеріалами кримінального провадження та скласти обвинувальний акт, а оскільки відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового слідства не повинен перевищувати 12 місяців, просив клопотання задовольнити.
Строк досудового слідства у кримінальному провадженні продовжено до п'ятнадцяти місяців заступником Генерального прокурора України Ю.В. Ударцовим.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.
Захисник не заперечував проти застосування його підзахисному домашнього арешту, але просив встановити домашній арешт у певний час, а саме в нічний час та дозволити ОСОБА_2 відлучатися з місця свого проживання для лікування. Зазначив, що ОСОБА_2 за час перебування в СІЗО неодноразово звертався до лікарів, знаходився на стаціонарному лікуванні та потребує подальшого продовження лікування.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисту та просив суд врахувати те, що його необхідно продовжити лікування, не заперечував щодо здачі паспорту слідчому на зберігання, з'являтися на виклики слідчого, а також не спілкуватися із особами, зазначеними слідчим у клопотанні.
Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Статтею 181 КПК України передбаченого, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_2, обґрунтування наведені прокурором, слідчим, при цьому слідчий суддя враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_2 згідно даних медичної довідки Київського слідчого ізолятора, на час розгляду клопотання знаходить на лікуванні в Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги та продовжує стаціонарне лікування, слідчий суддя також враховує пояснення обвинуваченого та захисника про необхідність посиленого лікування ОСОБА_2 та вважає за неможливе змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт чи на домашній арешт у певний період часу, оскільки застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт до обвинуваченого ОСОБА_2, який знаходиться на стаціонарному лікуванні, буде суперечити принципам та особливостям такого запобіжного заходу та може спричинити порушення права особи на лікування.
За таких обставин, надходжу до висновку про відмову слідчому у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
При цьому, слідчий не позбавлений права внести до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 181, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 200, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України, капітана міліції Дрок О.Ю., погодженого зі старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинних угруповань Генеральної прокуратури України, радника юстиції І.В. Мартинюка про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ісаєвська О.В.